Соєво-ріпакові правки: аграрні асоціації просять Зеленського ветувати закон
Мито як постріл у ногу фермеру: чи стане це початком низхідного тренду у виробництві ріпаку
04 серпня 2025, 05:57 288
Українські аграрії останніми роками нарощували виробництво ріпаку, адже ця культура забезпечувала високу рентабельність, і погодні умови сприяли збільшенню виробництва. Але цього року погода підвела: посуха восени та весняні заморозки вплинули на кількість і якість культури.
На прийняття аграріями рішення щодо площ під урожай-2026 тиснуть ризики, пов’язані з упровадженням олійних експортних мит. Гравці ринку припускають, що, можливо, це стане початком низхідного тренду у виробництві ріпаку.
За оцінкою експерта ринку олійних Дмитра Вітюка, цьогорічне виробництво ріпаку наразі оцінюється в 3 млн т, тобто порівняно з 2024 роком є зниження на 700 тис. т. Це не остаточна цифра, оскільки в Україні збирання культури затримується. Про ситуацію на ринку ріпаку експерт розповів під час зібрання Trend&Hedge Club.
Імпортозалежність головного ринку для українського ріпаку менша ніж у 2024
Україна експортує 85-90% вирощеного ріпаку, і 95% цих обсягів прямує до ЄС. Лише 10-15% ріпаку переробляється на внутрішньому ринку.
«Цього року ми бачимо, що виробництво ріпаку в Європі повернулося до історичних обсягів. Важливо також розуміти, що з 20 млн т ріпаку, який виробляє ЄС, 2,5 млн т йде з Румунії. Для українського ринку це важливо, тому що для Європи ринок Чорноморського регіону — це Україна та Румунія. І торік Україна компенсувала суттєве падіння виробництва в Румунії. Цього року відбувається зворотна тенденція, тобто для українського ріпаку місце завжди буде, але на початку сезону залежність менша», — зазначає Дмитро Вітюк.
За його словами, румунський фермер зараз дуже добре продає ріпак, і ціни на румунському ринку донедавна були значно нижчими, ніж в Україні.
Оцінюючи постачання ріпаку, Дмитро Вітюк зазначає, що з України ЄС очікує отримати 2,5 млн т, але реальні обсяги будуть трохи більше за 1,5 млн т. Австралія може поставити до ЄС 2,7 млн т, Канада — до 2 млн т.
«Тобто цього року в Європі менша залежність від імпорту ріпаку і продуктів його переробки. Щодо факторів підтримки в ЄС можливі зміни законодавства щодо ринку біодизеля, що вплине на ринок. Це рішення очікується наприкінці осені, а нововведення — з 1 січня 2026 року. Це може значно збільшити попит на ріпакову олію й, відповідно, на ріпак для переробки», — прогнозує Дмитро Вітюк.
На ринок значний вплив мають геополітичні чинники
Експерт зазначає, що в цьому році очікуються менші обсяги торгівлі ріпаком в порівнянні з минулим роком. Пояснюється це значно меншими перехідними залишками в країнах-експортерах, а також зниженням потреби з боку ЄС.
«Ми бачимо, що перехідні залишки досі продовжують зменшуватись у світі, тому це говорить про підтримку світових цін на ріпак. До того ж, останнім часом. ми спостерігаємо у всьому світі торгівельні війни і порушення торгових потоків, які були стандартними для ріпаку. Перше, що ми побачили, це торговельна війна між Канадою і Китаєм. Також складні відносини між Канадою і США і, відповідно, так само це впливає на ризики, які можуть бути на ринку завдяки суто геополітиці», — припускає Дмитро Вітюк.
Драйвери ринку та ціноутворення
- Експерт пояснює, що на ціни на ріпак сьогодні позитивно впливатиме біодизельне законодавство не тільки в ЄС, але й у США.
- Другий фактор — рекордний урожай сої в світі та глобальне перевиробництво шроту — відіграє негативну роль для цін на шрот і, відповідно, на олійні культури, зокрема й на ріпак.
- Також негативним фактором є кращі врожаї ріпаку в Австралії та Канаді, які є конкурентами на цьому ринку для України.
- Проблеми з виробництвом соняшнику в Європі зіграють на руку виробникам ріпаку.
- Торговельна війна — це, однозначно, мінус у всіх аспектах.
- Євро/долар на Форекс зараз грає на користь ріпаку в Україні, тому що база ціни все ж таки визначається в доларах, і очікується подальше можливе знецінення долара до євро.
