2021 год — чем запомнится агросектору

*Текст подається мовою оригіналу

Так, 2021 видався доволі насиченим на події у цьому напрямку. Що саме сталося та які важливі зміни відбулися в агросекторі за поточний рік? Пропоную детальніше розібратися з точки зору комітетів Європейської Бізнес Асоціації.

Агрохімія

Важливою подією для агрохімічного ринку стало скасування у червні цього року дискримінаційного обмеження на ввезення зразків ЗЗР для державних випробувань та наукових досліджень лише після підтвердження їх реєстрації в країні виробництва.

Це обмеження, яке фактично заморозило розвиток українського агрохімічного ринку на більше ніж 5 років, коштувало українському сільському господарству мільярди гривень втрат через недоотриманий урожай та вужчий та менш інноваційний асортимент механізмів контролю шкідників та хвороб у порівнянні з країнами-сусідами.

Завдяки його скасуванню в Україні розпочнуться державні випробування та наукові дослідження близько сотні інноваційних препаратів. Це принципово нові рішення, які є безпечнішими з токи зору здоров'я людини та захисту довкілля, мають менші норми витрат у порівнянні з існуючими препаратами та, відповідно, нижчі рівні залишків.

Також цього року на платформі Європейської Бізнес Асоціації розпочалась практична стадія реалізації пілотного проєкту «Агро Варта», метою якого є запровадження культури відповідального поводження з використаною тарою з-під засобів захисту рослин, збільшення обсягів збору та забезпечення належної переробки такої тари, вдосконалення логістичних маршрутів для оптимізації процесу збору, налагодження комунікації між усіма суб'єктами, а також підвищення стандартів поводження з такою тарою.

Задля створення максимально ефективної та прозорої системи збору використаної тари з-під ЗЗР були відібрані ліцензовані оператори, які відповідають найсуворішим міжнародним вимогам, а також створена безкоштовна онлайн платформа agrovarta.org, завдяки якій будь-який фермер може у декілька кліків створити заявку на збір тари учасників проєкту.

До речі, проєкт вже отримав перше визнання — його було оголошено переможцем конкурсу «Партнерство заради сталого розвитку — 2021» в категорії «Планета». Кампанію започатковано Глобальним договором ООН в Україні у 2018 році.

Зернові та олійні

Варто відмітити цьогорічний рекордний врожай зернових, зернобобових та олійних — за прогнозами він досягне рекордних 105 млн тонн, а експорт перевищить 65 млн тонн.

На початку цього року було знижено ставку ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів зернових та олійних культур. А влітку було продовжено термін оподаткування ПДВ за зниженою ставкою 14% на зернові та олійні. Дане рішення сприятиме детінізації аграрного виробництва, залученню інвестицій у галузь та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства.

Тваринництво

В 2021 році нарешті була запущена процедура реєстрації кормових добавок. Нагадаю, що Закон про «Безпечність та гігієну кормів» вступив в силу в січні 2020 року, проте він почав працювати лише в кінці листопада 2021 року. І хоча в грудні 2020 року перехідний період збільшили до 2024 року, для сільськогосподарських тварин імпорт кормів фактично зупинився на рівні кінця 2019 року як по кількості, так і по об'ємах.

2022 рік можна сміливо назвати роком англійської мови для фермерів та ветеринарів, оскільки нова процедура реєстрації передбачає подачу документів виключно українською мовою, а це, на хвилинку, 2-5 тисяч сторінок наукових досліджень та випробувань, які необхідно перекласти. Враховуючи, що вартість перекладу технічної документації починається від 20 тисяч євро, міжнародні компанії-виробники кормів та кормових добавок сьогодні проводять перегляд свого портфоліо та його раціоналізацію.

Це може дати як стимул для вітчизняних виробників кормових добавок нарощувати своє виробництво, так і стримати розвиток виробництва сучасних кормів в Україні, оскільки вони виготовляються з інноваційних кормових добавок, які, через ускладнену бюрократизацію реєстрації, не будуть завозитись в Україну. Результат зможемо побачити наступного року на галузі тваринництва.

