Дамоклів меч ринку добрив, або Чого чекати від введення квот

«Свою позицію Мінекономіки висловило, подавши апеляцію. Позиція правова досить чітка — ми вважаємо, що це рішення має бути скасоване як таке, що не має сенсу. Це процедура в рамках адміністративного права. Це не є політичним питанням, це суто процедурне питання», — пояснює заступник міністра економіки  — торговий представник України Тарас Качка.
 
Майже всі провідні аграрні асоціації підтримують позицію відомства, вважаючи, що рішення суду суперечить національним інтересам і може призвести до значних економічних збитків.
 
За словами виконавчого директора Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії Марії Беззубової, судові рішення приймалися, беручи до уваги дані, надані виробниками за період, коли українські підприємства не працювали.
 
«Справедливо було б не відновлювати дані за попередні роки, а скористатися новим періодом, провести нове розслідування відповідно до нових даних. Те, що національну промисловість необхідно підтримувати, не викликає сумнівів, але це варто робити іншими форматами, наприклад, у вигляді податкових пільг, забезпечення сировиною, природним газом тощо. Квоти — точно не той шлях, який принесе користь державі. А якщо вже і вводити преференції для когось, то метою цих преференцій має бути сучасна і потужна національна хімічна промисловість, а не банальне перекладання доходів з кишень народу докишень олігархів», — говорить Марія Беззубова.
 
Негативний ефект у цифрах
 
Дослідження, проведене Київською школою економіки, засвідчило, що сумарний ефект від потенційного запровадження квот щодо імпорту деяких азотних та комплексних добрив буде негативним та призведе до зниження сукупного добробуту України (ВВП) розрахунково від $118 млн до $123 млн щорічно.
 
Найбільш критичним моментом є і незрозуміла схема, за якою будуть розподілятися квоти.

Учасники ринку наголошують, що обмежувальні заходи повинні мати підґрунтя і відстоювати інтереси держави, агровиробника та сприяти розвитку національної промисловості.
 
«Для держави доречність впровадження квотування можлива за умови отримання до бюджету додаткових коштів у вигляді податків, надходжень від збільшення маржинальності агровиробництва або від збільшення податкових виплат з боку національних виробників чи імпортерів, які завозять добрива. Але якщо буде введено квотування, ми отримаємо збільшення собівартості виробництва для аграріїв, а це значить зменшення їхніх податкових можливостей. В той же час не факт, що це позитивно вплине на національну хімічну промисловість, і за кілька років надходження від її діяльності компенсують втрати від введення квот», — зазначає Марія Беззубова.
 
Аграрії говорять про значні збитки
 
Учасники ринку одностайні в думці, що використання квотування добрив для усунення імпортерів із національного ринку призведе до підвищення цін, що суттєво вплине на собівартість виробництва сільськогосподарської продукції.
 
У Київській школі економіки порахували, що мінеральні добрива у собівартості продукції фермерів складають 20%, що на 7% більше, ніж у великих агровиробників. Це при тому, що дрібним і середнім підприємствам важче отримати кредитування і оптимізувати податкове навантаження.
 
Керівник ФГ «Сташенко О.М.» Олександр Сташенко, який на Дніпропетровщині займається вирощуванням зернових та технічних культур, розповідає, що вартість добрив зросла швидше, ніж він встиг оформити кредит на їх придбання.
 
«Минулої осені селітра коштувала 7 тис. грн/т, та поки ми збирали документи на позику, вартість зросла до 10 тис. грн/т! І така ж ситуація з іншими добривами. Тому я проти введення квотування. Ринок повинен бути вільний», — наголошує він.  
 
Витрати на мінеральні добрива у господарстві «Агро KMR» складають близько 15% від загальних виробничих витрат. Агроном Віталій Троценко зазначає, що на добривах не економлять, хоч цього року ціни на них зросли дуже суттєво — на 20-25%.

Фермер Олександр Пересунько з Одещини, який на 180 га в Кілійському районі вирощує зернові та олійні культури, поділяє думку колеги, що введення квотування погіршить ситуацію на ринку добрив. «Ціни на добрива зростуть ще більше, оскільки знизиться конкуренція на ринку добрив, і це вдарить по аграрному бізнесу», — вважає сільгоспвиробник.
 
Плани ввести обмеження на постачання добрив з інших країн вже зараз позначаються на поставках препаратів із Білорусі. Передбачаючи обмеження, білоруські постачальники намагаються відправити відразу всю замовлену партію добрив, але господарству важко прийняти такий великий обсяг одночасно. «Вагони будуть простоювати, витрати на кожній тонні зростуть на $1-1,5», — пояснює Сергій Троценко.
 
Чи потребують вітчизняні виробники «захисту»
 
Експерти ставлять під сумнів, що квотування принесе колосальні зміни для національного виробника добрив. До того ж, останній рік українські виробники почувають себе досить комфортно на ринку. В поточній ринковій і ціновій ситуації вітчизняні виробники домінують на українському ринку, навіть без введення якихось додаткових квот.
 
«Немає випадків зупинки заводів з причин неможливості реалізації продукції. Всі працюють у конкурентному полі, яке створюється світовим ринком. Так, можливо, виробники добрив не мають надприбутків, але це зовсім інше питання — про справедливість до споживача, насамперед до агрокомпаній», — зауважує Марія Беззубова.
 
Вона додає, що високу конкурентоспроможність українських хімічних підприємств підтверджує і позитивна динаміка експорту мінеральних добрив. Згідно з даними Державної митної служби України, з січня по грудень 2020 року експорт азотних добрив досяг $371 млн, в той час коли імпорт склав близько $152 млн. Нетто-експорт (перевищення експорту над імпортом) при цьому складає $219 млн. На експорт свою продукцію відправляли всі ключові українські виробники добрив.
 
Ситуація виглядає так, що від введення квот на добрива тимчасово виграють 2-3 вітчизняних виробника, а понад 35 тисяч агропідприємств матимуть збитки. Заради чого це потрібно?

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua