Розслідування

Питання вимирання бджолосімей залишається актуальним в Україні. І хоча пасічники та агровиробники здебільшого віднаходять спільні точки дотику, їхня взаємодія різниться поглядами на результат. Як наслідок — виникнення спірних ситуацій.

Аномальна спека, втрати врожаю, часті знеструмлення, низькі світові ціни — виклики, з якими аграріям доводиться цьогоріч працювати на додаток до воєнних реалій. Ще одним випробуванням стає дорога логістика як результат штучного ажіотажу на аукціонах на користування вагонами-зерновозами.

Україна жнивує. Збір ранньої групи зернових розпочали майже по всій країні. Погода сприяє дозріванню культур, тому аграрії планують закінчити обмолот у короткі строки.

Структура фінансування аграрного сектору банківськими установами змінюється. Якщо 2022 року найбільший попит у сільгоспвиробників був на фінансування обігових коштів, що складало 80% від програм для агробізнесу, то наразі на перше місце виходить кредитування купівлі сільгосптехніки та інвестиційних проєктів. Аграрії намагаються реалізувати відкладений попит, який накопичився з початку війни.

За офіційними даними Мінагрополітики за 2023 рік, обсяг зібраного врожаю сої став рекордним і склав майже 4,8 тис. т. За оцінкою «УкрАгроКонсалт», посівні площі сої в сезоні 2024/2025 будуть збільшені: якщо поточного сезону культура була посіяна на площі 2 млн га, то у новому очікують на розширення до 2,2-2,3 млн га.

Україна має значний потенціал виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 21,8 млрд м³/рік. Але це можливо за створення сприятливих умов для розвитку галузі. Тож сьогодні є гостра потреба ринку в терміновому прийнятті законопроєкту №9456, котрий стосується експорту біометану. Наразі комітет розглядає внесені правки, термін подання яких закінчився 21 лютого.

Інформація від учасників ринку про блокування Державною митною службою на кордоні імпортних добрив з’явилася ще на початку січня. Кілька днів затримки не викликали занепокоєння, адже в Україні щороку на початку нового аграрного сезону з’являється проблема з імпортом цього виду товару.

Хоча логістичні зв’язки вже вдалося вибудувати, перевезення агропродукції як автотранспортом, так і залізницею залишаються дорогими. Особливо складно вивезти врожай аграріям із прифронтових областей, адже тарифи захмарні, й не всі перевізники готові до них їхати.

Національна стратегія доходів має на меті збереження спрощеної системи оподаткування для фермерських господарств, які перебувають у 4-й групі. Проте також передбачається запровадження оподаткування землі на основі її масової оцінки.

Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.

План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.

Україна до війни експортувала морем 90% агропродовольчої продукції, тому, попри всі виклики, відновлення експорту морським шляхом влітку минулого року ринок сприйняв як позитивний сигнал.

За даними Державної митної служби, Україна у 2022 році експортувала 609 т молюсків, що на 39,1% менше, ніж роком раніше. Як і в решти галузей, причиною цьому стала війна: багато ферм на півдні та сході країни зруйновано, деякі окуповано, а ті, що перебувають у відносній безпеці, працювали не на повну потужність.

Незважаючи на зниження міжнародних цін на мінеральні добрива, в Україні виникла ситуація, коли через роботу Державної митної служби, яка завищує митну вартість товару, ціни на добрива ростуть. А штучно створена проблема з розмитненням сповільнює імпорт, що загрожує дефіцитом добрив саме в розпал сезону.

Внаслідок безвідповідального і неефективного планування залізничних перевезень агрокомпанії несуть мільйонні збитки. Зернові вантажі їхали залізницею до порту Констанца 4 місяці, й за цей час зерно в старих вагонах, які протікають, втратило якість і зіпсувалось.

Тисячі гектарів українських земель зазнанали бомбардувань під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. А ще сотні тисяч гектарів окупанти спалили разом з урожаєм. Це ті пошкодження, які видно візуально, але є ще й хімічний аспект, адже кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю і хімічне забруднення ґрунту. Для природного відновлення земельних ресурсів від окремих забруднень необхідно сотні років.