НДС — 14% для аграриев: что нужно знать о новом Законе

* Текст подається мовою оригіналу

Зниження податкового навантаження — це завжди позитивна тенденція, тим паче для однієї з ключових галузей економіки, яка зараз хоч якось формує дохідну частину державного бюджету. Очікується, що зменшення податкового навантаження в кінцевому результаті зможе втримати ціни на реалізовану продукцію в «адекватних» межах на фоні зростаючого валютного курсу. Чи буде це вигідним для агровиробників?

Як нові умови вплинуть на скрутки з ПДВ?

У теорії та на практиці зниження ставки з ПДВ може призвести до відмови сільгоспвиробників від формування завищених валових витрат на підприємстві шляхом «скруток», які надають фіктивні підприємства.

Наприклад, недобросовісні підприємці часто застосовують наступну схему «скруток». Створюється на папері «технічний» сільгоспвиробник, який віртуально володіє великою кількістю земельних ділянок і спеціалізованою технікою — комбайни, трактори, сіялки, сушильні установки та ін. Також у штаті такого виробника працює велика кількість робітників, які, як правило, навіть і не усвідомлюють, що вони є найманими працівниками.

Надалі на цього «технічного» виробника поставляють у великих об'ємах паливо-мастильні матеріали (як правило, дизель для спеціальної техніки та газ скраплений для сушарок). Однак придбання таких ТМЦ лише формально відображають у документах бухгалтерського та податкового обліку, без їхньої реальної поставки. Після цього «технічний» виробник відображає в документах реалізацію уже сільськогосподарської продукції (зернових чи бобових), також без їхнього фактичного придбання.

Такий процес тому й отримав назву «скрутки» саме через відмінність придбаних і реалізованих товарів. Зауважимо, що функціонування зазначеної схеми можливо лише за умови її якісного «супроводження» в податковій — прийняття таблиці платника податків, щоденний контроль реєстрації податкових накладних тощо.

Тому чим вища ставка ПДВ, тим вигідніше нечесним підприємцям формувати нереальні господарські операції, адже послуги на «ринку» конвертації будуть дешевшими за ставку ПДВ, що й формуватиме попит на них.

Наслідки зменшення ставки для аграріїв: від'ємне сальдо ПДВ і бюджетне відшкодування

Існують ризики, що вихідний ПДВ за меншої ставки не зможе перекрити вхідний. У результаті, від«'ємне значення ПДВ у податковій звітності призводитиме до однієї з двох подій:

1. Подача заявки на бюджетне відшкодування;

2. Зменшення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету в наступному звітному періоді.

Обидві ситуації несуть навантаження на державний бюджет, адже сільгоспвиробник не може постійно працювати в мінус, і держава має забезпечити йому відповідні компенсації.

Тобто, держава не заробляє при занижених ставках з ПДВ, оскільки власним коштом буде підтримувати виробника сільгосппродукції.

Щодо повернення експортного ПДВ, на сьогодні працює наступна формула:

- сума нарахованого ПДВ при експорті — 0%,

- сума сплаченого ПДВ у вартості товарів на внутрішньому ринку 10 000 тис. грн,

- податкове зобов'язання — податковий кредит = 0 — 10 000 тис. грн.

При уніфікації ставок на окремі групи сільськогосподарських товарів як на внутрішньому ринку, так і під час експорту, до суми 14% ПДВ, для усіх гравців ринку це не матиме суттєвого значення.

Оподаткування імпорту сільгосптоварів

При імпорті в Україну агропродукції, наприклад, соняшникового насіння на розсаду держбюджет недоотримає цю різницю в 6%, але лише в частині імпортованого насіння соняшнику для посіву. Надалі аграрій виростить наявний посівний матеріал і переважно переробить його в олію та шрот соняшниковий.

Ці похідні продукти підпадають під категорію дуже актуальних товарів і надалі будуть реалізовані за ставкою 20% ПДВ. І лише невелика частина буде реалізована кінцевому споживачу як насіння соняшнику. Тому, прямі втрати від ненадходження до бюджету різниці в 6% будуть перекриватися реалізацією похідних товарів за ставкою 20%.

Запропонована в Законі модель планує збільшити обсяги реалізації всіх товарів на митній території України.

Тому в перспективі, хоч бюджет і недоотримає 6% від продажу українськими виробниками, наприклад, яловичини та свинини, які також підпадають під пільгу, обсяги реалізації м'ясної продукції мають перекрити суму ненадходження.

Світлана Мороз, адвокат, к.ю.н., керуючий партнер юридичної компанії Dictum