Год президентства Зеленского: что изменилось для АПК

Текст подается на языке оригинала.

Запровадження ринку землі

Президенту вистачило політичної волі провести через парламент скасування мораторію на продаж земельних часток (паїв). Свідомо використовуємо цей формальний термін, оскільки продаж сільськогосподарських земель, які називаються землями для ведення особистого селянського господарства, не був заборонений і раніше. Це частково нівелює значною мірою надумані перестороги щодо негативних наслідків. Як і будь-яка серйозна реформа, земельна пройшла свій рубікон невчасно, під час вже очевидної кризи, що накладає додаткові вимоги на ефективність заходів щодо її впровадження, включаючи доступ до фінансових ресурсів дрібних фермерів. Загалом земельною реформою мало хто задоволений, це таки win-win навпаки по-українськи, що однак не применшує її стратегічного значення. Ну і не слід забувати, що це лише третій законопроєкт (разом із антирейдерським і про геопросторові дані) із великого земельного пакету, що покликаний навести лад у земельних стосунках.

Ліквідація Міністерства аграрної політики та продовольства

Очевидно, що це не просто намагання зменшити бюрократичний апарат, але і спроба розмити голос достатньо консервативного галузевого лобі, в тому числі в контексті ринку землі. В умовах, коли великі навчились лобіювати свої інтереси на рівні ВР, а малі навчились не сильно покладатись на Мінагропрод, ідея не отримала сприйняття в галузі, але і не отримала чітко вираженого тотального заперечення. Але вже за пів року Президент змушений був наголошувати на необхідності посилення функції реалізації аграрної політики. Калейдоскоп назв і прізвищ стає ще однією виразною характеристикою часу. 

Приватизація аграрних ДП

Мабуть, навіть більше, ніж державна підтримка, навантаження на колишнє крісло аграрного міністра в частині спокус і побажань від небайдужих. Сподіваємось, що процес успішно завершиться, і аграрне міністерство буде займатись аграрною політикою. Без ДП, а можливо, навіть і без ДГ.

Чи відповідає цей результат в агросекторі не амбіціям глави держави? Що далі — формування прозорої державної підтримки (законопроєкт 3295), земельних відносин (2194, 2195 еtс), розвиток людського капіталу, доданої вартості, доступ до сучасних аграрних ресурсів чи хоча б елементарне збереження збуту для одноосібників та фермерів в умовах закриття ринків? Сподіваємось, що вибір не буде знову обмежений форматом «або-або».

Володимир Лапа, радник зі стратегічного розвитку президента УКАБ