Хурма стала першим деревом, яке сім’я Ілечків з Одещини посадила на подвір’ї свого нового будинку 18 років тому. З нього, власне, і розпочалася історія проєкту «Солодка хурма», який реалізує плоди по всій Україні, зокрема й по столичних ресторанах.
Про це під час прямого ефіру в Instagram розповіла співвласниця «Солодкої хурми» Поліна Ілечко.
«Тато посадив хурму сорту Росіянка, яку привезли з Криму. Через холодні зими дерево важко приживалося: першої зими воно замерзло, але навесні дало пагони й пішло в ріст. Перший плід хурма дала лише на шостий рік, наступного — не вродила, проте вже на восьмий рік дерево було всипане плодами», — згадує вона.
Загалом у домогосподарстві росте 10 дерев хурми. Окрім Росіянки, є сорти Шарон, Гора Говерла та Божий Дар. Серед молодих — Корольок та Персімон.
«У нас було дуже багато хурми, ми її просто роздавали. Та чотири роки тому я вперше виставила плоди на OLX і була шокована, коли за пів місяця розібрали всі 200 кг. Потім уже перейшли в Instagram, де й знайшли своїх постійних клієнтів», — розповідає про початок збуту Поліна Ілечко.
Сезон збору хурми починається з середини вересня і може тривати аж до лютого. Сорт Росіянка йде першим. Покупці бронюють плоди ще в серпні, а відправлення починаються наприкінці вересня у напівзеленому стані.
Одесити уже зібрали цього року близько 600 кг хурми. За кращих погодних умов урожай був би вищим. «Ми не використовуємо в догляді за деревами нічого іншого, крім води, правильної обрізки та любові. Тому й ціни у нас вище ринкових: Шарон продавали по 210 грн/кг, Росіянку — по 200 грн/кг, а Божий Дар і Гору Говерлу — по 320 грн/кг. Але для постійних клієнтів намагаємося тримати ціну», — зазначає дівчина.
Працює родина за 100% передоплатою, і в обов’язки Поліни входить показати замовнику весь процес збору плодів, їх сортування, пакування та відправлення.
Клієнти «Солодкої хурми» — це ресторани та кафе, які переробляють плоди, та українці, переважно з заходу країни, які хочуть поласувати свіжою хурмою. Середні замовлення складають 5-50 кг.
«Ми можемо контролювати стан стиглості хурми. Наприклад, зірвати її у вересні зеленою, і до грудня вона «дійде». Але у нас її швидко розкуповують. Тому на дереві тримаємо плоди максимально довго, навіть до лютого, аби не було морозів, оскільки тоді втрачаються форма та смак», — акцентує Ілечко.
Хурма має дві особливості: терпкість і осипання.
Окрім збуту свіжої хурми, Поліна пробувала її в’ялити. Результат увінчався успіхом — до жовтня вже все було розпродано.
Сім’я Ілечків також вирощує інжир — він уже дав перші плоди, проте поки не товарні. На продаж культура вийде орієнтовно за три роки. Ще у господарстві є гранати ранніх і пізніх сортів: вони квітнуть, але плодів наразі не дають. Вирощують і ківі, яке вже плодоносило, а також лохину й декоративні рослини.
«Попри те, що у нас доволі широкий асортимент, головною все ж залишається хурма. У нас є земля на Одещині, ми думаємо про масштабування. Але вже після завершення війни, адже такий проєкт потребує великих інвестицій», — резюмує дівчина.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua