На додаток розірвані логістичні ланцюги, вимушена міграція пасічників і неможливість вчасного ветеринарного догляду призвели до неконтрольованого поширення хвороб, зокрема кліща Varroa, що виснажує імунітет бджіл. Скоротилася і кормова база через зменшення площ посівів і зміни в структурі агровиробництва, ускладнилася сама кочівля пасік.

Втім, галузь, хоч і працює в значно складніших умовах, вистояла. За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, популяція бджіл в Україні поступово збільшується: станом на 1 січня 2022 року нараховувалося 2 028 585 бджолосімей, а на 1 січня 2026 року – 2 201 485.

Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України

Цьому сприяє розширення експортних можливостей завдяки стабільній якості та безпечності українського меду, а також завдяки зростанню експортних цін. Якщо у квітні 2024 року під час експорту до Німеччини вартість тонни меду становила $1850, у 2025 році – $2280, то 2026 року – вже $3700.

Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України

Урядовець переконаний, що після завершення війни пасіки відновлюватимуться активніше, а от головною загрозою для бджільництва буде і вже є кліматична криза. Зокрема, аномальні температурні коливання призводять до порушення природних циклів цвітіння медоносів, зменшення їх різноманітності. Має місце і антропогенний фактор – зниження нектаропродуктивності та якості нектару культурних медоносів через виведення самозапильних, скоростиглих і посухостійких сортів.

Сергій Папка, власник бренду «Папкина Пасіка»

Серйозним викликом залишається і потрава бджіл через порушення норм застосування засобів захисту рослин. Тобто це питання не стільки технологій, скільки відповідальності. Причин кілька: обробка полів удень під час льоту бджіл, використання дешевих або заборонених препаратів, відсутність попередження пасічників.

Сергій Папка, власник бренду «Папкина Пасіка»

Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість бджолиних сімей, що загинули від тих чи інших причин, зростає: 2023 року – 1048 сімей, 2024-го – 1111, у 2025 році задокументовано загибель 1308 бджолиних сімей.

За інформацією Держпродспоживслужби, торік за результатами звернень власників пасік було відібрано 99 зразків, з них діагноз отруєння внаслідок використання ЗЗР підтвердився за результатами 10 експертиз, у 2023 році таких було 8, у 2024 році – 3.

Незареєстровані пасіки. Чому це загроза для агросектору та самого бджоляра?

Незареєстровані пасіки. Чому це загроза для агросектору та самого бджоляра?

Причини отруєння бджіл завжди одні й ті ж самі. Порушення регламентів застосування ЗЗР, недостатня комунікація між користувачами земельних ділянок, на яких застосовуються препарати, та пасічниками.

Часто ризики виникають і на рівні приватних господарств — коли люди обробляють сади, городи чи декоративні рослини препаратами, токсичними для бджіл, без урахування часу льоту. І це питання не лише контролю, а й культури використання ЗЗР і усвідомлення ролі бджіл в екосистемі, наголошує співвласниця пасіки Yourbee Honey Олена Яценко.

Значна частина власників також не реєструють свої пасіки, тим самим наражають бджіл на небезпеку.

Олена Яценко, співвласниця пасіки Yourbee Honey

Реєстрація пасіки сьогодні — це не просто формальність, а основа безпечної та легальної роботи бджоляра. Офіційна реєстрація дозволяє зафіксувати місце розташування пасіки, отримувати ветеринарний супровід і брати участь у державних та грантових програмах підтримки. У випадку потрави бджіл саме ветеринарний паспорт і реєстрація в органах місцевого самоврядування дають можливість офіційно довести збитки та захищати свої права.

Олена Яценко, співвласниця пасіки Yourbee Honey

Сергій Папка зі свого боку підтверджує: без офіційної реєстрації пасіки бджоляр фактично беззахисний, тому якщо пасіка не лише «для себе», реєстрація є обов’язковою.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що багатьох стримує консервативність або просто звичка працювати «в тіні». Значна частина пасік досі функціонує як домашнє хобі, тому їх власники часто не бачать сенсу в реєстрації, поки не стикаються з реальними викликами ринку.

