Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА).
«Законопроєктом №4277 уряду пропонується встановлювати мінімальну ціну транзакцій із зерном на внутрішньому ринку. Однак механізм встановлення мінімальної ціни є незрозумілим, адже рівень рентабельності виробників суттєво відрізняється залежно від місцевості, погодних умов, регіону та виробничих особливостей, методологія обрахування — відповідно. На практиці це може означати, що виробники в одному регіоні потенційно будуть працювати на межі рентабельності, а в іншому — мати надприбутки. До того ж, враховуючи експортну орієнтованість галузі, формула ціни на внутрішньому ринку базується, перш за все, на світових цінах. Тому регулювання цін потенційно може спричинити загальний негативний економічний ефект», — йдеться в повідомленні.
В ЄБА зазначають, що відкритим залишається питання, як мінімальна ціна враховуватиме фактор логістичних витрат. Адже якщо мінімальна ціна для сільгоспвиробників, розташованих віддалено від переробних потужностей, буде формуватися без урахування вартості зберігання та транспортування зерна, вони можуть потенційно втратити свій ринок і зазнати збитків. До того ж незрозуміло, як мінімальна ціна враховуватиме якісні показники зерна та насіння, зокрема, вологість, засміченість та інші показники якості та безпеки.
«Варто зазначити, що вже більше десяти років спостерігається поступова відмова держави від політики здійснення цінового регулювання, яке є пережитком радянських часів. Цінові обмеження довели свою неефективність, оскільки вони не відображають реальні ринкові умови та мають негативні наслідки як для виробника, так і для споживача», — вважає виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації Ірина Душник.
Досвід минулих років та адміністративне втручання у ціноутворення в аграрній галузі призвели, як вважають експерти ринку, до зниження дохідності та мінімальної рентабельності виробників. Цінове регулювання спотворювало конкуренцію та дозволяло залишатися в бізнесі менш ефективним підприємствам з вищою собівартістю. Встановлення цін державою також мало негативний вплив на інвестиційну привабливість виробників тих товарів, ціни на які регулювалися, адже воно обмежувало рентабельність інвестицій. В свою чергу, це нерідко перешкоджало модернізації виробництва.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Турецька група сільськогосподарської дипломатії (TTDG) запропонувала створити міжнародний механізм захисту аграрної торгівлі та цивільного судноплавства у Чорному морі на тлі посилення атак на порти, термінали та комерційні судна.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Наразі, в поточних умовах, будь-яка статистика та прогнози щодо врожаю і вартості перевезень зерна на 2025-26 маркетинговий рік не є релевантними.

Минулого року в Україні працювало 135 зрошувальних насосних станцій та майже 312 км зрошувальних каналів, що належать до сфери управління Держрибагентства. Це дозволило вчасно розпочати та провести поливний сезон 2024 року.

Питання доступності кредитування для аграріїв нині постає як ніколи гостро, адже за погіршення оборотності робочого капіталу та низького рівня рентабельності необхідно додатково інвестувати в альтернативну логістику та відновлювати пошкоджену виробничу інфраструктуру.