Окрім того, бізнес очікує на можливість реєструвати кормові добавки у спрощеному порядку. Для цього Україна має визнати еквівалентність європейської системи реєстрації кормових добавок. Компанії-члени Асоціації неодноразово наголошували на цій необхідності, що, в свою чергу, сприятиме розвитку ринку кормів в Україні та збільшенню податкових надходжень до державного бюджету.

Другою важливою подією в 2021 році було прийняття оновленої редакції закону про ветеринарну медицину, який має вступити в силу на початку 2023 року. Закон містить багато узагальнюючих норм, відповідно деталізація буде відбуватися в нормативно-правових актах. Їх має бути розроблено понад 80 позицій і саме це буде основним викликом для галузі в 2022 році. Законом передбачаються нові правила реєстрації та обігу ветеринарних препаратів, введення ліцензування на їх виробництво, імпорт та реалізацію, запроваджені норми щодо благополуччя тварин, заборона використання антибіотиків та багато іншого.

Саме від роботи профільних міністерств, а саме економіки та аграрної політики, і Держпродспоживслужби в 2022 році буде залежати якою галузь тваринництва увійде в 2023 рік. Проводячи паралелі, то фактичний старт закону «Про безпечність та гігієну кормів» відбувся майже через 2 роки після його офіційного вступу в силу і весь цей час бізнес не міг нормально працювати через відсутність правил. Сьогодні ж бізнес досить обережно очікує наступний рік, щоб зрозуміти, чи зможе він почати роботу в 2023 році чи все ж доведеться прожити ще деякий час в невідомості.

Молочна галузь

Для молочної галузі рік видався доволі складним, так як в країні продовжує скорочуватися поголів'я великої рогатої худоби, як результат маємо нестачу сировини для переробної промисловості. Адже розвиток ринку молочної продукції залежить від обсягів виробництва молока та стану тваринництва в країні. У перших трьох кварталах 2021 року обсяг виробництва молока зменшився на 6,2%. Втім, на думку бізнесу, ця статистика не відображає реальну картину та є ще більш песимістичною.

Іншою важливою проблемою галузі була і залишається фальсифікація молочної продукції. Одним з найпоширеніших способів фальсифікації є заміна молочного жиру його більш дешевими немолочними аналогами. Про наявність рослинних жирів у продуктах, зокрема молоковмісних, виробник має чесно повідомляти. Якщо ж цього не робити, то це не тільки вводить в оману споживача, а й створює нечесну конкуренцію в галузі, адже рослинні жири, за оцінками бізнесу, в цілому здешевлюють продукцію приблизно в три рази. Відповідно, недобросовісні дії окремих учасників ринку призводять до нечесної конкуренції в галузі та підривають довіру до вітчизняного ринку молочної продукції.

Стримати ж і зменшити масштаби поширення фальсифікату на ринку молочної продукції можна лише за умови комплексного підходу до проблеми та за участі широкого кола стейкхолдерів. Зокрема, необхідна проактивна позиція компетентних органів щодо контролю за дотриманням операторами ринку встановлених законодавством вимог та ефективна співпраця між ними.

Для того, щоб галузь могла розвиватися, необхідна прогнозована державна політика, необхідне збільшення державної підтримки молочної галузі у 2022 році, зокрема, молочного скотарства, створення та розвиток сімейних молочних ферм та інші кроки, направлені на розвиток галузі.

Беззаперечно, цей рік запам'ятається великою кількістю новацій, але вони неоднаковою мірою охопили агросектор. Так, спостерігається явний перехил у бік рослинництва, порівняно з тваринництвом. Проблеми останнього часто ігнорувались, в той час як для рослинницької галузі, хоч і повільно, все ж були прийняті корисні ініціативи. Маю сподівання, що наступного року темпи змін прискоряться і будуть рівномірними для обох секторів. Зі своєї сторони Європейська Бізнес Асоціація готова допомагати у пошуку збалансованого підходу до розвитку агросектору —  одного з рушіїв економіки країни.

Світлана Михайловська, заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації