Здавалося б, удвічі зменшили застосування КАС, відмовилися від використання рідких добрив, але водночас саме біологічні препарати забезпечили рослини усім необхідним живленням. Прибавка врожайності за такою схемою склала 2 т/га, і це — за посушливого сезону.
Шлях до біологізації. Як за поєднання технологій можна знизити затрати на агровиробництво
15 березня 2024, 05:48 918
Найбільш затратною складовою для отримання гарантованого врожаю є використання міндобрив, ЗЗР та обробіток ґрунту. Якщо додати до використання техніки ще й мікробіологічну складову і розуміти, яким чином можна використати її потенціал, то є перспектива спрогнозувати майбутні доходи та примножити їх.
Під час форуму «День агронома» AgroPortal.ua дізнався, як можна заощадити на добривах, використовуючи біопрепарати, і при цьому отримувати високі врожаї.
Завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ Людмила Білявська розповіла про практичні кейси агровиробників, наприклад, коли вдвічі зменшивши застосування КАС, можна отримати врожай навіть за посушливих умов.
Чому варто зменшувати використання добрив?
За внесення надлишку добрив відбувається стерилізація ґрунту. Це призводить до того, що мікроорганізми, які б могли забезпечити культури азотом, фосфором, калієм чи іншими елементами, не будуть працювати, тому доводиться додатково застосовувати міндобрива, мікродобрива тощо, зазначила науковиця.
В одному з господарств на Полтавщині працюють за технологією Strip-till, на кукурудзі австрійського сорту Оксана впровадили мікробні біотехнології, при цьому спостерігалася посушлива погода. У результаті без застосування біопрепаратів урожайність культури склала 3,5 т/га, а за внесення біопродуктів — 5,5 т/га.
Людмила Білявська, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ
За словами Людмили Білявської, науковці інституту четвертий рік поспіль працюють за технологіями, які розробили спеціально для зазначеного господарства, щоб фермер міг зменшити витрати на хімічні ЗЗР та мінеральні добрива.
Позитивні та негативні наслідки підживлення
Негативні наслідки впливають на мікроорганізми — це якраз надмірне застосування мінеральних добрив, порушення технології вирощування культур із застосуванням високих доз пестицидів і агрохімікатів. Здавалося б, застосування гербіцидів не має впливати на самі мікроорганізми, але вони впливають на діяльність мікробіоти ґрунту, розповіла науковиця.
Позитивні наслідки — це коли мікроорганізми працюють у ґрунті. По-перше, це доступні елементи живлення. По-друге — захисні властивості для рослини і, відповідно, зменшення кількості застосування пестицидів.
Людмила Білявська, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ
У ґрунті міститься найбільше бактерій (від 3–4 до 5 кг). І роль ризосферної мікробіоти в тому, щоб дозволити мікроорганізмам акумулювати вологу коріння навколо самої рослини навіть тоді, коли не вистачає опадів і вологи. Аграрій може самостійно визначити, чи працює мікробіота в ґрунті. Варто вирвати рослину і подивитися на коріння: якщо воно обліплене ґрунтом, значить виділяються кореневі ексудати, і рослина забезпечена необхідними елементами живлення.
Роль мікроорганізмів у трансформації азоту
За словами Людмили Білявської, якщо внести нітратний азот, він буде недоступний в ґрунті для рослини. Тому для того, щоб засвоїлася та чи інша кількість азоту, перш за все необхідний вуглець. Співвідношення вуглецю і азоту має бути 12:1, а для мікроорганізмів — 30:1, тоді останні будуть працювати і виведуть з ґрунту недоступний азот.
Також фахівчиня пояснила, завдяки чому знижується органічна складова ґрунту.
Людмила Білявська, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ
Вимірюється не гумус у ґрунті й не органічна його складова, а загальна кількість вуглецю. Це не та органічна речовина, яка структурує ґрунт і робить елементи живлення доступними. Тобто якщо в ґрунті немає органічної речовини, то засвоєння азоту не буде відбуватися, відповідно, мікроорганізми не зможуть доставити рослині елементи живлення, а виводитимуть токсичний нітратний азот.
Науковиця додала: якщо внести 100 кг нітратного азоту, то тільки 18% його засвоїться рослиною, а амонійного азоту засвоїться 24%. І тому можна порахувати, яка кількість азоту вилітає чи-то в річку, чи в ґрунтові води. А якраз діяльність мікроорганізмів і забезпечує доставку азоту, який потрібний рослинам.
