«Спочатку у нас виникла ідея купити корів суто для молока. Вже потім у наш монастир прийшов монах із Грузії, який володів мистецтвом сироваріння і загітував нас докупити корів і зайнятися виробництвом сиру», — розповідає AgroPortal.ua настоятель Гурбинського Свято-Воскресенського чоловічого монастиря отець Онуфрій.
Обов'язки з догляду за коровами братія монастиря між собою розділила. Хтось пасе корів, хтось доїть, а от технологію сироваріння грузинського монаха поручили освоювати отцю Луці.
«Береться свіже домашнє молоко, додається до нього закваска, сіль та за бажанням пряні трави — так виходить бринза. Але головною складовою смачного сиру є молитва, яка читається не лише перед початком справи, а й упродовж усього процесу сироваріння», — ділиться головним секретом отець Лука.

Сьогодні в монастирі, окрім бринзи, займаються виробництвом сиру сулугуні та йогурту мацоні.
«Пробували ми ще виготовляти сир філадельфія. Але йому потрібно приділяти багато часу: молоко має скиснути, потім слід його відігріти на творог, потім цей творог плавити на маленькому вогні, опісля додати трішки соди і розлити у форми. Наша ж основна задача —служба у монастирі, і ми не повинні про це забувати», — стверджує отець Лука.
Раціон корів складається суто із сіна з додаванням жому та зерна. Влітку — випас. За таких умов корова дає до 30 л молока в день, а з 6-ти корів відповідно виходить 180 л. Доять корів вітчизняним апаратом «Імпульс», який подарували меценати монастиря.
Ченці розповідають, що вже не раз хотіли залишити цю справу, оскільки часу на утримання корів та виготовлення сиру витрачається багато, а продають продукцію інколи навіть дешевше собівартості.
«З 10 л молока виходить 1 кг сиру, а літр молока коштує у нас на базарі 14 грн, то 140 грн виходить собівартість лише молочної сировини. А ми віддаємо і по 100 грн, і по 50 грн, аджерозуміємо, що за високу ціну не кожен може собі дозволити купити сир. Ми на цьому не заробляємо — це, можна сказати, хобі», — посміхається отець Онуфрій.

Продають сир переважно на місцевому ринку прихожани монастиря. Але після розміщення фото сиру в соцмережі Facebook почали приймати замовлення онлайн і по телефону.
При монастирі утримують не лише корів, а й свиней та биків, яких відгодовують та здають на забій. З цього і утримуються.
Щоб прогодувати таке господарство, ченці обробляють 20 га землі, мають свою сільгосптехніку та теплицю.
«Техніка у нас своя: 2 трактори та сівалки, борона, плуг та культиватор. Була ще вантажна машина, але її продали і купили автобус для підвозу людей на службу, — розповідає настоятель монастиря. — Сіємо пшеницю, овес та ячмінь. Нічого не обробляємо хімією, адже мелемо пшеницю і печемо собі хліб. У якості добрива маємо гній».

В планах у ченців — власна пасіка. Уже сьогодні є готових 14 вуликів, у процесі розробки —вулик-дуплянка. Тут мріють про те, щоб прихожани монастиря змогли не просто приїжджати на службу, а й посмакувати свіжими екологічно чистими продуктами.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Ще 15 аграрних підприємств Рівненщини цього місяця отримають 5,2 млн грн державної компенсації за придбану сільськогосподарську техніку та обладнання українського виробництва.

На Рівненщині 16 агропідприємств отримають часткову компенсацію вартості дизельного палива на загальну суму понад 1,4 млн грн.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Українські виробники сиру вже досягли високого рівня якості. За якістю та смаком ремісничі сири вже можуть достойно конкурувати, а подекуди навіть перевершують європейські.

Пристрасть до натуральної їжі та глибока повага до сировини — це головні орієнтири в роботі сироварні Soldattorpets Mejeri у Швеції. Ферма працює за принципами сталого виробництва. За словами її власників, цей підхід поєднує водночас економічний та екологічний складники, адже бізнес має бути життєздатним фінансово, але водночас працювати в гармонії з довкіллям.

Створення Virtuoso by Lukachivka починалося зі 120 тварин. На старті власники закладали правильну генетику стада та максимально орієнтувалися на європейські стандарти. Сьогодні поголів’я ферми налічує близько 200 кіз.

Екстремальна спека в італійському регіоні Емілія-Романья загрожує виробництву сиру пармезан (Parmigiano Reggiano).

Сільськогосподарські підприємства Рівненського району за підсумками січня – травня 2026 року наростили основні показники у галузі тваринництва.