Про це в інтерв'ю DW розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

«Ми спільно, у партнерстві з Великою Британією як власником технології та Литвою, розробили цей проєкт і розпочали перші пілоти у 2024 році. Суть у тому, що в нас є зразки зерна з українських територій, які на сьогодні тимчасово окуповані. Ці зразки зберігаються в державному підприємстві — фактично це насіннєвий банк», — пояснив він.

І додав, що кожен зразок має унікальні маркери, пов'язані з кліматом, погодою, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування. На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій.

Тарас Висоцький зазначив, що у разі змішування зерна встановлення походження ускладнюється.

«Технологія досить точна, і якщо змішати 50% на 50 %, то точно виявить. Якщо 5% з окупованих і 95% з іншого місця — ймовірність виявлення зменшується. Але й економічної вигоди від такого змішування немає — це занадто трудомістко. Практика показує: якщо домішок більше 10%, технологія це виявляє. Обійти змішуванням, зберігаючи економічну вигоду, дуже складно. Але зразок взяти все одно треба», — додав він.

Також заступник міністра розповів, що ініціатором проведення такого тесту можуть бути різні сторони: і держава, і, наприклад, незалежний арбітражний сертифікаційний орган на запит посольства в тій чи іншій країні. За весь період було зроблено кілька десятків таких аналізів.

«Останній рік — значно менше. Схоже на те, що вони продовжують красти зерно, але поводяться обережніше. В перші роки повномасштабного вторгнення вивезення було більш відкритим, однак тоді ми ще не мали цих лабораторних спроможностей для фактичного підтвердження», — резюмував Висоцький.

analysis