Андрій якраз формує власне фермерське господарство, орендуючи 6 га землі.
Батат експериментував на кількох сотках і отримав з невеликої ділянки 350 кг плодів. Везти до Одеси ще не вистачило обсягів, тому продавав на місцевому ринку по 35-45 грн/кг. Тепер збільшить посадки до 80 соток.
Каже, надихнувся досвідом сусіда-фермера, котрий минулого року продав 5 тонн коренеплодів з 50 соток у місцеві мережі супермаркетів. Тепер планує засадити вже 20 га і відправляти батат у Європу, де цей продукт дуже люблять і купують по 3-4 $/кг.
«Я впевнений, що батат — це перспективний продукт найближчих років для України, — говорить Андрій Петков. — Уперше спробував його в Америці. Працював на Алясці на переробці риби. Там в меню мене й подивував коренеплід: їси ніби картоплю, а всередині, здається, відчуваєш банан — смакота неймовірна!»
Батат використовується у дитячому харчуванні. Він надзвичайно корисний, легко засвоюється. То чому ж ми усі його не вживаємо?! — дивується Андрій. Загалом вважає основною проблемою батату те, що про нього просто мало хто знає. Тому, наприклад, спеціально приїздив виступити перед учасниками виставки фермерських технологій, яка нещодавно відбувалася у столиці. Багатьох зацікавив: розпитували, як конкретно висаджувати, доглядати, зберігати новий коренеплід.
Він схожий на картоплю. Тільки плоди виростають подовгуваті й, за сприятливих умов, набагато більші — до 1,5-2 кг.
Сортів у культури безліч, в тому числі й вітчизняний — Вінницький рожевий. Андрій вирощує чотири: свій улюблений фіолетовий, а ще білий, рожевий, помаранчевий, схожий на моркву.
Радить спробувати кожному городнику. Батат слід зберігати взимку при температурі не нижче 10°С, а для отримання розсади — при температурі не нижче 17°С. Середньостатистичні втрати за зиму — до 2%.
З лютого бульби закладають на пророщування при 22-27°С. З вічок проростають стебла, які ділять на частини по 3-4 бруньки і висаджують на початку літа, коли ґрунт добре прогріється. Рослина розмножується вегетативно дуже добре.
Культура любить суглинки, чорноземи, вдячно відгукується на азотно-фосфорні добрива. Але експериментатор Андрій Петков переконався, що і без добрив батат теж дає непогані результати. Досягнення Андрія: в середньому 1,2-1,5 кг бульб з куща. На гектар можна висадити до 75 тис. кущів.
Вирішальне для батату — волога. За сезон кущ споживає до 200 л води. Чим більше води — тим більше бульби. Дефіцит води значно зменшує продуктивність.
Андрій підтверджує: ключові витрати на вирощування батату значно нижчі можливого прибутку. Є сенс займатися і розповсюджувати. Каже, це справа саме для невеликих фермерів. Мовляв, агрохолдинги такого не потягнуть, оскільки батат вимагає багато ручної праці.
Андрій Петков вирощує смачний і перспективний батат, щоби мати заробіток для інших своїх проектів. Фермер також всерйоз захопився фісташками. Перша плантація цих екзотичних дерев добре прижилася і почала рости. Через 6-7 років господар розраховує отримати перший врожай. Терміни його не лякають. Все прораховує, робить за чіткими планами і на перспективу. Допомагає і підтримує любляча дружина-економіст.
Свого часу почав із лохини, для якої довелося спеціально завозити торф, аби підкислити лужні ґрунти. Вирощує ягоду на 90 сотках.
Називає своє місто Ізмаїл дуже цікавим: «Місцевий ринок вдячно сприймає і споживає нові смачні продукти».
Цього року з родиною також висадять саджанці рідкісних дерев — секвої, крупно- і дрібноплідного солодкого їстівного каштану.
Поки що Петков продовжує працювати за основною спеціальністю — конструктором на підприємстві. Але фермерством захоплений не на жарт. Має серйозні амбіції: «З лохиною йду крок в крок із загальноукраїнським ринком. Так само і з бататом, не відстаю. Із фісташками, впевнений, випереджаю загальний процес десь кроки на два».
Переконаний: готує перспективу для себе і своєї родини років на 8-10 вперед.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

В Україні розпочався сезон спаржі. Попри погодні виклики, фермери вже вийшли на перший збір урожаю. Цьогоріч сезон розпочався трохи раніше, ніж торік, однак весняна погода внесла свої корективи.

Для кожного овоча можна провести аналітику, і є вікна можливостей для продажу. Бувають злети, а є і провали, рік від року відрізняється, але якщо в проміжку п’яти років накласти графік один на одний у межах одного місяця, то ми побачимо певні тенденції.

Світ готовий купувати українські крафтові продукти, але він не знає, що це таке. В Україні є багато продукції, яка точно дасть фору товарам на світовому ринку, але нам варто навчитися її якісно виробляти і знати, куди продавати.

В Україні помітно зростає попит на нішеві овочеві культури, найбільше — на батат і спаржу.