Хочешь двигаться — плати, или Что означают новые сборы за проезд грузовиков

текст публікується мовою оригіналу

Коротко про суть ініціативи — група депутатів пропонує ввести плату за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з максимально дозволеною загальною масою 12 т і більше, а також зобов'язати встановити на такі вантажівки спецобладнання для контролю внесення плати.

Загальна інформація

Законопроектом передбачається стягнення плати за проїзд вантажівок на автомобільних дорогах загального користування. Автомобільні дороги загального користування — це фактично всі державні (52 тис. км) і місцеві дороги (117,6 тис. км), загальна протяжність яких становить  167,6 тис. км. Під це підпадають всі міжнародні, національні, регіональні та територіальні дороги, обласні і районні.  

Згідно запропонованого тексту законопроекту, тарифи на рух по цих дорогах повинні встановлюватися Кабінетом Міністрів Україні, але розробниками в пояснювальні записці і додатку пропонується ввести тариф від 3 грн за км.

Також розробники законопроекту пропонують в першу чергу (з 2021 року) ввести плату для імпортних вантажів, тобто тих, що в'їзджають з інших країни, а для вітчизняних перевізників дана ініціатива починала б діяти з 2024 року. Одразу необхідно зазначити, що дана норма про черговість введення плати є дискримінаційним щодо імпорту, що прямо заборонено Законом України «Про транзит вантажів». 

Про агросектору

Як відомо, агросектор це один із ключових секторів економіки, і його повноцінне функціонування залежить від налагодженої логістики, як вся економіка країни загалом. Доставка техніка (бо зазвичай імпортована техніка доставляється на склад дилера на тралах), насіння, ЗЗР, добрив. Та ж сама ситуація в період збору врожаю, коли зерновози і вантажівки з зерном курсують між полем і елеватором, або ж відбувається доставка в порт.

За даними Держстату, у 2019 році автомобільним транспортом юридичних осіб було перевезено 190 млн тонн вантажу, зокрема:

— Продукції с/г і рибництва — 23,5 млн тонн;

— Харчових продуктів — 22,5 млн тонн;

— Добрив — 564 тис. тонн;

— С/г техніки і обладнання — 286 тис. тонн.

І це ще не враховано доставку насіння, ЗЗР, палива, що теж є критично важливим для агросектору в період польових робіт. Тобто, як ми бачимо, майже 25% вантажів, які перевозиться автомобільним транспортом, є продукцією с/г або ж пов'язаною з нею логістикою.

Середня відстань перевезення 1 тонни вантажів логістичними компаніями — 179 км (за даними  2018 року). На жаль, оновленої інформації щодо 2019 року немає, але враховуючи тенденції останніх років, суттєвих змін немає.

Як це вплине на агро?

Перше, що спадає на думку — дилери і дистриб'ютори, які здійснюють чимало перевезень по території України чи імпортують продукцію, а також перевозять зерно і харчові продукти.

Для прикладу, дистриб'ютори насіння здійснюють відправлення близько 30 тис. вантажівок з 20-а тоннами насіння по всіх регіонах України. На прикладі тих же дистриб'юторів насіння, це додаткові витрати близько 16 млн грн, які в результаті йдуть в націнку товару для аграрія. І це приклад тільки по одній позиції. Це ж стосується і перевезення добрив, ЗЗР, техніки, палива.

По перевезенню зернових культур — за даними Держстату, автомобільним транспортом у 2019 році буле перевезено 19,1 млн тонн зерна. Якщо рахувати, що все перевозиться зерновозами по 40 тонн на визначену Держстатом середню дистанцію — тільки за перевезення зерна треба буде доплатити додатково мінімум 256,6 млн грн. Але слід зазначити, що зерно перевозиться вантажівками і з меншою вантажопідйомністю, тобто витрати можуть бути ще більші.   

Також, важливим моментом є наступне — всі вантажівки з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше повинні бути устатковані спеціальним обладнанням для контролю внесення плати. Відсутність такого обладнання — заборона виїзду вантажівки на дорогу і штраф (від 3 до 6 тис., якщо це з вини водія, або 85 тис. грн для підприємства).

Вартість такого обладнання від 20 євро і вище за одиницю. В пояснювальній записці розробників зазначається, що в Україні зареєстровано 1,5 млн вантажівок, без врахування вантажівок з іноземною реєстрацією, які користуються автомобільними дорогами при міжнародних перевезеннях — тут теж виходить цифра мінімум в 900 млн грн, які бізнесу треба буде витратити на обладнання свого автопарку.

Висновок

Згідно пояснень розробників законопроекту, дана ініціатива вводиться з метою вирішення питання збільшення доходів дорожнього фонду, і покращення технічного стану доріг та дорожньої інфраструктури. При цьому, неодноразово є посилання на те, що даний механізм діє в ЄС, а в Білорусії це діє в рамках платних доріг, яких нині 1787 км. Заради справедливості, слід констатувати наявність в ЄС значно кращої дорожньої інфраструктури — автобани, магістралі з більше ніж 2 полосами руху в одну сторону, якість і покриття доріг, а також наявність платних доріг високої якості. На відмінно від України, де наразі відсутні якісні платні дороги, а дорожня інфраструктура дійсно потребує покращення. На що і виділяються з бюджету кошти, який наповнюється по суті тими ж перевізниками і бізнесом через акцизи та податки.

Але зробити це через додаткове фінансове навантаження на всю економіку країни, виглядає як чергова ініціатива зобов'язати бізнес платити ще більше зборів, що може призвести до тінізації роботи перевізників, і втрати можливості контролювати ситуацію з перевезеннями по Україні.       

Джерела: Держстат, Data.gov.ua, офіційний сайт Мінінфраструктури.

Олег Нестеров, координатор комитета по технике ассоциации «Украинский клуб аграрного бизнеса»