«Фонди створюють швидку волатильність, і ми маємо спостерігати за цим фактором, щоб бачити, куди ціни ріпаку підуть короткостроково. У ріпаку насправді мільйон факторів, які повністю спотворюють ваші прогнози протягом однієї доби», — вважає Дмитро Вітюк.
Соя та ріпак не повторять соняшникового успіху
Експерт зазначає, що важко спрогнозувати наслідки введення експортних олійних мит. За таких умов гравці ринку припускають, що навіть 50% ріпаку може бути експортовано, 50% — перероблено на внутрішньому ринку.
«Мито — це є дуже погана історія для України в цілому, для української економіки. Проблема в тому, що в Україні дуже низьке споживання продуктів переробки олійних культур — всього 10% від виробництва, тому шрот та олію ми всерівно продамо на зовнішні ринки як сировину, тільки витратимо на їх логістику і маркетинг більше грошей, ніж датково заробимо», — пояснює Дмитро Вітюк.
Зокрема, ріпак і продукти його переробки Україна вивозить на зовнішні ринки. Експерт зазначає, що в цьому ланцюжку є одна проблема — логістика ріпаку значно дешевша, ніж продуктів його переробки. Тобто якщо перевезення ріпаку в ЄС коштує 30 $/т, то вивезти до Європи олію та шрот, вироблені з цієї самої кількості ріпаку, коштує вже мінімум 51 $/т.
«Україна втрачає 21 $/т на неефективній логістиці, й ці гроші не повернуться у вітчизняну економіку. Саме тому переробка ріпаку в Україні є неефективною. Тож правилом для створення переробної галузі ріпаку та сої є те, що ця переробка має бути поруч зі споживачами продукції, а не з ринками сировини для цієї галузі», — вважає Дмитро Вітюк.
Він додає, що порівнювати історію з соняшником, де шляхом введення мит створили переробну галузь, із соєю та ріпаком — це абсолютно неправильний підхід. Соняшник має меншу вагу і натуру, тому вивезти продукти його переробки навіть на 5 $/т вигідніше, ніж вивезти соняшник з України. Крім того, його відходи йдуть на забезпечення заводів енергетикою (у ріпака і сої таких відходів немає).
На думку експерта, у разі впровадження олійних мит найбільше постраждають малі та середні фермери, прибутки яких будуть витрачені на неефективну логістику і вихід на ринки шроту і олії, які нас не чекають. Натомість ці прибутки аграрії могли спрямувати на розвиток тваринництва та формування попиту на продукти переробки, насамперед шрот всередині України.
Також гравці ринку говорять про ще один ризик від упровадження Україною експортних мит — порушення угоди про асоціацію. І ЄС у відповідь може ввести зустрічні імпортні мита на олію, шрот. Тоді Україні потрібно буде шукати інші, більш дешеві, ринки для цієї продукції.
Оптимальним рішенням, на думку Дмитра Вітюка, було би створення в Україні попиту на продукти переробки олійних культур за рахунок тваринництва та біоенергетики. У такому випадку дійсно отримаємо реальне зростання доданої вартості, збільшимо зайнятість населення, покращимо торговельний баланс.
«Це саме ті цілі, якими обгрунтовується введення експортних мит, але ми не дуже далекоглядно йдемо. Але той крок, який ми робимо зараз, через впровадження експортних мит, є логістично неефективним. Більше того, упроваджуючи експортні мита — це постріл собі у ногу. Тобто ми «вбиваємо» свого фермера, який насправді має допомогти створити в Україні більш глибоку переробку. Європейські фермери мабуть аплодують таким рішенням збоку України...», — пояснює він.
Аграрії тримають ріпак в очікуванні розв’язки історії з митами
Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита. За прогнозами експерта, коли про їх упровадження буде оголошено офіційно, можна очікувати незначного, але стрімкого зростання ціни на короткий період.
«Після голосування за відповідний закон про експортні мита ринок відразу відреагував падінням ціни на 2,5 тис. грн. Ніхто не хоче ризикувати, розуміючи, що це може трапитися в будь-який момент. Тому фермер, у принципі, зараз перебуває в невизначеності й хоче почекати, чим ця історія закінчиться», — вважає Дмитро Вітюк.
Учасники ринку та експерти одноголосно зазначають, що впровадження експортних мит найбільше вдарить по малим і середнім фермерам. Більшість із них не зможе експортувати ріпак через складнощі процедур, пов'язані з поверненням ПДВ чи його резервуванням.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
