Зону вирощування, що має включати в себе як кліматичні, погодні, так і ґрунтові особливості. Адже в південних регіонах на родючих чорноземних ґрунтах варто сіяти гібриди, що мають добру та високу посухо- і жаростійкість, а в зоні достатнього зволоження (північ та захід України) — ті, що здатні закладати високий потенціал, але обов’язково з урахуванням недостатньої кількості сонячної радіації (обмеження ФАО, групи стиглості) й типу ґрунту. До того ж вони мають бути стійкими до холодових стресів та ураження хворобами.
Крім зональних особливостей, бажано враховувати і деякі важливі технологічні та ресурсно-економічні особливості господарств, зокрема:
- попередник, адже не всі гібриди в повній мірі можуть розкрити свій потенціал, до того ж у монокультурі. Можуть виникати проблеми зі значним насиченням ґрунту органічними залишками та частково спорами хвороб, що негативно впливатиме на продуктивність окремих гібридів. Деякі гібриди мають слабке та тонке стебло, що в умовах монокультури може призвести до вилягання внаслідок життєдіяльності фузаріозу стебла чи за інтенсивного ушкодження стебловим кукурудзяним метеликом тощо. Після такого важкого попередника, як соняшник, не всі гібриди кукурудзи здатні реалізовувати свій потенціал через брак живлення та значний дефіцит на цих полях вологи для культури;
- ресурсне забезпечення. Для інтенсивних технологій слід обирати гібриди, що здатні формувати й реалізовувати високий потенціал і добре реагують на збільшення живлення;
- обробіток ґрунту, який відіграє важливу роль у формуванні та розвитку кореневої системи рослин, адже не всі гібриди здатні формувати потужну кореневу систему за сівби після мілкого обробітку ґрунту чи за технологій no-till;
- час висіву. Дуже важливо враховувати, якщо цей процес займає у вас тривалий час, аби провести сівбу в ранні строки. Тут потрібні будуть холодостійкі гібриди, але водночас бажано висівати в прогрітий ґрунт;
- час і тривалість збирання — вирішальний фактор для великих господарств, у яких період збирання може затягуватись. Тут важливо вирощувати гібриди, що можуть перестоювати без втрати кількості й якості врожаю;
- вологовіддача має велике значення для тих, хто не має сушарок чи потребує гібридів із швидкою вологовіддачею, щоб процес збирання розпочати раніше.
І оскільки важко отримати універсальні гібриди в процесі звичайної селекції, то всі провідні насіннєві компанії в своєму портфоліо мають гібриди з певними якісними характеристиками, які в повній мірі забезпечать ваші потреби з урахуванням ґрунтово-кліматичних, погодних, ресурсних та технологічних умов.
Проте для того, щоб розібратись, які гібриди слід обрати, краще формувати необхідні конструкції гібридів за бажаними характеристиками, і на їх основі підібрати гібриди.
А для того, аби продемонструвати, як це можна зробити, ми пропонуємо розглянути деякі конструкції гібридів для окремих зон. Адже такий підхід забезпечить більш точний підбір гібридів для ваших умов і потреб, що сприятиме отриманню стабільно високого рівня урожаїв із року в рік, а відтак і прибутку.
Так, наприклад, для зони достатнього зволоження (Івано-Франківська, Житомирська, Чернігівська, Київська обл.) на легких та піщаних ґрунтах за формування конструкцій гібридів обов’язковими факторами, крім стиглості (ФАО), є:
- холодостійкість;
- потужний розвиток кореневої системи;
- високий потенціал урожаю;
- інтенсивний ріст на початкових етапах;
- добра стійкість до хвороб;
- швидка вологовіддача;
- придатність до перестою.
Якщо оцінити за цими характеристиками гібриди північно-американської і канадської селекції (NAPG), то поданим параметрам відповідає лише певна кількість гібридів. Так, наприклад, розглянемо підбір гібридів під цю конструкцію (табл. 1).
Таблиця 1. Підбір гібридів для зони достатнього зволоження на легких та піщаних ґрунтах на основі бажаної конструкції
| Гібрид | ФАО | Холодостійкість, бал | Розвиток на початкових етапах, бал | Коренева система | Стійкість до хвороб, бал | Вологовіддача | Придатність до перестою |
Потенціал урожаю, т/га |
| Необхідний | До 350 | 8–9 | 8–9 | Потужна | 8–9 | Швидка | Придатний | ≥12 |
| EXPM 012 | 290 | 9 | 9 | Потужна | 8,5 | Швидка | Придатний | 12–13 |
