Ідеї для бізнесу

Уже близько 15 років фермер із Полтавщини Володимир Ярошенко зосереджений на вирощуванні полби. Раніше мав близко 10 га під цією зерновою культурою, однак зараз залишилося 20 соток — суто для збереження генофонду.

Перші 5 га озимої цибулі за корейською технологією висаджено на Одещині в господарстві «Пан Білан». Південнокорейський сорт озимої цибулі Корея-3, сертифікований в Україні, дає врожайність до 150 т/га та стійкий до мінливого клімату.

Львівський кооператив «Стрийський ясь» уже майже 10 років займається вирощуванням і популяризацією однойменного сорту квасолі, яка є не лише гастрономічною візитівкою регіону, а й частиною локальної культурної спадщини.

Компанія «Філберт» вирощує та переробляє фундук в Одеській області. Має 820 га під горіхами. Вибором обладнання для переробки фундука господарство займається вже протягом п’яти років, оскільки співпраця з українськими підприємствами не склалася.

Ягідна ферма «Ружена-Агро», розташована на Житомирщині, спеціалізується на вирощуванні лохини за малооб’ємною технологією — у горщиках.

Тенденція поширення суперфудів набирає більших обертів на українському ринку. Актуальність цієї ніші зумовлюється попитом на органічне та здорове харчування серед споживачів. Зокрема, корисні властивості культур цієї групи позиціонують продукцію не лише як харчову, а й як оздоровчу.

Першу експортну партію фундука з України здійснив агрохолдинг «Галс Агро». 40 т горіхів — перший врожай молодого саду — було відправлено до Італії. Вже в процесі приймання продукції покупець підняв ціну — з 9 до 10 євро/кг в розрахунку на чисте ядро. Усереднена ціна на горіх у шкаралупі становила 3,45 євро/кг.

Цесарки — екзотика, що набирає обертів в українському агровиробництві. Хоча ця птиця добре відома у Франції та Італії, в Україні її розведення залишається нішевим. Цесарки не такі продуктивні, як кури, менш відомі споживачам і мають свою специфічну поведінку — тому їх рідко вирощують у промислових масштабах.

В Україні амарант вирощують і переробляють на крупи, олію, борошно та додають під час виробництва продуктів харчування. Крім цього, культура може використовуватися як сировина для передового біометану, у виробництві якого Україна зацікавлена.

Вівчарство — один із напрямів тваринництва, який найпростіше запустити, зокрема й на деокупованих територіях. Потенціал України — 100 млн голів, і з урахуванням $200 чистого прибутку на тварину — це $20 млрд, які здатна згенерувати галузь.

Бугове — це невелике село в Кіровоградській області, яке знаходиться на березі річки Південний Буг. Саме тут у 2022 році родина Кадікових заклала горіховий сад. Починалося все з 80 соток, а зараз під деревами майже 3 га, на яких ростуть мигдаль, фундук, пекан і волоський горіх.

Європейські країни рухаються у бік декарбонізації, і їм потрібно заміщувати природний газ, тому чималим попитом сьогодні користується біометан — аналог природного газу, який є вуглецево нейтральним.

Фермерське господарство «РО-САД» із Херсонщини єдине в регіоні вирощує абрикосовий сад. Цікаво, що абрикосові дерева ростуть в Херсонській області обабіч доріг, проте в промислових масштабах ніхто не брався їх культивувати.

У Канаді, Америці та Бразилії фермери отримують компенсацію за використання біовугілля, оскільки це сприяє зменшенню емісії СО2, — від 100 до 200 доларів залежно від якості вуглецю. Технологію використання біочару вже освоюють і в Україні.

Когорта крафтових виробників м’ясної продукції поповнилася, до неї нещодавно приєдналося ТОВ «Вуйко Еко» з Ужгорода. Засновники бізнесу — ветерани ЗСУ, звільнені за станом здоров’я у 2024 році.

Прибуток від продажу насіння можуть отримати навіть невеликі господарства, попит і ціни стабільні, а продукцію можна реалізовувати поштою.