Ідеї для бізнесу

Фермерське господарство на Харківщині лише рік тому заклало перші плантації спаржі, однак уже сьогодні активно розвиває виробництво, розширює площі та формує власний ринок збуту.

У 2023 році Антон Іллючок, маючи досвід роботи в коптильні, запустив власне виробництво мʼясних делікатесів «М’ясоріг». В основі бізнесу — не просто копчення, а поєднання двох підходів: американського Smoked BBQ і традиційного українського на дубових дровах.

На початку минулого сезону паковання спаржі вагою 250 г у супермаркеті коштувало 300 грн. Гуртовий продаж з поля стартував з 800 грн/кг. На ділянці 0,2 га на цьому ультраранньому овочі можна заробляти 300 тис. грн. Водночас ціни постійно зростають, а з огляду на незначні площі під спаржею, проблем з її реалізацією не очікується ще найближчі 5-7 років.

Філософія агробізнесу полягає в прибутку з 1 га, а не у кількості вирощеного. Тому сьогодні аграрії паралельно з класичними культурами — кукурудзою, соняшником, пшеницею — шукають альтернативні рішення: те, чим можна диверсифікувати виробництво.

Нішеві культури, такі як артишок чи спеція шафран, дозволяють отримати фермеру дохід навіть із невеликої ділянки. Нестандартний підхід перетворює на нішеві навіть звичайні овочі та фрукти.

Валерія Міхно з Кривого Рогу має три медичні дипломи, виготовляє органічну косметику та свідомо обрала сталий спосіб життя. Серед іншого акцент робить і на здорове харчування.

У селищі Біла Криниця на Житомирщині працює одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм, яка пройшла шлях від сервісу доставки зелені до повноцінного виробництва, орієнтованого на HoReCa та торговельні мережі.

Хурма стала першим деревом, яке сім’я Ілечків з Одещини посадила на подвір’ї свого нового будинку 18 років тому. З нього, власне, і розпочалася історія проєкту «Солодка хурма», який реалізує плоди по всій Україні, зокрема й по столичних ресторанах.

За часів кліматичних змін теплиця — вже не розкіш, а інструмент виживання для виробників. Це серйозне інженерне рішення, де потрібно враховувати сотні деталей — від напрямку вітру до вибору системи опалення, вентиляції та освітлення. Проте починати потрібно з дослідження ринку і вирощувати те, що він здатен спожити.

Для якісного вирощування артишоку необхідна сукупність декількох факторів, але основною перепоною для фермерів є брак інформації та досвіду, що робить цю нішу незаповненою.

Український тренд на мобільні сокарні набирає обертів: у різних регіонах країни з’являються цехи, де кожен може принести власні яблука чи груші й отримати на виході чистий, без жодних домішок сік.

Ягідне господарство на Київщині вирощує полуницю тільки в закритому ґрунті. Цього сезону, незважаючи на складні погодні умови, у ТОВ «Фінпром Агро» вдалося зібрати та реалізувати приблизно 30 т товарної полуниці. Зараз господарство готується до наступного сезону.

Уже більше 10 років родина Леончуків із Рівненщини займається садівництвом. Спочатку розвивали декоративний напрям — реалізували квіти та вирощували помідори, а згодом заклали малинову плантацію. Та через цінові стрибки й дефіцит трудових ресурсів через п’ять років насадження довелося викорчувати, натомість висадили кісточковий сад.

Перша конопляна корпорація цьогоріч вперше посіяла коноплі, закупивши попередньо минулого року насіннєвий матеріал. У планах підприємства — займатися первинною переробкою конопель: розділення на волокно, кострицю та насіння.

В Одеській області зібрали перший урожай озимої цибулі сорту Корея-3. Пілотний проєкт «Озима цибуля» реалізують ГО «Всеукраїнська Рада жінок-фермерів» та насіннєва компанія Seedon із Південної Кореї. Урожайність цибулі склала 50-80 т/га.

Фермери з Полтавщини Володимир та Олена Шапошники завжди тримали індиків для власних потреб, але з часом вирішили подивитися на цю справу інакше і перетворили домашнє господарство на прибутковий напрям.