| EXPM 014 | 330 | 8 | 8 | Потужна | 8,5 | Швидка | Придатний | 12–14 |
| EXPM 013 | 340 | 8 | 8 | Потужна | 9 | Швидка | Придатний | 14-16 |
| EXPM 015 | 350 | 8 | 8 | Потужна | 9 | Швидка | Придатний | 14–15 |
Отже, з невеликої кількості зареєстрованих гібридів (8) у нас залишилось 4, які відповідають бажаним якісним характеристикам у цій зоні на легких та піщаних за механічним складом ґрунтах.
Для зони достатнього зволоження в умовах Тернопільської, Вінницької, Київської, Чернігівської, Сумської, Полтавської областей на середніх за механічним складом ґрунтах під час формування основної конструкції необхідного типу гібридів бажано брати до уваги такі параметри:
- міцне стебло;
- висока стійкість до хвороб;
- швидка вологовіддача;
- добра стресостійкість;
- високий потенціал урожайності.
Для цього регіону на важких за механічним складом ґрунтах бажано ще додати до конструкції гібрида параметри за холодостійкістю, адже цей ґрунт повільно нагрівається, та потужний розвиток кореневої системи для успішного формування її у важкому, запливаючому ґрунті.
Для зони нестійкого зволоження краще використовувати наступну конструкцію бажаного гібрида:
- потужна коренева система;
- добра та висока стресостійкість (холодо-, жаро-, посухостійкість);
- хороша стійкість до хвороб;
- добра або швидка вологовіддача;
- високий потенціал;
- висока стабільність (табл. 2).
Таблиця 2. Підбір гібридів для зони нестійкого зволоження на основі бажаної конструкції
| Гібрид | Стресостійкість, бал | Коренева система | Стійкість до хвороб, бал | Вологовіддача | Потенціал урожаю, т/га | Стабільність, бал |
| Необхідний | 7,5–9 | Потужна | 8–9 | Добра– швидка | ≥12 | 8,5–9 |
| EXPM 012 | 8,5 | Потужна | 8,5 | Швидка | 12–13 | 8,5 |
| EXPM 014 | 7,75 | Потужна | 8,5 | Швидка | 12–14 | 8,5 |
| EXPM 013 | 7,75 | Потужна | 9 | Швидка | 14-16 | 8,5 |
| EXPM 015 | 7,75 | Потужна | 9 | Швидка | 14–15 | 8,5 |
| ЕХРМ 021 | 7,75 | Потужна | 8 | Добра | 14-16 | 9 |
Що стосується південних регіонів із недостатньою кількістю вологи, достатньо великою кількістю сонячної радіації та високим температурним режимом, основними показниками для гібридів кукурудзи є:
- жаро- та посухостійкість;
- потужний розвиток кореневої системи;
- швидкий розвиток на ранніх етапах;
- стабільність з року в рік.
Отже, якщо оцінити гібриди за цією конструкцією, то в нас залишається певний спектр гібридів. Тож одразу відсортовуємо ті, які не придатні під потреби зони. Чи вистачить такої інформації для вибору гібридів? У більшості випадків цього може бути недостатньо, адже потрібно накласти ще й власні агротехнологічні особливості та ресурсні можливості. Тому обов’язковим є додавання в конструкцію необхідних вам гібридів до зональних (кліматичних, погодних і ґрунтових) факторів агротехнологічних особливостей господарств, зокрема, як ми вже говорили: напрям технології системи удобрення (інтенсивна, екстенсивна, адаптивна); можливість висіву кукурудзи в монокультурі чи по поганих попередниках; початок сівби (з якої температури ґрунту стартуєте); тривалість періоду збирання, що регулює потребу в гібридах, придатних до перестою; тип обробітку ґрунту (оранка, глибоке розпушування, мілкий, no-till технологія) тощо.
Ми, своєю чергою, як ваш партнер, готові не тільки надати високоякісне насіння цих брендів, а також допомогти з відповідним підбором гібридів.
Отже, для правильного та успішного вибору гібридів кукурудзи рекомендуємо скласти бажані конструкції гібридів відповідно до ґрунтово-кліматичних умов регіону, власного технологічного, ресурсного забезпечення й агротехнологічних особливостей вирощування культури, що сприятиме зменшенню ризику недоотримання урожаю з року в рік.
Агродепартамент LNZ Group

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

HarvEast завершує обмолот соняшнику на Київщині, тоді як збирання кукурудзи лише розпочалося.

Українська економіка найбільше страждає від експортних цін, які зараз діють на ринку. На даний час внутрішні ціни на зерно в Україні становлять $100/т, що, залежно від регіону, як мінімум на $50 нижче за собівартість. Тож це дуже серйозна проблема для українських аграріїв.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.