Про це у ході онлайн-заходу «Як вплине Європейський зелений курс на агросектор України» зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торговий представник України Тарас Качка.
За його словами, ЄС ставить за нову ціль збільшення виробництва органічної продукції та зниження використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 р.
«N.B.!» Зелена «виделка». Чи готова Україна підтримати нову аграрну політику ЄС
«Це ініціативи, які безпосередньо впливають на торгівлю, адже несуть ризик встановлення різного роду бар'єрів для експорту товарів на ринок ЄС. У даному випадку нам важливо вести діалог щонайменше по двох треках. Перший — перемовини з DG SANTE щодо безпечності харчових продуктів. Завдяки активному лобіюванню українське законодавство у сфері безпечності харчових продуктів практично вийшло на рівень повної відповідності вимогам ЄС. Нам лишилося прийняти останні законопроєкти, які вже підготовлені до другого читання. І доки ЄС ще не сформулював чіткі правила щодо «озеленення» цього сегменту, потрібно домовитися, щоб специфіка України була врахована«, — констатує Тарас Качка.
Другий трек, за його словами, — використання агрохімії.
«В рамках Green Deal ЄС декларує зменшення пестицидного навантаження наполовину. На мій погляд, для України така ціль не є адекватною. Середній рівень використання хімічних засобів захисту рослин на українських полях у кілька разів нижчий, ніж у ЄС», — переконаний чиновник.
За його словами, Україна повинна говорити з ЄС про свої конкурентні переваги, рекламувати себе.
«Якщо агросектор уже зараз економніше використовує пестициди та добрива, то потрібно обґрунтувати цей факт і використовувати його як конкурентну перевагу в подальших перемовинах. Нам не потрібно декларувати, що Україна на 50% скоротить внесення хімічних ЗЗР слідом за ЄС. Можливо, після встановлення обмежень ми якраз вийдемо на їхній рівень чи навіть матимемо потенціал до збільшення. При цьому ефективність сільського господарства збережеться, а наш імідж навіть покращиться», — додає Тарас Качка.
«N.B.!» Тарас Качка про Green Deal. Україна повинна говорити з ЄС про конкурентні переваги
На його переконання, друга конкурентна перевага в тому, що Україна розігналася з органічним виробництвом.
«Особливо з товарами, які йдуть на виробництво кормів для тварин. Зараз українська органічна кукурудза знаходиться в ланцюгу виробництва органічного м'яса та молока. Про це також не потрібно мовчати, поки ми маємо можливість діалогу», — каже він.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Дефіцит вологи в ґрунті у липні – серпні поточного року дуже змінив плани аграріїв щодо сівби ріпаку озимого. Багато хто з них відмовився від посіву, а ті, хто посіяли станом на третю декаду вересня, отримують сходи або мають строкаті посіви культури.

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Усунення загроз для цивільного судноплавства та захист портової інфраструктури в Чорному морі є критично важливими умовами для запобігання новій хвилі глобальної продовольчої кризи.

На дослідних ділянках LNZ Hub 9.0 протягом сезону випробовували різні схеми захисту кукурудзи, соняшнику та сої. Результати польових оглядів показали чисті та вирівняні посіви культур.

Ризикова безпекова ситуація та нестача обігових коштів змушують аграріїв шукати шляхи скорочення виробничих витрат на осінню посівну кампанію 2026 року.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.