Бджола в серці: як ІТ-шник змінив коди на соти

Дмитро Музика прийшов у бджільництво з ІТ-технологій. Поступово, не відразу, але пасіка затягнула його у медову справу. Адже спочатку родина Музик виробляла мед виключно для власного споживання.

«А потім, як каже професор Валерій Броварський, — бджола залетіла у серце», — цитує Дмитро відомого вченого-бджоляра. — Спочатку про мед я зовсім нічого не знав, а потім вже здобув освіту бджоляра і достатньо глибоко занурився у свою справу. Виробляли продукт для себе та друзів, а згодом це все трансформувалося у невеликий бізнес».

Мед із заливних лугів Подесіння

Для своєї пасіки Дмитро обрав достатньо екологічний регіон — Чернігівську область, Сосницький район. «Бджоляна» розташована у долині річки Десна.

«Місцевість там досить унікальна — з одного боку в нас заливні луги, а з іншого — ліс. Найголовнішими чинниками неповторності смаку меду є клімат місцевості, погодні умови, ґрунти та медоноси. Ці фактори в сукупності дають унікальність смаку. Наша філософія — звернути увагу на непідробний і неповторний купаж дикорослих видів флори, притаманний Подесінню», - розповідає Дмитро Музика.

Я прийшов до того, що мед — це продукт місцевості. Він настільки унікальний, що на одній і тій самій території з року в рік неможливо отримати однаковий мед.

Безпечність продукту в основі бренду

Компанія «Бджоляна» була заснована в 2015 році, й Дмитро Музика розповідає, що відразу все робив відповідно до діючого законодавства, починаючи від реєстрації пасіки, отримання ветеринарно-санітарного паспорту, реєстрації підприємства і закінчуючи всіма необхідними заходами.

«В реєстрації пасіки немає нічого складного. Тим більше, що зараз ситуація, порівняно з 4-5 роками тому, значно покращилася, і моя особиста позиція полягає в тому, що продукт насамперед має бути безпечним і якісним, тому все потрібно робити правильно», — говорить бджоляр.

Тому кожну партію меду «Бджоляна» здає на пилковий аналіз для визначення медоносів, з яких бджоли принесли нектар та пилок. Це необхідно для того, щоб правильно цей мед називати, і також кожна партія перевіряється на безпечність — вміст антибіотиків, пестицидів, радіонуклідів та інших небезпечних речовин згідно з ДСТУ.

З часом Дмитро Музика прийшов до брендування продукції. Зараз мед фасують у скляну тару, максимальний об’єм — 0,6 л. Торік на медовому конкурсі мед «Акація лісова» зайняв третє місце, і перше місце отримали за дизайн етикетки.

Бджоляр каже, що не розглядав варіанту здавати мед заготівельникам, адже це дуже низька маржинальність. Щоб виробнику працювати із заготівельниками і заробляти, потрібно мати дуже великі обсяги. І здавати унікальний мед для того, щоб його перемішали у одній бочці, не піднімається рука.

Тож продукція «Бджоляни» продається знайомим, через соціальні мережі та в корпоративний сегмент. Цього року Дмитро Музика працює над тим, щоб вийти зі своїм продуктом у невеликі торговельні мережі, оскільки на великі поки немає потрібних обсягів.

«Під час карантину з’явилися можливості й більше часу для того, щоб займатися соціальними мережами, фото, презентаціями. Це невелика можливість все перевести на інший рівень», — розповідає Дмитро Музика.

Програмне забезпечення і електронний документообіг для бджолярів

Але на виробництві меду він не зупинився, а почав використовувати в бджільництві першу свою професію. Паралельно Дмитро володіє невеликою компанією, яка займається розробкою програмного забезпечення. У співпраці з Іваном Григорчуком розробляють систему, яка допомагатиме бджолярам визначати відсоток закліщеності бджолосім’ї.

«Визначення програмою кількості кліща відбувається за допомогою штучного інтелекту. Це можна буде зробити за допомогою смартфону на основі фото із застосуванням певного пристрою. Програма за лічені секунди порахує кількість кліщів. За цими показниками можна буде визначати, чи потрібно обробляти бджіл», — розповідає Дмитро Музика.

Друге його напрацювання — адаптація програмного комплексу для бджільництва: щоби бджолярі вели в електронному вигляді всі записи та журнали. Така діджиталізація допоможе бджолярам легше підлаштуватися під вимоги українського законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua