logo

Особистий погляд

Тарас Качка про Green Deal. Україна повинна говорити з ЄС про конкурентні переваги

Тарас Качка про Green Deal. Україна повинна говорити з ЄС про конкурентні переваги

Особистий погляд 08 жовтня 2020. 07:20 2191

Європейський Союз взяв новий курс на «озеленення» економіки, анонсувавши реалізацію нової угоди European Green Deal. Мета Єврокомісіі дуже амбітна: до 2050 року зробити європейський континент кліматично неийтральним.

Green Deal — це не лише про енергетику. У сільському господарстві йдеться про розширення органічного землекористування, подальше просування стратегії «від ферми до виделки», скорочення пестицидного навантаження на 50% та прагнення до вживання якомога більш здорової їжі.

Задля досягнення масштабних цілей Брюссель ладен виділити щедре фінансування з прицілом на те, що після кризи, викликаної пандемією, економіка отримає неабиякий ривок.

Green Deal — це реальна стратегія глобальних змін на одному з найбільших ринків світу. Зокрема, нова стратегія висуває цілий перелік вимог до третіх країн, які не є членами Європейського Союзу. Звісно, і України, яка взяла курс на імплементацію європейських норм та правил у своє законодавство.

Чи зможе українська економіка витримати імплементацію «зеленої угоди»? Своїми думками під час онлайн-заходу «Як вплине Європейський зелений курс на агросектор України» поділився заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торговий представник України Тарас Качка.

Бути партнерами

У нас сформований комплексний підхід до діалогу щодо «зеленої угоди». По-перше, Україна хоче бути партнером ЄС у цьому питанні. І тут лідерство йде за прем’єр-міністром.

Наразі ми маємо кілька позиційних документів. Очікую, що на найближчому саміті досягнемо домовленості, як буде вестися діалог між Україною та Єврокомісією щодо «зеленого курсу».

Друга річ — питання European Green Deal ми ставимо як одне з ключових в оновленні Угоди про асоціацію. Ми відстоюємо цю позицію досить тривалий час. Інше питання — обговорення поки що ведуться на дуже концептуальному рівні.

При цьому варто зауважити, що поряд із практичними кроками, такими як оновлення додатків 30 та 31, які стосуються довкілля та зміни клімату, існує низка інших важливих для нашої торгівлі питань. Наприклад, наближається дедлайн подачі доповіді про викиди парникових газів, пов’язаних із виробництвом ріпаку та олії.

Вести діалог

Один із головних маркерів European Green Deal, що безпосередньо впливає на сільське господарство та виробництво харчових продуктів, — перегляд стратегії «від ферми до виделки». Зокрема, ЄС ставить за нову ціль збільшення виробництва органічної продукції та зниження використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 р.

Це ініціативи, які безпосередньо впливають на торгівлю, адже несуть ризик встановлення різного роду бар’єрів для експорту товарів на ринок ЄС. У даному випадку нам важливо вести діалог щонайменше по двох треках.

Перший — перемовини з DG SANTE щодо безпечності харчових продуктів. Завдяки активному лобіюванню українське законодавство у сфері безпечності харчових продуктів практично вийшло на рівень повної відповідності вимогам ЄС. Нам лишилося прийняти останні законопроєкти, які вже підготовлені до другого читання. І доки ЄС ще не сформулював чіткі правила щодо «озеленення» цього сегменту, потрібно домовитися, щоб специфіка України була врахована.

Другий трек — використання агрохімії. В рамках Green Deal ЄС декларує зменшення пестицидного навантаження наполовину. На мій погляд, для України така ціль не є адекватною. Середній рівень використання хімічних засобів захисту рослин на українських полях у кілька разів нижчий, ніж у ЄС.

Заявляти про себе

Україна повинна говорити з ЄС про свої конкурентні переваги, рекламувати себе. Якщо агросектор уже зараз економніше використовує пестициди та добрива, то обґрунтувати цей факт і використовувати його як конкурентну перевагу в подальших перемовинах. Нам не потрібно декларувати, що Україна на 50% скоротить внесення хімічних ЗЗР слідом за ЄС. Можливо, після встановлення обмежень ми якраз вийдемо на їхній рівень чи навіть матимемо потенціал до збільшення. При цьому ефективність сільського господарства збережеться, а наш імідж навіть покращиться.

Друга конкурентна перевага — Україна розігналася з органічним виробництвом. Особливо з товарами, які йдуть на виробництво кормів для тварин. Зараз українська органічна кукурудза знаходиться в ланцюгу виробництва органічного м’яса та молока. Про це також не потрібно мовчати, поки ми маємо можливість діалогу.

Формувати правила

У рамках European Green Deal є ряд відкритих правил, які ще не сформовані та знаходяться в процесі обговорення. Очевидно, було б вигідно, якби ЄС врахував у них специфіку України та наш внесок у торгівлю.

Безумовно, вони будуть стосуватися й обмежень використання агрохімії, і збільшення ролі органічної продукції, і контролю за цими процесами.

Водночас будь-які ініціативи — мита, сертифікаційні бар’єри тощо — матимуть прямий вплив на експорт з України сільськогосподарської та харчової продукції. Тому, поки формуються правила, ми маємо бути за столом переговорів, брати участь в онлайн-обговореннях та демонструвати максимальну активність. Чим більше ініціатив надходитиме від імені України — тим краще.

За кілька місяців робота над вибудовою чітких правил «зеленої угоди» консолідується в організований процес. До того часу Україна повинна мати внутрішнє розуміння майбутньої стратегії.

Працювати з бізнесом

Імплементація «зеленої угоди» буде негативною у тому випадку, якщо ми сприйматимемо її як додаткове навантаження на бізнес. Це відразу включить механізми саботажу та зриву досягнення цілей. І це те, чого ми зараз найбільше боїмося.

Стартовий пункт формування цілей України зі зміни клімату — це національний визначений внесок у рамках Паризької угоди (НВВ2). Міністерство довкілля вже зараз дуже оптимістичне у плані зобов’язань, які наша держава може на себе взяти. Але подібний оптимізм не враховує настрої бізнесу. Чи є він обґрунтованим? Ми маємо спільно знайти потенціал і виробити таке бачення, яке спрацює позитивно для всіх.

Поки що імплементацію European Green Deal я бачу більше як шанс, ніж загрозу. Нам лишилося сформулювати власну чітку позицію щодо захисту довкілля та зміни клімату. Ця позиція може бути скептичною або оптимістичною, але вона має бути.

Найгірший сценарій — якщо дебати в ЄС відбудуться, цілі сформулюються, а Україна так і не висловить свою позицію.

Приймати реальність

Думка про те, що ми матимемо перехідний період чи зможемо відкласти в часі імплементацію нових правил — не більше, ніж самонавіювання.

Уже сьогодні у світі чітко простежується тенденція до «озеленення» фінансів.

Це новий важливий челендж. Навіть якщо ми політично не візьмемо на себе жодних зобов’язань, все одно фінансовий світ змусить платити більше тих, хто не досягає амбітних цілей з «озеленення» виробництва та зміни клімату.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги