Про це йдеться у повідомленні офісу глави держави.
Під час робочої поїздки Президента аграрії Київської області поскаржилися, що через правки про скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку, малі та середні виробники цієї продукції втратили можливість експортувати її та отримувати бюджетне відшкодування ПДВ. Адже фермери з площею землі до 1 тис. гектарів не можуть сформувати експортну партію сої та ріпаку й змушені збувати продукцію переробникам на невигідних умовах, втрачаючи при цьому 20-25% з кожної тонни виробленої продукції.
На запитання Зеленського, чи робиться щось для усунення цієї проблеми, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроект № 2446 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур». Документ передбачає підтримку для вітчизняної сільськогосподарської продукції, серед іншого щодо виробників сої та ріпаку.
В результаті Президент запропонував вирішити проблему через парламент.
«Зверніться до Арахамії (голови фракції партії «Слуга Народу» Давида Арахамії. — Ред.), зберіть ключових голів фракцій, щоб проаналізувати всі «продуктові правки» і скасувати ці «соєві правки», — сказав Володимир Зеленський у відповідь.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Єгипет, Індія та Туреччина запропонували Україні свої варіанти забезпечення безпечного судноплавства та продовольчої безпеки в Чорному морі.

Президент України Володимир Зеленський закликав аграріїв наростити обсяги переробки продукції, що дасть змогу швидше та вигідніше її експортувати.

Блокування експорту продовольства з України морським шляхом негативно вплине на продовольчу безпеку всього світу.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

росія першою відновила атаки на український зерновий коридор, і українські удари по російському аграрному експорту є справедливими.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.

Українські аграрії останніми роками нарощували виробництво ріпаку, адже ця культура забезпечувала високу рентабельність, і погодні умови сприяли збільшенню виробництва. Але цього року погода підвела: посуха восени та весняні заморозки вплинули на кількість і якість культури.

Підвищення мит на сою та ріпак посеред року негативно вплине на доходи аграріїв, а особливо малого та середнього бізнесу. У 2025 році відбудеться зниження маржі, а ті, хто вже посіяв сою та ріпак не отримають прибуток, на який розраховували раніше.