Цими позовами група намагається реанімувати питання квотування імпорту добрив і зміцнити своє монопольне становище на ринку України, йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, до суду подано позови з вимогами визнати неправомірними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України при складанні висновків і підготовки звіту за результатами спецрозслідування, анулювати відповідні рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — МКМТ) про завершення розслідувань без введення заходів, а також зобов'язати МКМТ прийняти рішення щодо введення квот на імпорт азотних і комплексних добрив.
Позовні заяви були подані компаніями «Хімвектор» і «Азот», що знаходяться в орбіті впливу Group DF (Ostchem). Представником позивачів в обох справах виступає Ігор Гольченко, віце-президент Союзу хіміків України, директор з питань регуляторної політики Group DF.
В УКАБ нагадали, що в серпні 2019 року компанії холдингу стали ініціаторами спецрозслідування щодо імпорту добрив. Мова, за словами представників Group DF, йшла про обмеження їх прав як найбільшого національного виробника добрив з боку імпортерів. Пропонувалося введення квот на імпорт добрив з розподілом за окремими країнами. Однак, в червні 2020 року МКМТ у результаті прийняла рішення не вводити даний механізм обмеження внутрішнього ринку, керуючись національними інтересами, зокрема інтересами споживачів — виробників сільськогосподарської продукції.
Проти можливого введення необґрунтованих загороджувальних заходів висловилися також галузеві експерти та економісти. За підрахунками Київської школи економіки, за нових умов аграрії втратили б до $0,5 млрд. Додаткові витрати для багатьох аграріїв стануть не по кишені.
«Якщо ОАСК задовольнить вимогу хімічного монополіста, то цінник на селітру може зрости на 22%. Сукупні ж втрати національної економіки сягнуть $ 240 млн», — підсумували в УКАБ.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Аграрії виступають за те, щоб вступ України до Євросоюзу був передбачуваним, прозорим й економічно стабільним, проте дедалі більше непокояться через надмірно протекціоністський підхід до інтеграції українського сільського господарства.

Державий аграрний реєстр (ДАР) призупиняє приймання заявок на отримання бюджетних субсидій для придбання комплексних мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників.

Україна та Європейська комісія обговорили зміну механізму адміністрування тарифних квот для молочної продукції та борошна, а також розширення можливостей експорту українського біоетанолу до ЄС.

ТОВ «МІНЕРАЛІС», що входить до групи компаній Prometey, у 2022 році заявило до відшкодування 41 млн грн ПДВ. Податкова відмовила, і компанія звернулася до суду.

Кількість судових справ за позовами до податківців цього року скоротилася майже на 20% — до понад 49 тис. проти 61 тис. торік. Водночас кількість нових спорів зменшилася більш ніж на 30%.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.