Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповіли в Асоціації виробників молока (АВМ).
Зокрема, таке обладнання забезпечує кращу оборотність стада, зручність, меншим стає навантаженням на операторів доїння.
За коментарями виробників доїльного обладнання, роторні установки (наприклад, на 48 місць) стають актуальними для ферм потужністю від 200 корів. А для господарств понад 1000 корів – чи не єдиним оптимальним рішенням, зазначають в АВМ.
Експерти додають, що в Україні, як і у світі, набирає обертів тенденція до укрупнення молочно-товарних ферм, разом з тим зростають і потужності доїльного обладнання.
Надпотужними інноваціями, як то роторна доїльна зала на 120 місць, нещодавно встановлена в Китаї, поки українські фермери похвалитися не можуть.
N.B. У Китаї встановили найбільшу доїльну карусель для 10 тис. корів
На сьогодні в Україні працюють «каруселі» на 80 місць. «Таких доїльних залів у всій Європі близько десятка, з них – дві в Україні», – говорять в асоціації.
Перша – встановлена у 2016 р. СТОВ «Промінь» (Миколаївська обл., обладнання виробництва DeLaval). Другими у 2018-му стали ТОВ «Кищенці» (Черкаська обл., обладання Gea Farm Tecnologies).
Окрім цього, вітчизняні молочні ферми впроваджують інші інновації у доїнні. Серед таких – роботизовані доїльні установки (як окремі роботи-дояри, так і роботизовані «каруселі»), «лабораторія в молоковпроводі».
Остання забезпечує автоматизований контроль якості і безпечності молока у потоці під час доїння, що допомагає слідкувати за здоров’ям кожної корови та не допускати проблемне молоко у спільний танк-накопичувач.
Загалом в АВМ заначають, що попри негативні наслідки коронавірусної пандемії та затяжну кризу у галузі, молочні господарства у 2020 р. продовжили розпочаті раніше інвестиції у модернізацію та розбудову.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Продажі рослинного молока знизилися на кількох основних ринках. У Великій Британії обсяги впали на 2,5% за рік, у США — на 5,4%, водночас зростання сповільнилося у Франції, Італії, Нідерландах та Іспанії.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Українські господарства усіх категорій у серпні поточного року виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 20 тис. т менше (-3,5%) відносно липня та на 96,5 тис. т менше (-15,1%) відносно серпня 2025 року.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав топ-12 платників податків серед компаній (ТОВ), які займаються агровиробництвом.

СТОВ «Промінь» працює на Миколаївщині, й сьогодні це продуктивний агропромисловий виробник, який займається рослинництвом, молочним скотарством і свинарством. Підприємство обробляє майже 7 тис. га землі, має 3900 дійних корів, 10 тис. свиней.

Виробник овочів ТОВ «Кищенці Фрутс» (Черкаська обл.) у сезоні-2024 вирішило посилити свої потужності для зберігання і побудувало нове сучасне сховище.

Елеватору підприємства «Промінь-АА», що на Черкащині, всього один рік. За минулий сезон вдалося висушити 7 тис. т кукурудзи, цього року планують не меншу кількість. Поки господарство сушить і зберігає лише власну продукцію, але з часом збирається надавати послуги й іншим агровиробникам.

