Про це повідомляється на сайті Брукхейвенської національної лабораторії.
Зокрема, вчені намагалися штучно повторити процес перетворення енергії, щоб виробляти екологічно чисті та стабільні види палива, такі як водень та метанол. Імітація процесу була складною для, оскільки штучний фотосинтез вимагає створення молекулярної системи, яка поглинає світло, транспортує і відділяє електричний заряд, і каталізує паливо-виробляючі реакції. Все це складні процеси, які повинні працювати синхронно для досягнення високої ефективності перетворення енергії.
Вони розробили два фотокаталізатори, які об’єднують окремі компоненти для поглинання світла, розділення заряду або каталізу в єдину «супрамолекулу». Кожна супрамолекула складається з декількох світло-вбираючих іонів металу рутенію (Ru), з’єднаних з єдиним каталітичним центром іонів родію (Rh).
Дослідники виявили, що супрамолекула з шістьома центрами Ru та одним центром Rh у сім разів є ефективнішою за іншу та виробляє водень протягом 10 годин. Більша з супрамолекул була трохи електронно-дефіцитною, що робить її більш сприйнятливою до електронів, необхідних для синтетичного фотосинтезу.
Для довідки: фотосинтез — один з найважливіших природних процесів. Окрім виробництва кисню, цей природний процес перетворює сонячну енергію на хімічну шляхом перетворення атмосферного вуглекислого газу та води в молекули цукру для забезпечення рослин їжею та енергією, які необхідні для життя.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Syngenta інвестує $130 млн у будівництво нового провідного світового дослідницького центру агробіонауки у Великій Британії.