Трактори, які можуть слідувати за заздалегідь запрограмованими маршрутами, вже використовують всі великі господарства світу. Дрони гудуть над полями, щоб оцінити стан сільськогосподарських культур і ґрунтові умови. Наземні датчики самостійно контролюють кількість води, яка необхідна рослинам.
Брак продовольства та великий бізнес
Світовий банк зазначає, що ми повинні збільшити виробництво продовольства до 2050 року, адже населення планети продовжує зростати швидкими темпами.
Але наслідки зміни клімату свідчать про зворотне: врожайність впала більш ніж на чверть. Таким чином, автономні трактори, наземні датчики, літаючі дрони і гідропоніка у господарстві зможуть допомогти фермерам виробляти більше продовольства за нижчої собівартості.
Автоматика уже зараз дає фермерам інформацію про стан полів і того, що там росте. Науковці це називають «Інтернетом рослин і полів».
А деякі компанії подумують про обробку поля взагалі без залучення людей. Один із таких проектів реалізують інженери в Шропширі (Англія). Проект Hands Free Hectare в 2017 році буде використовувати безпілотні літаючі апарати та автоматичні трактори для збільшення урожайності зернових культур.

Точність спрощення
Важко уявити собі, але навіть традиційна галузь сільського господарства — виноробство, якому необхідні лише природне сонячне світло і гарний ґрунт, також потребує автоматизації. Винороби навчились використовувати безпілотні літаки, щоб оглядати свої виноградники й оцінювати стан врожаю і ґрунту.
Але це ще не всі новинки. Нестача сільськогосподарських кадрів у Бургундії (Франція)надихнула винахідника Крістофа Міллота на створення робота для обрізки винограду. Цей чотириколісний «помічник» може робити розрізи через кожні п'ять секунд. Робот має шість камер, деякі з інфрачервоними датчиками, і дві руки. Керують ним за допомогою планшетного комп'ютера.

Також робот може обрізати траву навколо кожної виноградної лозини. Працює він на сонячній батареї до 10-12 годин, тому за умов зміни батареї може трудитися вдень і вночі.
РобоСалат
Японська фірма Spread автоматизувала овочеву фабрику в Кіото, яка може виробляти 30 000 штук салату-латуку на день. Усі процеси, що відбуваються тут після посіву салату — полив, обрізка, збір врожаю, — виконують машини.
«Автоматизація скоротила витрати на робочу силу на 50%», — говорить маркетолог компанії пан Прайс.

Причому світлодіодне освітлення, яке розроблено спеціально для вирощування рослин, знижує витрати на електроенергію на 30%.
«Для нас немає значення, яка погода або клімат зовні», — каже він.
Моніторинг дронами
Моніторинг дронами використовують, щоб оцінити темпи розвитку культур, наявність хвороб і навіть прослідкувати обприскування пестицидами і гербіцидами.
Але прогрес на цьому не спинився! Тепер дослідники намагаються змусити безпілотників працювати в групах.
«Наприклад, у процесі картографування бур'янів у полі безпілотники будуть «набирати» один одного і сходитися в тих ділянках, де найбільше бур'янів», — говорить Віто Тріанні з Інституту когнітивних наук і технологій у Римі.

Водночас, хоча автоматизація обіцяє більш ефективне виробництво харчових продуктів, вона ставить під загрозу роботу людей. Із 1950 по 2010 рік, за даними Міжнародної організації праці (МОП), відсоток сільськогосподарських робітників знизився з 81% до 48,2% у країнах, що розвиваються, і з 35% до 4,2% — у розвинених. Роботи, безумовно, прискорять цей спад.
AgroPortal.ua за матеріалами ВВС

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

Кліматичні зміни дедалі відчутніше впливають на технології обробітку ґрунту: аграріям доводиться працювати як у надмірно вологих умовах, так і за дефіциту опадів та пересушеного ґрунту. За таких обставин особливої ваги набувають універсальність техніки, здатність якісно працювати у складних умовах і можливість скоротити кількість проходів полем.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Аграрії Івано-Франківської області отримають 2,12 млн грн фінансової підтримки з обласного бюджету.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технічний парк ТОВ «Мрія», що на Київщині, може забезпечити тисячі гектарів, хоча в обробітку підприємства всього 300 га. Завдяки тому, що техніка широкозахватна, за 3-5 днів справляються з усіма агроопераціями в полі.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.