Ринок стискається: аналітики прогнозують зростання цін на цукор
Тиск на пшеницю, і чи складеться пазл із кукурудзою: основні тенденції нового врожаю
Мито як постріл у ногу фермеру: чи стане це початком низхідного тренду у виробництві ріпаку
Жнива цьогоріч розпочалися із затримкою на 2-3 тижні з великими розривами між регіонами. Тому на початку липня і обсяги експорту були незначні: стоки попереднього періоду вивезені, а нових немає.
1 липня розпочався аграрний сезон 2025/2026. На українських полях активно зростають культури нового врожаю. За прогнозами Української зернової асоціації (УЗА), виробництво зернових і олійних сягне 83 млн т, що на 4 млн т більше, ніж попереднього сезону. Водночас експорт зросте на 3,3 млн т і становитиме 50 млн т.
7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.
У промисловому птахівництві, свинарстві та скотарстві спостерігається тренд на автоматизацію виробництва, впровадження систем моніторингу, використання штучного інтелекту, покращення ефективності контролю за станом тварин. Експерти кажуть, що процеси налагоджені, й за цим — майбутнє.
Розвиток молочного скотарства в Україні стимулюють великі промислові ферми. Число малих сімейних підприємств стрімко знижується, і, ймовірно, їх чекатиме ніша крафтового виробництва. Переробники також готові до більших обсягів молока. Єдине питання — пошук експортних ринків, адже за новими умовами торгівлі з ЄС квоти вичерпаються дуже швидко.
В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків та позики, частка держави майже відсутня.
Світовий ринок фісташок демонструє зростання, обумовлене стійким споживчим попитом, збільшенням виробництва в США, розвитком переробки та інновацій у маркетингу. Але надмірний попит у світі на дубайський шоколад, який містить начинку з фісташок, призвів до зростання цін на горіх.
Квоти на експорт цукру до ЄС і нестабільна ситуація з його реалізацією змушують українських аграріїв зменшувати площі під цукровим буряком або взагалі відмовлятися від вирощування культури.
Вівчарство в Україні — це недооцінений ресурс для продовольчої безпеки, підтримки армії та реабілітації ветеранів. Попри скорочення поголів’я, фахівці вбачають перспективу. Йдеться не лише про м’ясо та вовну, а й про одяг для військових, стратегічну сировину та терапію для тих, хто пройшов війну.
Нинішнього сезону ціни на зернові культури в Дунайському та Чорноморському регіонах зросли у півтора раза. Водночас на Чиказькій товарній біржі ф’ючерсний контракт на пшеницю за останній рік практично не змінився, проте для кукурудзи він зріс на 12-13%.
Ринок спаржі в Україні далекий від насичення. Попит передусім росте у великих містах, де і дохід населення вищий, і споживач розпробував продукт.
Аграрії, які посіяли високоолеїновий соняшник минулого року, не прогадали, адже сезон відзначився рекордними преміями на цю продукцію. Зазвичай частка ВО соняшнику в загальній структурі посівів культури складає 7-8%, а 2025 року експерти прогнозують її зростання до 10-12%.
Наразі 57% українського експорту прямує до Європи. 2021 року цей показник складав лише 36%. Такий різкий стрибок відбувся завдяки скасуванню обмежень на український імпорт з боку ЄС у 2022 році. Торік безмитний режим продовжили, проте на деякі чутливі товари, як-от цукор, мед, курятина, були встановлені мита. Дія цього спеціального регламенту добігає кінця вже в червні цього року, і поки що жодних сигналів про його продовження немає.
Минулого року в Україні працювало 135 зрошувальних насосних станцій та майже 312 км зрошувальних каналів, що належать до сфери управління Держрибагентства. Це дозволило вчасно розпочати та провести поливний сезон 2024 року.
Уже декілька років поспіль на світовому ринку соняшникову олію витісняють ріпакова та соєва, а пальмова зрівнялася з нею в ціні. Водночас Україна втрачає лідерство у виробництві соняшникової олії. Цього сезону в січні був найменший рівень покриття українських заводів соняшником за останні 18-20 років.
Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.