«З ранку п'ю каву, вдень м'яту» — посміхається Юлія, сідаючи з чашкою на тюк сіна. Тюки розкидані посеред поля: вони низькі, потопають у лаванді. Але тут же стоїть дерев'яна драбина, піднявшись на яку, можна охопити поглядом весь простір. І зробити вдалий кадр. Все, що на полі, — це реквізит. У період цвітіння лаванди поле здається в оренду для проведення фотосесій: на цьому мануфактура в сезон заробляє.

Спіймати момент
Перші клієнти приїжджають завидна — о пів на п'яту ранку.
«Тут такі світанки! За полем в низині серпанок. І з першими променями сонця туман починає підніматися... Фотографам, які регулярно приїжджають з клієнтами і знають ландшафт, вистачає десяти хвилин, щоб зробити хороші кадри», — каже Юлія Блях.
Заповнюваність лавандової локації — 100%. Навіть без реклами в соцмережах бажаючі шикуються в чергу. І так майже з самого відкриття минулого літа. Справа в тому, що лаванда цвіте всього три-чотири тижні, і до середини липня її зрізують.
Одним махом
Підприємниця придбала землю в селищі Порадівка у 2015 році. Засадити 20 соток лавандою вирішила спонтанно, але посадку відразу вела щільну — з прицілом на фотозони: адже всього 38 км від Києва!
«Як виглядає гілочка лаванди? На ній одночасно є розпущені квітконоси, не розпущені і ті, які відцвіли. Якщо робити грамотну обрізку, цвітіння можна продовжити на весь літній період», — ділиться господиня. Але піти на це вона не може: зріджені кущі для зйомки не годяться.
При цьому робить це вручну — серпом або кущорізом. Техніка при такій густій ??посадці не пройде, та й купувати її для маленької мануфактури дорого. І так на землю, посівний матеріал і обладнання пішло майже $50 тис.
У минулому році було зібрано 350 кг лаванди. В цьому планується стільки ж. Наступні кілька тижнів підуть на переробку сировини.

Квіткова нота
«З татом ходили в піщані дюни за травами: я з маленького міста, майже кишлаку, Енергодара. З тих пір люблю і гіркоту, і квіткові нотки, — згадує Юлія. — Прабаба була травницею».
Потяг до виробництва вона теж відчула давно. Ще тоді, коли працювала інженером-програмістом і займалася консалтингом. Перше її виробництво було з плетіння мережива: Юлія любить все красиве.
«Я вмію організувати виробництво, влізу в усі виробничі цикли, але тоді на продажах спіткнулася», — визнає підприємниця.
«Лавандовий гай» протягом року успішно продає крафтові продукти: тонік і мило, яке виробляються на основі місцевого лавандового масла і гідролата. Ці інгредієнти виробляються на місці — у вакуумному паровому дистиляторі на 300 л.
Вартість косметики вище середньої: мило — 75 грн, тонік — 130 грн. Але Юлія робить ставку на якість. З 10 кілограмів лаванди у неї виходить 10 літрів ефірного масла: це висока концентрація. До того ж температура в дистиляторі не перевищує 80 градусів, що дозволяє уникнути «варених» нот. Продукція проходить метрологічну і мікробіологічну експертизи.
Купувати обладнання для власної лінії недоцільно.
Коли працюють фотозони, косметику і букетики лаванди на пам'ять купує кожен третій відвідувач. В інший час продажі ведуться онлайн: через сайт мануфактури і її соцмережі. Купують в основному жінки.

На повний зріст
«Думаю над розширенням лінійки. Ми прокрутилися тільки перший рік. Але новинки лише лавандові. Якщо я почну вирощувати, наприклад, безсмертник, і вижену його на своєму апараті, інша розмова», — говорить підприємниця. Використовувати суто власні органічні інгредієнти — сенс мануфактури.
Розширювати «Лавандовий гай» Юлія Блях не збирається. У цьому кліматі не має сенсу вирощувати лаванду в промислових масштабах, хоча вона не виключає, що займеться цим в більш теплих областях України. Аромат лаванди не заспокоює, зазначає вона, він дозволяє знайти точку рівноваги, в тому числі і в бізнесі.
«Але спочатку я зберу врожай, оплачу витоптані кущі, викличу лавандових фей, які зроблять прополку, і почну готувати існуючу локацію до наступного сезону», — посміхається Юлія. Зокрема, на ній повинен розміститися сінник. Виключати появу конкурентів в області не можна, тому локація буде оновлюватися.
AgroPortal.ua за матеріалами Кfund-media.com

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ударні БпЛА російських військ протягом останньої доби атакували цивільні об’єкти Київської області.

ТОВ «Мінк» планує побудувати норкову ферму в Київській області.

З огляду на екологічний аспект ведення господарства та економічний складник у ТОВ «Мрія» вирішили перейти на альтернативну енергетику. Обладнали зерносушарку українського виробництва, яка працює на деревній трісці, що значно дешевше, ніж дизельне пальне.

Коли війна змусила багатьох українців переглянути свої життєві плани, мешканка Нової Одеси на Миколаївщині Лідія Дащенко вирішила створити власну справу, яка б не лише приносила дохід, а й дарувала радість людям. Так з'явився «Лавандовий простір» — місце, де серед фіолетових квітів можна відчути спокій, красу і справжню атмосферу Провансу.

Лавандове поле у с. Василівка Болградського району Одеської області, яке вважається найбільшим в Україні, засохло через несприятливі погодні умови.

Львівське господарство «Лавандові пагорби» презентувало новинку — каву з натуральною лавандовою олією.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.