Таку думку у ході V Agri Invest Forum висловив керівник Адампільського заводу з переробки сої Дмитро Мотузко.
За його словами, Україна не може бути одночасно агрорною та наддержавою, оскільки лише в бідній країні потреби країни забезпечуються аграріями.
«Не варто порівнювати Україну з Європейським Союзом, де сільське господарство підтримують, щоб забезпечити рівномірне розселення по всій території країни. Нам необхідно розвивати потужності та за рахунок аграріїв забезпечити промисловість сировиною», — вважає він.
При цьому Дмитро Мотузко наголосив, що коли говорять, що у державі намагаються вирішити проблеми олійно-жирової промисловості за рахунок аграріїв, це не зовсім так.
«Скоріше соя повторить долю соняшника, коли сировина в країні коштує більше, ніж на експорт», — резюмував він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Правління Національного банку України (НБУ) підвищило облікову ставку до 16% річних (+0,5%).

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.

Українські аграрії останніми роками нарощували виробництво ріпаку, адже ця культура забезпечувала високу рентабельність, і погодні умови сприяли збільшенню виробництва. Але цього року погода підвела: посуха восени та весняні заморозки вплинули на кількість і якість культури.
