logo

Клуб агроефективності

Технологічний фермер з «Талісманом» Джерело фото: AgroPortal.ua

Технологічний фермер з «Талісманом»

Клуб агроефективності 14 травня 2019. 07:00 2902

Йому 33 роки. Він любить своїх 3-х доньок і 3 тисячі гектарів фермерського поля. І він — живий підручник із сучасного агровиробництва. Усе це про Дмитра Лощакова, який фермерує в Шосткінському районі Сумщини.

Дмитро як керівник ФГ «Талісман-Агро» у рамках проекту «Індекс агроефективності областей України» возить нас своїми полями, зупиняється і показує різницю у ранньому і пізнішому посіві, вплив попередника, задоволений відмінною пшеницею і гібридним житом, котрі чудово вийшли із зими, не приховує огріхи тракториста та недоліки через невчасно встановлену навігацію. Любить розповідати про успіх із вирощуванням люпину. Запрошує приїхати трохи згодом ще на свій машинний стан, який якраз обладнує: «Побачите, як усе зміниться. У нас постійно є зміни».

Дмитро любить класні технології, які приносять РЕЗУЛЬТАТ і гарний ПРИБУТОК. А ще він активно підтримує навколишніх фермерів-початківців. Каже, треба триматися купи, щоби не потрапити в оточення «чорних» схем і недобросовісних учасників ринку, з якими, на жаль, вже були гіркі неприємності. При цьому, дивна річ, Дмитро абсолютно ні на що не скаржиться: ні на проблемні піщані ґрунти, ні на обмежені опади, ні на невідомість із ринком землі. Каже: адаптуємось!

Втікач зі столиці

«Мене батьки буквально випхали вчитися до столиці у технікум міського (!) господарства. Щоби вже напевне і точно не повертався до села, — говорить Дмитро, кермуючи польовими піщаними вихилясами. — Поруч із нашим гуртожитком якраз забивали палі під будівництво. У мене назавжди тепер місто асоціюється із монотонним звуком молота, наче просто по голові. Освіту отримав, але після 6 років у Києві повернувся в село». Раптом перериває розмову і показує зайця, який стрімголов тікає до лісу, і якогось хижого птаха над ним. Затамовуємо подих: чи поживиться крилатий хижак? Ні, вухатий встигає сховатися. Дмитро розповідає, що днями бачив косулю неподалік. Цьому чоловікові тут так цікаво жити!

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Фермерувати Дмитро починав із овочів. Не особливо напружуючись, почав з 20 га вирощувати картоплю і поставляв на сусідній Донбас. Війна бізнес зруйнувала начисто. Відтоді Дмитро поступово, усупереч протесту тата-агронома (який перспективи не бачив), 7-й рік поспіль збирає землю: від 50 до 200, 400, 800 га і ось до 3 тисяч. Зерновим культурам потрібні площі. Дмитро підкреслює: до 3 тис. га, тому що частину землі він обробляє, а частину тільки відвойовує у лісів — вони дісталися йому занедбаними упродовж довгих років.

«Чи ефективно стояти серед цілини, ялин і беріз, викорчовувати ліс, питаєте? Не знаю. Але ж я звідси нікуди не збираюся виїздити. Значить, ефективно, бо граю в довгу», — ділиться думками фермер. У Дмитра є красуня-дружина і 3 милих донечки — 11-річна і близнючки по 2,5 роки. Має з ким дбати про майбутнє.

Економіка на зернових

Скупити землю при можливому відкритті ринку землі фермер навіть не сподівається. Мовляв, ціни будуть для нього непідйомні. Хіба що банки даватимуть кредити під невеликі відсотки. Підстрахувався тим, що уклав зі своїми пайовиками довготермінові угоди — на 7-10, а то й 15 років. Така страховка. «Ми навіть багатьом за власний кошт допомагали правильно оформити спадщину від померлих дідів, батьків. Дехто доти навіть не знали, що за успадковані паї можуть отримувати гроші. Наші пайовики переконалися, що ми чесно працюємо з огляду на ринок. Не образимо, бо мені важлива репутація. Розмір виплат за пай ніколи не менший за середній в регіоні, чітко відстежуємо. Зараз вона доходить до 2 тис. грн з га з податками», — додає господар.

Основний заробіток фермер має на пшениці. Нею зайнято у господарстві 650 га. Також в грошах додають овес, соняшник і дуже успішний останніми роками люпин. Це основа. Гречку сіють для підтримки сівозміни. Прибутку вона останнім часом через низьку ціну не приносить. Хіба що добре справляється з освоєнням цілинних земель, та навколишні пасічники дякують.