Турбулентні медові реалії: чи змінить механізм «екстреного гальмування» торгівлю з ЄС

Турбулентні медові реалії: чи змінить механізм «екстреного гальмування» торгівлю з ЄС

Агровиробники своєю чергою через різні канали комунікації, зокрема і напряму, повідомляють про дату та час проведення обробок, надають перелік культур, назв препаратів із діючими речовинами, норм використання та контакти. Важливим фактором, констатує заступник директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Анатолій Береза, є і використання аграріями дозволених і зареєстрованих препаратів під час цвітіння культур, які є безпечними для бджіл.

Компанія активно залучає пасічників і для кращого запилення насіннєвих посівів соняшнику, адже займається насінництвом, зокрема вирощуванням ділянок гібридизації цієї культури.

Анатолій Береза, заступник директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД

Використання бджіл дає можливість отримувати якісніший насіннєвий матеріал і підвищувати врожайність. Для цього ми завчасно, на платній основі, домовляємося з пасічниками про розміщення пасік біля насіннєвих посівів у необхідний період. Орієнтовний розрахунок становить 3 бджолосім’ї на 1 га. У насінництві цей прийом є обов’язковим, оскільки забезпечує близько 20% приросту врожайності.

Анатолій Береза, заступник директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД

Експертка з розвитку ланцюжків доданої вартості в бджільництві ФАО Анна Бурка у ході міжнародної експертної дискусії «Запилювачі як основа відновлення екосистем в Україні» додала ще статистики:

3/4 найбільш продуктивних сільськогосподарських культур у світі, хоча б частково, залежать від запилювачів;
35% світового виробництва продукції рослинництва залежить від бджіл, птахів, кажанів та інших запилювачів;
200 000 видів тварин виконують роль запилювачів, зокрема 25 000 видів бджіл.

В Україні створять єдиний реєстр пасік

Станом на початок травня 2026 року в ДАР зареєстровано 1087 пасік. У Мінекономіки наголошують на необхідності реєстрації в ДАР. Вона є безкоштовною.

В УКАБ вбачають великий потенціал у цифровізації галузі. Зокрема, запуск сервісу «єБджільництво» став справжнім суттєвим зрушенням для галузі, оскільки він перевів взаємодію пасічника з державою з паперової тяганини у цифровий простір.

Ганна Каширіна, координаторка комітету захисту рослин та насіння УКАБ

Важливість цього процесу складно переоцінити, і насамперед це стосується безпеки бджіл та керованого бджолозапилення. Коли пасіка зареєстрована і нанесена на цифрову мапу, вона стає видимою для аграріїв. Це налагоджує прямий зв’язок для комунікації: фермер знає, кого попередити про обробку полів, а пасічник може бути спокійним за безпеку своїх бджіл.

Ганна Каширіна, координаторка комітету захисту рослин та насіння УКАБ

Водночас експертка наголошує, що в процесі євроінтеграції реєстрація стає вже не вибором, а обов’язковою умовою, адже європейський ринок надзвичайно вимогливий до простежуваності харчових продуктів, і для ЄС важливо, щоб кожна партія меду мала зрозуміле походження — від конкретного вулика до полиці магазину.

Реєстрація через електронні сервіси дозволяє Україні сформувати імідж надійного постачальника, який грає за зрозумілими правилами. Це дає можливість дрібним пасічникам гуртуватися, щоб разом продавати свій мед як офіційно визнаний і якісний товар, за який готові платити більше.

Втім, запилення — це не лише бджола домашня, це і бджоли дикі, це і різні мухи, метелики, жуки тощо. Усі вони виконують свою функцію і мають різні можливості. Наприклад, коли похолодання, і бджола не працює, джміль може літати і запилювати. Таким чином усі запилювачі свого роду «підстраховують» одне одного, забезпечуючи стійкість екосистеми.

