Для задоволення найбільш нагальної потреби вітчизняного аграрного сектору потрібні нові інструменти, котрі дозволять залучати фінансування не тільки від українських кредиторів, а й також від міжнародних.
Агробізнес потребує нових фінінструментів. Серед них – електронні аграрні розписки
31 липня 2023, 05:49 6392
Питання доступності кредитування для аграріїв нині постає як ніколи гостро, адже за погіршення оборотності робочого капіталу та низького рівня рентабельності необхідно додатково інвестувати в альтернативну логістику та відновлювати пошкоджену виробничу інфраструктуру.
Наявні інструменти на кшталт програми пільгового кредитування «5-7-9%», банківські кредити, програми кредитування від міжнародних донорів задовольняють частину потреб аграріїв, але не вирішують проблему повністю, зазначає спеціаліст з фінансового сектору Проєкту «Розвиток доступу сільського господарства України до ринків капіталу» Кирило Мухамедзянов.
Кирило Мухамедзянов, спеціаліст з фінансового сектору Проєкту «Розвиток доступу сільського господарства України до ринків капіталу»
Запровадити новий фінансовий інструмент, що розширить коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство України, покликаний проєкт Закону №9266 «Про електронні аграрні розписки», який 13 липня було прийнято в першому читанні. Він, акцентують в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», має зробити процедуру кредитування більш доступною та легкою.
Марія Ревенко, заступник генерального директора УКАБ з адвокації
Законопроєктом пропонується, що електронні аграрні розписки будуть запроваджені як неемісійні цінні папери. Важливо, що традиційні паперові розписки не скасовуються та існуватимуть паралельно. Тобто буде можливість вибору.
Про те, що і у період війни аграрні розписки користуються попитом серед аграріїв, свідчить статистика. В УКАБ додають: від початку впровадження інструменту аграрних розписок було оформлено 7712 на загальну суму приблизно $1,2 млрд. За період війни було видано 1068 аграрних розписок на суму приблизно $248 млн, з яких 368 – товарні аграрні розписки на суму $86 млн та 700 – фінансові аграрні розписки на суму $162 млн.
Різні типи аграрних розписок дозволяють залучати більше кредиторів до роботи за аграрними розписками. Очевидно, що трейдери більше зацікавлені у виконанні аграрних розписок сільгосппродукцією, а фінансові установи – грошима.
Про динамічно зростаючий інтерес до механізму аграрних розписок говорять і в Європейській Бізнес Асоціації. Тут також вбачають передумови, що механізм запровадження електронних аграрних розписок стане більш простим і швидким порівняно з традиційним, адже ключові операції здійснюватимуться онлайн.
Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур ЄБА
Запровадження електронних аграрних розписок поряд із традиційними паперовими концептуально підтримується агробізнесом, який потребує фінансування і має стати основним бенефіціаром цього законодавчого нововведення.
Водночас експерти компаній-членів AmCham Ukraine (Американська торговельна палата в Україні) додають, що, окрім «створення нового інструменту у формі електронного неемісійного цінного паперу задля збільшення його надійності та здешевлення вартості оформлення», важливими є зміни до законодавства у частині «автоматичної верифікації даних сільгоспвиробника, що знижує ризики людської помилки», а також «покращеного виконання для забезпечення погашення кредиту в разі дефолту агровиробника».
Говорячи також про кредиторів, у «Делойт» додають, що, окрім «посилення захисту прав кредиторів через можливість стягнення заборгованості за електронною аграрною розпискою у безспірному порядку на підставі спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок шляхом звернення стягнення на інше майно боржника», вони отримають й інший бенефіт: маючи у портфелі електронні аграрні розписки, їхній банк-власник зможе продати інвесторам облігації, забезпечені такими розписками, тобто здійснити «сек’юритизацію».
Ярослав Серпутько, директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні
Для банку це цікаво, оскільки депозити здебільшого залучаються на дуже короткі строки – 1, 3 або 6 місяців, а от облігації переважно розміщуються на рік і більше. Таким чином, банк зможе отримати «довгий» фінансовий ресурс та покращити нормативи ліквідності.
Електронні аграрні розписки також зацікавлять інвесторів, адже створюють новий клас активів, який є зрозумілим та простим в управлінні в операціях на ринках капіталу, додає Кирило Мухамедзянов. За його словами, іноземні інвестори можуть інвестувати в електронні аграрні розписки через кореспондентські відносини з Центральним депозитарієм цінних паперів.
