Моя солодка Франція

Минулого року мені запропонували поїхати на практику у Францію. З дитинства я мріяла поїхати у цю країну та знати в досконалості цю прекрасну мову, тому я відразу пішла на курсу з французької. Було складно, бо я не вивчала французьку у школі, але все ж таки після 3 місяців навчання я пішла на співбесіду з французами, які приїхали відбирати студентів для проходження практики. Звісно, спілкуватися з ними для мене було складно, але мене прийняли!

Я була у маленькому містечку Бревіль. Практику я проходила у бджолярстві. Я навіть не могла припустити, що це так цікаво, бо мої «метри» займаються не тільки медом, а ще джемом та цукерками!

Моя родина складалась з 6 персон: мама, тато, 2 сестри та 2 брати. Але найбільше вільного часу я проводила з Тітуа. Це гіперактивний, дуже допитливий маленький хлопчик. Перші тижні я багато з ним гралась та одночасно вчила мову.

Також я багато проводила часу зі старшими дітьми. Це дуже розумні, амбіційні підлітки. Якщо порівнювати з нашою молоддю, то перше, що кинулось в очі — це те, що  французи більше подорожують та краще володіють іноземними мовами. Я б хотіла, щоб українська молодь була схожа у цьому плані на французьку.

Що ж я робила у Франції? Перші тижні я розливала мед по склянках, а потім клеїла на них етикетки. Це було найнудніше моє зайняття у Франції. Але мене дуже зацікавили апарати, які робили майже всю роботу за мене, в Україні я таких не бачила. Тобто робота на 90% автоматизована.

Потім почався сезон варіння джему. Це був чудовий досвід! Я стерилізувала склянки та перемішувала час від часу суміш фруктів, цукру та меду. Варення ми варили з червоної смородини та фіг з додаванням меду. Французькі фіги (білі) — фрукти, які нагадують суміш банана, ківі та персика. Дуже приємний смак!

Мені дуже пощастило, адже на другому тижні я потрапила у гори. Подорожували ми на трейлері (в них це має назву караван), про це я мріяла з дитинства. Тиждень без цивілізації, тільки ти та природа. Цілими днями я їздила на велосипеді та розглядала місцеві пейзажі. Це дійсно був прекрасний час!

Їжа. Французи дуже люблять смачно поїсти, але ніякого фастфуду, тільки домашні страви. Я їла багато сиру та йогурту.

Вільний час. Його в мене було не багато, бо я намагалась якомога більше спілкуватись та дізнаватись щось нове. Але коли була вільна хвилинка я читала французькі журнали та книжки для дітей.

Цікаві історії. Мабуть найбільше мені запам’яталася історія мого відльоту. Я та ще 2 стажерки вийшли не на тій зупинці, а до літака залишалась година! Ми  швидко побігли на касу та почали готувати гроші на квиток (€60), але нам сказали , що ми можемо доїхати до аеропорту безкоштовно! Ми були дуже здивовані, можна сказати шоковані і, дочекавшись першого поїзду, через 10 хвилин вже були на шляху до нашого літака

Мої враження. Перше, що спадає мені на думку — це безцінний досвід. Для мене ця практика була як школа життя. За ці 2 місяці я, мабуть, подорослішала років на 5: стала більш самостійною,  навчилась цінувати те, що маю, бо добре там, де нас нема.

Також тепер я можу вільно розмовляти французької. Це таке задоволення, коли ти сидиш на уроці французької і просто спілкуєшся про все на світі. Хоча всього рік назад ти не могла навіть розказати елементарні речі про себе.

Поліна Калабухова, студентка 2 курсу, спеціальність «Агрономія»