Європейський Союз перебуває у пошуках балансу між інтересами спільноти та політикою допомоги Україні.
Про це розповів керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Альберто Фернандес-Дієс під час ХV Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
«Торгівля є винятковою компетенцією ЄС, але ми повинні проводити торговельну політику з повним урахуванням інтересів ЄС. Тому нам потрібно знайти правильний баланс в підтримці України, щоб це відповідало нашим політичним інтересам», — додав він.
Альберто Фернандес-Дієс наголосив, що вступ України до ЄС не станеться завтра, тож є можливість і час для поступової інтеграції: «Потрібно знайти розумні шляхи, поступово зробити так, щоб бізнес в Україні, не тільки сільськогосподарський, а й будь-який інший, отримував усе більше і більше доступу до ринків ЄС».
За його словами, 2024 рік буде дуже важливим, адже обговорюватимуться наступні кроки. Потрібний баланс буде знайдено, і це гарантуватиме, що Україна продовжить експортувати, переважно до ЄС.
«Але ми також хочемо допомогти Україні експортувати і до інших країн», — підсумував Альберто Фернандес-Дієс.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.