Ентомофаги допомагають і у природному контролі шкідників сільськогосподарських культур, тому перед агросектором стоїть важливе завдання збереження біорізноманіття.

Інтегрований захист забезпечує до 30% економії. Як це працює?

Інтегрований захист забезпечує до 30% економії. Як це працює?

У Групі АГРОТРЕЙД, до прикладу, вживають різні заходи для збереження біорізноманіття: використовують зареєстровані інсектициди, безпечні для бджіл і джмелів під час цвітіння культур, а також висівають правильно підібрані багатокомпонентні сидерати. Вони не лише покращують структуру ґрунту, сприяють накопиченню поживних речовин і органічної маси, а й створюють сприятливе середовище для розвитку та живлення різноманітних комах.

Не стоять осторонь міжнародні технологічні компанії. Серед таких — «Сингента». Тут усвідомлюють, що збереження й покращення біорізноманіття та підтримка здоров'я бджіл — ключові компоненти сталого сільського господарства. І якісна синхронізація основних учасників ринку в цьому напрямі дійсно важлива.

Саме тому компанія в Україні активно впроваджує програми із захисту біорізноманіття, зокрема із фокусом на здоров'я бджіл та інших корисних комах, а також проводить навчання для агровиробників щодо відповідального застосування засобів захисту рослин.

Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента»

Бачимо реальні зрушення: аграрії дедалі частіше звертають увагу не лише на ефективність препарату, а й на його профіль безпеки — зокрема щодо запилювачів. Фермери та суспільство загалом приділяють дедалі більше уваги створенню зон збереження й розмноження диких комах-запилювачів. Це змінює діалог. «Сингента» прагне, щоб кожен наш продукт, кожне рішення і кожен навчальний захід сприяли саме такому підходу — де захист урожаю і захист природи не суперечать одне одному.

Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента»

В УКАБ додають, що для збереження популяції бджіл необхідна координація зусиль на всіх рівнях. На рівні держави важливо продовжувати послідовну роботу щодо підвищення обізнаності учасників процесу (громад, аграріїв і пасічників) про правила взаємовигідного існування, впроваджувати дієві механізми контролю за дотриманням регламентів застосування засобів захисту рослин та стимулювати аграріїв використовувати препарати, які занесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.

Ганна Каширіна, координаторка комітету захисту рослин та насіння УКАБ

Окремо держава має посилити відповідальність за порушення законодавства про захист рослин, зокрема в частині фальсифікату ЗЗР. Станом на сьогодні діяльність правоохоронних органів у частині боротьби з фальсифікатом ЗЗР є неефективною через відсутність належних механізмів притягнення до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут фальсифікату ЗЗР і занизькі штрафи, що не здатні зупинити порушників.

Ганна Каширіна, координаторка комітету захисту рослин та насіння УКАБ

Вирішити цю проблему допоможе законопроєкт №4601 від 16 січня 2021 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист рослин», який, власне, покликаний посилити відповідальність осіб за фальсифікат ЗЗР шляхом збільшення штрафів і позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією та знищенням фальсифікованих ЗЗР, знарядь їх виробництва, витратних матеріалів і сировини для їх виготовлення.

Відповідно, якнайшвидше його прийняття дозволить Україні запровадити дієві механізми та запобіжники, що зможуть зупинити потрапляння фальсифікату ЗЗР на ринок.

В Україні чверть обсягу ЗЗР — фальсифікат

В Україні чверть обсягу ЗЗР — фальсифікат

Ще одним пріоритетом має стати розвиток цифрових рішень, таких як «єБджільництво», та спрощення процедур для фіксації порушень. У громадах ключову роль відіграє оперативна комунікація: створення робочих груп і систем миттєвого сповіщення дозволяє налагодити безпечне сусідство фермерів і бджолярів. Сам пасічник має подбати про офіційний статус свого господарства, щоб бути частиною цього інформаційного поля, а також активно співпрацювати з місцевими агропідприємствами. Адже відкритий діалог і спільне дотримання правил технологічного процесу є значно ефективнішими за будь-які штрафні санкції.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

apiary