Петро Скрипчук, професор, доктор економічних наук НУВГП, голова обласного відділення Української горіхової асоціації, фермер

Наша історія почалася 2019 року з європейського проєкту, який був присвячений розвитку органічного виробництва у транскордонних регіонах України та Білорусі. Під час серії зустрічей сформувалося коло виробників, які вирішили розвивати горіхівництво на Рівненщині.

До ініціативи долучилися підприємці з різних громад області. Серед них найбільший — Юрій Сабурай, який заклав близько 8 га горіхового саду. Колеги з Демидівки, Корця та Боремля теж долучилися насадженнями волоського горіха. З моїми 2 га виходить близько 18 га. Технології вирощування садів є ощадливими до довкілля та з екологічними аспектами, але наразі — не сертифіковані як органічні. Маємо технічні умови на олію волоського горіха холодного віджиму. Робили аналіз якості олії холодного віджиму волоського горіха в атестованій лабораторії Укрметтестстандарт і отримали показники, які є кращими порівняно з галузевими стандартами.

Петро Скрипчук, професор, доктор економічних наук НУВГП, голова обласного відділення Української горіхової асоціації, фермер

Посадковий матеріал виробники вирощують самостійно у ФГ «БІО ТРІО» Крупецької громади з фермером Михайлом Пакушем (сім’я фермера наразі у ЗСУ). За цей час команда пройшла й процедуру реєстрації власного сорту волоського горіха Сойка. Процес тривав близько трьох років і коштував 30 тис. грн.

«Для горіха вибір сорту особливо важливий. Культура дуже залежить від районування, тому виробники дедалі більше орієнтуються на місцевий посадковий матеріал, пристосований до конкретних кліматичних умов», — пояснює Петро Скрипчук.

Загалом господарства можуть збирати разом до 4 т горіхів. Проте для виробників важлива не лише кількість. Власна сировинна база дозволяє контролювати сорт, умови вирощування, час лущення та зберігання ядра.

Саме контроль усього життєвого циклу продукту став основою подальшої бізнес-моделі: від саду — до вашого столу.

Петро Скрипчук, професор, доктор економічних наук НУВГП, голова обласного відділення Української горіхової асоціації, фермер

Для виготовлення першої олії ми придбали прес українського виробника. Обладнання невелике й не розраховане на промислові обсяги, проте дозволило запустити переробку без великих інвестицій.

Петро Скрипчук, професор, доктор економічних наук НУВГП, голова обласного відділення Української горіхової асоціації, фермер

Для холодного віджиму тут використовують переважно «метелик» — цілі половинки ядра (причому дуже важливий час лущення та збереження ядра за температури близько 0°С). Крихту не беруть: подрібнене ядро має більшу площу контакту з повітрям, а тому швидше окислюється.

Але безпосередньо перед віджимом ядро все ж подрібнюють. Одне завантаження преса та віджим олії займає до години. Сировину можуть відправляти на повторне пресування, щоб збільшити вихід олії ще на 25%.

Після віджиму олія приблизно добу відстоюється в холодильнику, після чого її розливають і закупорюють. За рік виробляють орієнтовно до 700 л готового продукту.

Пляшка об'ємом 250 мл коштує близько 300 грн.

«Через слабший урожай попереднього сезону та втрати від приморозків цього року вартість горіха на ринку піднялася з 200 до 400 грн/кг. Але нам вдається тримати ціну завдяки своїм запасам», — зазначає фермер.

Економіка виробництва не закінчується після того, як із ядра отримали олію. Після пресування залишається знежирена горіхова маса. Її продають у вигляді пластівців, а люди далі домелюють на борошно або ж споживають із мюслі, кашами, панірують котлети, роблять халву чи поживні батончики тощо.

Петро Скрипчук, професор, доктор економічних наук НУВГП, голова обласного відділення Української горіхової асоціації, фермер

Нам бракує професійного млина, який дозволив би стандартизувати ступінь подрібнення продукту та суттєво прискорити роботу. Потрібні також харчові ємності для зберігання, тара тощо.

Петро Скрипчук, професор, доктор економічних наук НУВГП, голова обласного відділення Української горіхової асоціації, фермер

Збільшувати виробництво команда поки не планує. Для цього потрібні окремий цех і нове обладнання, а це додаткові інвестиції. Тому спочатку тут хочуть налагодити більший збут і зрозуміти, що більші обсяги продукції матимуть свого постійного покупця.

«Усю вироблену продукцію реалізуємо через особисті та спеціалізовані соціальні мережі: Facebook, Instagram, Тік-Ток та на виставках і ярмарках. Нас уже впізнають і роблять повторні покупки. Головним стимулом успішних продажів є якість, контроль життєвого циклу, виробництво під замовлення, допомога ЗСУ (безкоштовно передаємо для лікування й оздоровлення, оскільки олійка холодного віджиму володіє низкою унікальних властивостей, відомих у лікуванні сердечних хвороб, органів травлення тощо)», — зазначає крафтяр.

Виробляють також і мацерати. Це олія із різними добавками рослин або обробки ядра горіха. Проходять патентування процесів мацерації. Під замовлення виготовляють мацерати для підсилення користі олії завдяки різним фізичним процесам під час виготовлення продукції. Всі процеси мацерації досліджують із волоського горіха власного виробництва, що вкрай важливо для перспективних напрямів бізнесу, як-от дієтичні добавки, спеціалізовані продукти харчування тощо. Мають співпрацю з оригінальними рестораціями щодо використання продукції.

«Наша місія — це спрямованість на свідомого споживача. Основна цільова аудиторія — люди, які усвідомлюють вплив своїх покупок на власне здоров’я, навколишнє природне середовище і суспільство», — додає Петро Скрипчук.

За його спостереженнями, нових горіхових садів в Україні закладають мало. Головна причина — довго чекати на повернення коштів. Натомість активніше виробники цікавляться фундуком, який починає плодоносити раніше. Закладають в Україні й мигдальні сади, але знову це лише початкова стадія такого бізнесу.

Є й інша проблема. Значну частину волоського горіха в Україні досі збирає населення з присадибних дерев. Потім його скуповують, об'єднують у великі партії та продають, зокрема на експорт. Конкурувати з таким ринком фермеру, який вклав кошти у закладання професійного саду та роками за ним доглядав, непросто, саме тому одним зі способів заробити більше на власному врожаї стає переробка.

Для довідки: CraftUP Ukraine — освітньо-грантовий проєкт для крафтових виробників харчових продуктів, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки уряду Королівства Нідерландів в Україні. Проєкт складається з кількох етапів. Першим стало дослідження українського ринку крафтового виробництва, на основі результатів якого було розроблено навчальну програму. Її учасниками стали 40 крафтових виробників із різних регіонів України.

За результатами освітнього етапу було відібрано 10 фіналістів, які зараз готуються до фінального захисту своїх бізнес-проєктів. Уже 15 вересня вони представлять їх Експертній раді. Паралельно команда CraftUP Ukraine знайомить аудиторію з історіями всіх фіналістів.

Інформація про проєкт на сторінці Посольства Королівства Нідерландів в Україні

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Песто з гарбузовим насінням: як надлишок базиліку перетворити на популярний соус

Песто з гарбузовим насінням: як надлишок базиліку перетворити на популярний соус

Українське вино з характером, або Як Одещину закріплюють на винній карті світу

Українське вино з характером, або Як Одещину закріплюють на винній карті світу

nut growing