Інфографіка

Посівна кампанія 2026 року відбувається в умовах посилення економічного тиску на аграріїв. Зокрема, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 10-12%.

У 2025 році в Україні зафіксовано збільшення насіннєвих площ під основними сільськогосподарськими культурами порівняно з 2024 роком. Йдеться про пшеницю, кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник, сою та ячмінь.

Базові потреби залишаються головною статтею витрат для українців. Найбільша їх частка припадає на товари та послуги першої необхідності — 84% місячного бюджету. І це значно більше, ніж витрачають європейці. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.

83% компаній планують підвищення доходів персоналу у 2026 році; частина з них уже ухвалила рішення, інша — завершує погодження. 17% наразі не планують змін.

Найпопулярнішими категоріями сільгосптехніки серед українських аграріїв у 2025 році стали трактори (40,4%), комбайни (17,6%) та мінітрактори (10,8%). Пік інтересу до сільгосптехніки припав на жовтень.

У 2025 році українські заклади працювали на тлі падіння відвідуваності та зростання цін. Відвідуваність знизилася на 8%, середній чек зріс на 17%, а виручка — на 6%. За словами рестораторів, витрати на закупівлі, комунальні послуги й енергонезалежність зростають швидше, ніж заклади встигають піднімати ціни, і це тисне на рентабельність. Головним операційним викликом залишається дефіцит кадрів.

У 2024/2025 маркетинговому році зарплати на елеваторах зросли значно більше, ніж роком раніше. Якщо в попередньому періоді підвищення становило від 10 до 20%, то цього року 71% компаній збільшили як оклади, так і погодинні розцінки на 15-25%.

Попри війну, експорт молочних продуктів з України зростає, демонструючи навіть більші обсяги, ніж до 2022 року. Зростання експорту очікується і цьогоріч, адже збільшується пропозиція сировини на переробку.

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.

Середня урожайність (у заліковій вазі) озимої пшениці склала 6,4 т/га, озимого ріпаку — 2,8 т/га, озимого ячменю — 5,5 т/га. Показник по пшениці практично відповідає минулому сезону (6,3 т/га). Для ріпаку зафіксовано зниження: середня врожайність цьогоріч була на 17,6% нижчою, ніж у сезоні 2024 року.

Площа посіву озимих на зерно у 2025 році становитиме приблизно 5,4 млн га, що на 4% менше за попередню кампанію. Серед олійних культур, зокрема, посів ріпаку очікується на площі 1,1 млн га, що на 4,7% менше, ніж торік.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.

Європейський Союз продовжує залишатися головним ринком для української продукції: якщо у 2021 році частка торгівлі з ЄС становила близько 30% ($7,7 млрд), то у 2024-му вона зросла до 52%, сягнувши $12,6 млрд.

У 2024 році імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС сягнув 2,64 млн т. Це на 6,4% більше порівняно з 2023 роком, коли було зафіксовано 2,48 млн т.

У 2025 році вартість великоднього кошика виросла на 17% порівняно з минулим роком і в середньому становить 1124,77 грн. Подорожчання зумовлене збільшеним попитом на певні продукти (яйця, борошно, м'ясні вироби тощо) та інфляцією.