«У бактеріальну целюлозу, що складається із суміші бактерій та грибів, я вживляю волокна та листочки коноплі. Із цього утворюється плівка, з якої виготовляю посуд, що є альтернативою пластиковому, та папір, що використовується як пергаментний або для декору. Якщо плівка товстіша, то її можна застосовувати як штучну шкіру, з якої за кордоном виготовляють сумки, гаманці, взуття», — розповідає біодизайнер Олег Земнухов.
За його словами, такий посуд після миття використовується повторно. При цьому, як посуд, так і пергаментний папір з конопель можна їсти.
Наразі біодизайнер експериментує із виготовленням з конопель будівельного матеріалу.
«Кострицю, тобто відходи після обробки стебла коноплі, можна використовувати як сировину для будівельного матеріалу — коноплебетону. Коли будується каркас, його затрамбовують вапном із кострицею. Через три дні знімають обшивку — і стіна готова. Планую побудувати таким чином свою майстерню», — додає Земнухов.
Окрім того, біодизайнер виготовляє з конопель взуття, одяг, губки для миття посуду, жалюзі, халву, квас та вирощує мікрозелень.
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Італійські сорти фундука на Житомирщині зазнали значних втрат через зимові та весняні морози. Урожай на підприємстві «Горіх Полісся» скоротився приблизно на 90%.

Російські війська вночі 28 вересня атакували безпілотниками підприємство харчової промисловості в Житомирській громаді.

ТОВ «Агрофірма Малинівська» на Житомирщині планує збільшити поголів’я великої рогатої худоби до 3,1 тис. голів до кінця 2026 року, а в перспективі — до 5 тис. голів.

Улітку 2026 року в річці Тня поблизу села Несолонь Звягельського району на Житомирщині майже зупинилася течія. Однією з причин місцеві жителі називають посуху, яка цього року почалася раніше, а також забір води для зрошення сільськогосподарських угідь.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Сьогодні економіка виробництва змінилася настільки, що традиційна аграрна модель стає занадто дорогою та ризикованою. Коли собівартість зростає на 30%, питання виживання бізнесу стає питанням пошуку інструментів для збереження маржі.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.