Що ж стосується здешевлення вартості оформлення, попередні підрахунки Проєкту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу», який впроваджується IFC у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO), свідчать, що трансакційні витрати на випуск, торгівлю, закриття електронної аграрної розписки мають бути значно нижчими, ніж за існуючої системи. Проте у проєкті не беруться надати більш точну оцінку.
Зрозуміти, на скільки менше доведеться заплатити аграрію, можна з огляду на те, що нині вартість нотаріального посвідчення традиційного паперового інструменту досягає 0,5% від загальної вартості аграрної розписки, або понад 30 тис. грн у середньому за видачу однієї розписки.
Ярослав Серпутько, директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні
Агровиробники зможуть також суттєво заощадити свій час, самостійно здійснювати операції з аграрними розписками в Реєстрі аграрних розписок через онлайн-доступ за допомогою електронного цифрового підпису та без обов’язкового нотаріального посвідчення.
Важливо також, що додатково законопроєкт розширює предмет застави для агровиробників – окрім майбутнього врожаю, передбачає можливість застави живих тварин і продуктів тваринного походження, продуктів рослинного походження, а також продуктів їх первинної переробки.
Один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Ярослав Железняк не виключає, що доопрацьований законопроєкт повернеться до сесійної зали на розгляд у другому читанні та в цілому вже восени. За його словами, доопрацювання потребують технічні моменти, які не змінюють принципів та ключових особливостей.
Такі прогнози втішають самих агровиробників, адже на проведення осінньо-польових робіт в умовах зупинки роботи зернового коридору, обмежень на українську продукцію на західних кордонах та здорожчання собівартості кошти вкрай необхідні.
Генеральний директор аграрної компанії ІМК (120 тис. га) Алекс Ліссітса наголошує, що в українських аграріїв величезні проблеми з ліквідністю, адже на фінансовий стан більшості компаній напряму впливають зниження закупівельних цін на основні види продукції як зернових, так і олійних культур, суттєве підвищення собівартості, насамперед за рахунок підвищення ціни на мінеральні добрива, та проблеми зі збутом.
Алекс Ліссітса, гендиректор аграрної компанії ІМК
Аграрні розписки мають непогану традицію в Україні. Електронні аграрні розписки можуть стати одним із інструментів залучення українським аграрієм необхідних фінансових ресурсів або ж через трейдерів, або ж через основних постачальників засобів виробництва, таких як ЗЗР і насіння. Хотілося б, щоб цей законопроєкт був щонайшвидше прийнятий і втілений у життя, та скористатися інструментом вже для проведення осінньо-польових робіт.
Та не лише великі виробники говорять про складнощі з фінансуванням. Директор СТОВ «Нива» (Вінницька обл., 3 тис. га) Сергій Царюк до сьогодні обходився власними оборотними коштами, але дедалі складніше це робити, тому вивчав різні інструменти, зокрема й аграрні розписки. За його словами, електронні аграрні розписки як швидкий доступ до фінансових та товарних ресурсів вкрай важливий для тих виробників, які не мають фінансової подушки.
Малі та середні агропідприємства є цільовим сегментом для аграрних розписок, вважає Ярослав Серпутько. За його словами, для розуміння рівня зацікавленості банків у кредитуванні малого та середнього аграрного бізнесу достатньо подивитися на структуру банківського кредитного портфеля в межах програми «5-7-9%» у 2023 році: кредити аграрним підприємствам становили понад 50%, а в абсолютному значенні – майже 22 млрд грн станом на середину червня.
Щодо перспектив суттєвого нарощення кредитування завдяки впровадженню електронних аграрних розписок у «Делойт» прогноз поки що стриманий.
Ярослав Серпутько, директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні
Цей інструмент, імовірніше, заміщуватиме кредити з іншим типом застави або без неї, а не додаватиме загальних обсягів кредитування. Допоки війна не завершена, обсяги кредитування радше залежатимуть від програм підтримки з боку держави чи міжнародних інституцій. Однак потім є всі перспективи, що електронні аграрні розписки додаватимуть щороку декілька відсотків до приросту залучених аграріями кредитів.
Водночас Марія Ревенко підсумовує, що у довгостроковій перспективі аграрні розписки забезпечать зростання економіки країни, оскільки аграрний сектор все ж є її рушієм, а доступ до фінансування агросектору може підвищити його продуктивність і прибутковість, покращуючи якість матеріалів та засобів виробництва.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
