Гідропоніка без ілюзій: як в Україні будують бізнес на салаті під час енергокризи

23 січня 2026, 05:48 7638

У селищі Біла Криниця на Житомирщині працює одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм, яка пройшла шлях від сервісу доставки зелені до повноцінного виробництва, орієнтованого на HoReCa та торговельні мережі.

Ще рік тому команда працювала як маркетплейс для кінцевого споживача: брали продукцію перевірених постачальників і доставляли її напряму клієнтам під брендом «Жива екозелень». Але досвід підсвітив слабке місце такої моделі: нестабільну якість і залежність від чужих виробничих збоїв.

«Коли це не твоє виробництво, ти не контролюєш результат і не можеш на нього впливати. Ми працюємо «в довгу», тому нам важливо, щоб клієнти були впевнені у стабільності та точності наших постачань. Таким чином, ми прийшли до власного виробництва під ТМ «Зелена», — розповів співвласник ТОВ «ЕФМ» Іван Фриз під час спільного ефіру в Instagram з AgroPortal.ua.

Ставка на нішевість

За словами підприємця, головний фокус виробництва — це салати, оскільки на них найбільший попит. Рукола та шпинат також є великим ринком, але для гідропоніки вони виявилися менш придатними — під час тестів ці культури давали слабкий результат.

Добре ростуть на гідропоніці пряні трави, але їх вирощують під замовлення у невеликих обсягах.

Іван Фриз, співвласник ТОВ «ЕФМ»

«Основною позицією ферми є салат лугано — підрізновид лолло біонда, одного з найпопулярніших зелених кучерявих салатів. Він дуже добре реалізується, на нього завжди є попит. Але я вважаю, що люди мають пробувати щось нове, тому робимо ставку на салати, яких немає у широкій пропозиції: фрізе, турінус (підвид ромену), бостон, кришталевий. До того ж така стратегія дозволяє формувати унікальний асортимент. Якщо заклад «підсідає» на такий салат, він уже не зможе перейти до іншого постачальника, адже більше його ніхто не вирощує», — зазначає виробник.

Насіння ТОВ «ЕФМ» використовує нідерландського виробника Rijk Zwaan. Підприємець каже, що у них цікавий асортимент і високий відсоток схожості.

«У середньому цикл вирощування салату на гідропоніці триває 45 днів, а в холодний сезон сягає 52 днів. Сіємо і збираємо врожай щотижня», — пояснює Іван Фриз.

Масштабування в процесі

Сьогодні ферма має 100 тис. місць. для вирощування рослин. Перші висадки в теплий сезон підприємство робить залежно від погоди, у середині березня або на початку квітня.

Щотижня тут збирають 400-500 кг салату. У теплий сезон планують заходити з обсягом 15-20 т/місяць.

«Це досить амбітна ціль, але впевнений, що ми з нею впораємося. Основним бар’єром для нас є такий показник як собівартість. Люди хочуть купувати якісну продукцію дешево, але як виробник ми не можемо зробити щось справді якісне і водночас супердешеве. Тому постійно тестуємо й оптимізуємо різні формати, щоб зробити продукцію доступнішою без втрати якості», — зазначає підприємець.

ТОВ «ЕФМ» активно працює з ресторанами, але намагається диверсифікувати канали збуту, оскільки в закладах харчування під час відключення електроенергії спостерігається нестабільний попит. Саме тому компанія має окрему лінію, де фасують мікс салатів (125 г) для торговельних мереж (ТМ «Зелена»).

«Співвідношення HoReCa та ритейлу становить приблизно 70% на 30%, але частка торговельних мереж поступово зростає як більш стабільний канал збуту. Звісно, найбільші обсяги реалізації забезпечують харчові виробництва. Це привабливий, але складний сегмент: такі клієнти мають індивідуальні вимоги, під які виробнику доводиться адаптуватися», — розповідає Іван Фриз.

Вирощування в умовах енергетичної нестабільності

Загальні інвестиції в проєкт із вирощування зелені на гідропоніці складають $400 тис., окупність — на рівні 3 років.

Найбільшими статтями витрат для ферми залишаються електроенергія та опалення.

До масових відключень електроенергії виробництво виявилося підготовленим не повністю, тож частину проблем довелося вирішувати в процесі. Нині ферма працює за графіком: 4 години зі світлом і 3-5 годин без нього, як додаткове живлення використовують промисловий генератор.

«Ціни на продукцію стараємося тримати стабільно. У нас є планові підвищення для клієнтів, про які ми заздалегідь попереджаємо», — стверджує підприємець.

У теплий сезон основною статтею витрат є оплата праці. В команді працює 12 людей — від виробничого персоналу до менеджерів різних напрямів.

Перспективність гідропоніки в Україні

Іван Фриз пояснює: конкуренція ніби й існує, але фактично майже не відчувається, адже гідропонні ферми зазвичай працюють локально, орієнтуючись на свій регіон, а доставка на великі відстані робить салат занадто дорогим.

«Чого не скажеш про імпорт. Він дешевший, але якщо рахувати реальну собівартість, то щонайменше 30% салату просто викидається. Тобто ви купили його по 250 грн/кг, а яка ціна виходить саме чистої ваги? До того ж продукція нестабільна: часто приїжджає поганої якості», — ділиться досвідом він.

Ігор Прищепо, співвласник ТОВ «ЕФМ»

Основними споживачами зелені залишаються жінки та діти. «Світовий тренд на здорове харчування зростає, в Україні він розвивається теж, але значно повільніше. Війна та падіння купівельної спроможності суттєво гальмує ринок. Для багатьох споживачів салат залишається не базовим продуктом, а опціональним: якщо є вибір між салатом і капустою, часто обирають капусту», — стверджує підприємець.

Починати гідропонний бізнес, за його словами, має сенс лише з чіткою фінансовою моделлю. Особливо вигідним є старт на побутовому тарифі на електроенергію.

«Ця ніша складніша і дорожча за традиційне вирощування зелені. Сильний агроном і виробнича команда є обов’язковою основою бізнесу. Партнерства ж, за наявності такої можливості, стають додатковою перевагою, яка дозволяє швидше стартувати, розподіливши відповідальність між фахівцями з комерції, фінансів та інженерно-виробничих процесів», — додає Іван Фриз.

Просвітницька місія

З лютого ТОВ «ЕФМ» планує запустити екскурсійні візити для споживачів. «Ми дивимося на це не як на спосіб заробітку, а як на можливість показати споживачам, як виглядає сучасний агробізнес, і як вирощується зелень, яку вони купують у магазинах», — підсумовує підприємець.