Як порахувати витрати на мінеральні добрива та ЗЗР і досягти рентабельності виробництва
Насамперед варто подбати про мікроорганізми, зазначила Людмила Білявська. Якщо мікробіоти в ґрунті немає, то її потрібно додати. Якщо ж вона є, то варто активувати аборигенну мікробіоту ґрунту, яка й буде забезпечувати рослину доступними елементами живлення та даватиме азот тоді, коли потрібно.
«Застосування мікробних препаратів, внесення органічної речовини, робота з пожнивними рештками, внесення компостів дає можливість збагачувати ґрунт мікроорганізмами, які позитивно впливатимуть на рослини надалі. Однак необхідно працювати так, аби не забити пори ґрунту, не слід застосовувати надмірні дози органічних добрив», — попередила науковиця.
Вона наголосила, що аграріям варто працювати комплексно. Якщо, наприклад, не вносити фунгіциди, хімічні речовини, а застосовувати лише мінеральні добрива тощо, то система не спрацює. Варто проаналізувати технологію, яку ви використовуєте, діагностувати біологічну активність ґрунту і зменшити негативний вплив на нього.
Людмила Білявська, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ
Обов'язково потрібно визначити фітотоксичність ґрунту та посівного матеріалу. Розробити комплексні схеми — обробіток ґрунту, обробка насіння, обприскування рослин по вегетації, правильне застосування мікробних біопрепаратів тощо.
Застосування мікробних біотехнологій відрізняється від використання хімічних речовин. Застосування мікробних препаратів — це робота на випередження. Діагностика ґрунту за еколого-функціональними групами мікроорганізмів, які роблять доступними азот, фосфор, калій та інші речовини, розкладають пожнивні рештки і забезпечують утворення органічної речовини, дає можливість фермеру працювати ефективніше, зазначила фахівчиня.
«Лише мікроорганізми можуть продукувати органічну речовину, щоб утворився гумус, в якому накопичується відповідний елемент, доступний для рослини в певний час. Структурований ґрунт може легко утримувати вологу, відбуватиметься його аерація. Важливо знати співвідношення мікроорганізмів, щоб розуміти, накопичується чи руйнується органічна речовина, токсична вона чи ні для мікроорганізмів», — пояснила Людмила Білявська.
Також необхідно визначити ступінь фітотоксичності ґрунту. Сформувати правильний захист рослин, адже якраз на цьому етапі відбувається формування врожаю. 20–40% урожаю може втрачатися залежно від того, які патогени розвиваються і прогресують. Але варто дослідити імунітет рослин, аби знати, як саме боротися з викликами та зменшити витрати на ЗЗР і добрива.
Різновиди мікробних препаратів
Мікробні препарати бувають на основі живих мікроорганізмів, а також на основі екстрактів із мікроорганізмів. Вони сумісні з гербіцидами, знімають токсичну дію на культурну рослину. Застосовують мікробні препарати і одночасно з КАС для запобігання стерилізації ґрунту, а також вони діють на рослину як антистресанти. Використання біотехнологій дозволяє зменшити ураження самого насіння, отриманого після збирання врожаю.
Людмила Білявська, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ
Біопрепарати на основі живих мікроорганізмів — це біофосфати. Вони мають фунгіцидну та біоінсектицидну дії. Метаболічні препарати на основі стрептоміцетів містять приблизно 85 речовин. Такий комплекс дозволяє підвищувати імунітет рослини, боротися з патогенними бактеріями, грибами, шкідниками.
Ефективними також є нові розробки — препарати, у складі яких поєднані біостимулятори на основі коренів женьшеня та стрептоміцети.
Існують і так звані поліпшувачі ґрунту. Це не деструктори, а продукти, які знезаражують ґрунт від фітопатогенів і шкідників та формують його структуру, пояснила фахівчиня.
«Поліпшувачі — це препарати, які убезпечують ґрунт від залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, що були внесені. Якщо протягом 5–6 років пестициди не застосовувалися, то їхні діючі речовини все одно залишаються в ґрунті, й лише мікроорганізми можуть їх розкласти», — зазначила Людмила Білявська.
Вона підкреслила, що діяти потрібно на випередження, а саме: проводити моніторинг ґрунтів, насіння, шкідників і хвороб та здійснювати профілактиктичні заходи. Це дієвіше, ніж реагувати безпосередньо на проблему та лікувати саму рослину. Відповідно, кожен може зробити вибір — продовжувати працювати за старою схемою або спробувати біологізувати виробництво.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