Економіку останнім часом почали суттєво плюсувати завдяки гібридному житу бренда KWS.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

«Я на семінарі почув про дохідність від цієї культури. Почав перевіряти. Насіння на 1 га іде мало, сіється воно швидко і, порівняно з іншими, вимагає небагато уваги. Заклав одразу 90 га гібридом Бразетто. Спочатку трохи розчарувався, адже коли поле пшениці вже було зеленим, під житом залишалося чорним. Почав думати, чи не пересіяти. Приїхав регіональний представник «КВС-УКРАЇНА» Руслан Круподеря, оцінив поле і сказав: «6 тонн отримаєш». Я про себе посміявся: що ти мені розповідаєш!

Але справді отримав 5,7 т/га, хоча у гербіциди майже не вкладався, бо махнув рукою. Після цього Руслану довіряю в усьому. Працюємо 3 сезони поспіль. Зокрема, із пшеницею Кубус, яка, приміром, на тонну випереджає в урожайності вітчизняні сорти. І головне — дуже пластична: за будь-якої погоди все одно дасть від 6 до 8 т/га. З нею можна економити на нормі висіву, дуже продуктивно кущиться. Придивляюся ще до KWSівського сорту КВС Ронін, у якого дуже висока продуктивність колоса і стійкість до борошнистої роси, септоріозу та фузаріозу. Часто від сусідів чую: «Коли Круподеря з KWS скаже — тоді й зробимо». Він у нас авторитет. А чому б і ні? Його поради завжди в точку», — ділиться думками фермер.

За словами Дмитра Лощакова, консультантів різних міжнародних компаній зараз багато, усі  вони — класні фахівці, але часто дають шаблонні, універсальні рекомендації. «Мені ж не треба підказка з Полтавської чи Запорізької області — хочу врахування моїх регіональних тонкощів. І щоби у мене був вибір», — констатує він.

Успішне жито бренду KWS «Талісман-Агро» висіває на початку вересня після дискування, вносять 50 кг аміачної селітри і 150 кг діамофосу. Використовують посівний комплекс Lemken Solitair з максимальним дотриманням глибини у 2-3см і нормою висіву у 2 млн рослин на га. Навесні двічі підгодовують азотними добривами, працюють регуляторами росту, а також гербіцидами і фунгіцидами залежно від розвитку шкідників. Бувало, що фунгіцид і пропускали, бо не було потреби.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Секрет технологій

Лощакова усі знають як прихильника інтенсивних технологій. Він не економить, коли планує отримати великі врожаї. І головне — враховує все в комплексі:

«Спостерігаємо і щороку різні коригування у технології робимо після того, як дослідили не тільки свої посіви і демоділяночки, але й сусідські поля. Це для того, щоби статистики набрати, точнішими бути у висновках», — поступово конструює свою власну систему Дмитро Лощаков, який за основною освітою — інженер.

Нову техніку почали купувати одразу після того, як площі перевалили за 100 га. Першим списали старий «Дон». Комбайни почали брати в оренду. «Назбираємо одразу на 2-3 нових сучасних машини, купимо власні. Вже моделі підібрали. Один комбайн проблеми не вирішить», — така логіка господаря, тому у перехідний період використовують найману техніку.

«Без навігації ніяк не обійтися», — Дмитро паркує машину біля одного з полів і показує: «Через те, що не встигли підключитися, допустили перекриття, і в результаті на 10 га не вистачило розрахованого насіння. Довелося досівати пшеницю вівсом. Хіба це дрібниці?»

Зараз господарство активно готується і до суворо диференційованого внесення добрив. Вже обрали сучасний розкидач, але спочатку, упевнені, треба зробити аналіз ґрунтів. Домовляються зі спеціалістами і лабораторіями. Висновки співставлять з картами врожайності, супутниковими даними. Тільки тоді запустять увесь комплекс: «Після аналізу даних зі спеціальних датчиків вноситимемо азотні добрива. З цього почнемо».

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Для просапних культур, які вимагають особливої точності у вирощуванні та догляді, «Талісман-Агро» збирається відкрити власну базову RTK-станцію. «Тоді зможемо восени вносити добрива рядами, а навесні точно в них сіяти. Оце буде велика прибавка до урожаю. Справжній стрибок», — планує молодий фермер.

Вчаться ті, кому цікаво

Визнає: такі новітні тонкощі старше покоління зустрічає насторожено. Тому механізаторів бере на роботу тільки молодих, від 25 до 40 років.

Зупиняємось біля ділянки, яка виділяється окремою смугою, огріхом: «Тут сіяли 31 березня, вдарив мороз уночі, земля кіркою вкрилася. Вранці все зерно побачили зверху, довелося боронувати і прикочувати. Зайва робота і витрати. Очевидна помилка механізатора, який просто повинен був подумати, зорієнтуватися, призупинити посів. Усі навколо плачуть, бо нема готових професіоналів. Ми самі їх вчимо. Хоча, звісно, та наука часом обертається в копієчку».

Час навчання для самого фермера — зима. Тоді їздить на семінари, тренінги. «Книги та інтернет тоді мені в поміч, — говорить. — Знаю багато класних агрономів, науковців. Обдзвонюю всіх, коли є проблема. Кожен радить своє. Остаточне рішення треба врешті обрати самому, з огляду на конкретне поле. Коли людині щось цікаво — вона починає ставити запитання. На ці запитання потім можна знайти відповіді. Ясно, процес трудомісткий. Цим треба боліти. Але я люблю роботу на землі, й мені подобається ця моя «невиліковна хвороба».

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Один із експериментів у «Талісман-Агро» вилився у справжнісінький рекорд. Отримали в середньому по 3 т/га люпину. Дмитро каже: люпин – це місцева соя. Для сої регіон несприятливий, а люпин – будь ласка, росте навіть без особливих вкладень. Горох дуже підвів, гречка не порадувала, а люпин компенсував інші мінуси сповна. Радить дуже швидко і у потрібній стадії збирати, бо за 2-3 дні люпин всихає і лопає навіть від звуку трактора, який заїжджає на десикацію. Саме тому господарство висіватиме й надалі тільки 300 га площ під цією культурою, з огляду на реальні можливості у збиранні.

Урожай трейдери розібрали миттєво і за хорошою ціною. Люпин став цікавий експортерам.

Сидерати стануть правилом

На місцевих бідних піщаних ґрунтах видно кожнісіньку помилку землероба. Органіки тут — мізер. Тому Дмитро хоче запровадити собі правило після збирання сіяти сидерати. Накопичувати органічне добриво. Особливо вподобав олійну редьку: «Вона, помітив, тут швидко набирає олію. Якщо на початку серпня посіяти, то до півтора метри встигає вирости. Коли дискуємо на осінь, прибавку на врожайності точно дає. Після озимих будемо старатися на всіх площах, які не засіваємо восени, закладати цей сидерат».

Закінчуємо екскурсію господарством на машинному стані. Сюди довелося самотужки прокладати ґрунтову дорогу (шляхи — величезна проблема регіону). Добудовується огорожа, міцний будиночок для механізаторів з гуртожитком і кухнею. Є комфортний склад. Розташування зручне, бо навколо — половина усіх фермерських земель.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Нещодавно накрили дахом спеціально спроектований на замовлення зерноочисний комплекс: «Минулого року пішов дощ, а у ямі ще без навісу тонни зерна лежать. Стояв я і думав тоді: навіть посварити нікого — сам винен», — гірко згадує Дмитро, який усю відповідальність звик нести на собі. Дає роботу 12-13 працівникам упродовж цілого року. Ремонтують і відновлюють техніку, будують нові приміщення. Оформляє господар усіх робітників офіційно, каже, так дешевше: навіщо на величезні штрафи нариватися? На території машинного стану тепер виявили найвищу точку у селі, оператори встановили антену. Тож у господарства немає затримок з інтернетом. А господар нарешті матиме тут власний обладнаний кабінет-офіс.

За ким майбутнє, брат?

За яким типом господарств він бачить майбутнє, перспективу? — спитали ми у молодого фермера. Точно не за холдингами, відповідає і наводить свіжий приклад: «Партнери з «КВС-УКРАЇНА» звозили мене у Німеччину подивитися інноваційне жито. Дали мені після цього експериментальну партію насіння гібриду нового покоління КВС Етерно. У нього перевага у врожайності над попередніми гібридами до 10%, висока стійкість до листової іржі, до ріжок. Ми посіяли, на нас й інші дивляться. Дали максимальну закладку.

А коли вже почали з’являтися сходи, наш сусід, найкрупніший холдинг, попалив увесь посів… Пообіцяли компенсувати втрати, а я по наївності повірив, не оформив усе юридично. Вже минули і зима, і весна. Вони не знають, що мені й казати, досі шукають відповідального, компенсації десь загубилися на різних рівнях. Люди змінюються в кабінетах, не знаєш, що від них чекати, як це позначиться на полях — їхніх та сусідніх. Немає перспективи у такій системі.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Не дивно, що помітно активізувалися фермери, котрі відділяються, виходять господарювати зі своїми та пайовими землями. Розумію, що їм зараз важче, аніж, скажімо, раніше було мені. Тому багато консультую, даю поради. Хочу мати в сусідах грамотних господарів, які вболівають за ці землі, а не бездумно зачищають їх.

У дрібних господарів, хто має по 50-100 га, є вихід у тому, щоби об’єднуватися і купувати спільну сучасну техніку. Хоча, в принципі, їм вистачатиме для початку й одного трактора, невеликої сівалки і обприскувача — це зараз доступно. Є пристойні вітчизняні машини. У малих фермерів є більше часу приділяти увагу своїм посівам. Це дуже цінно. Вони, як і я, нікуди не підуть, залишаться на цій землі.

«N.B.!» Як на Сумщині плюсують економіку завдяки гібридному житу KWS


Ірина Садова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги