Українські науковці мають намір до кінця десятиліття розпочати наукову роботу, яка дасть поштовх селекції коріандру.
Про це розповів заступник директора з наукової роботи Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук Віталій Іщенко в інтерв’ю «Укрінформу».
«На сьогодні селекція еспарцету й коріандру в нас призупинена, оскільки багато досліджень, і не завжди все вдається робити одночасно. Але ми підтримуємо насінництво цих культур, оскільки це наша інтелектуальна власність», — сказав він.
Науковець зауважив, що еспарцет — цікава культура для кормовиробництва. У степовій зоні його використовують для виготовлення сіна. Крім того, ця бобова культура збагачує ґрунт азотом, тому еспарцет — хороший попередник для озимих зернових культур.
«Щодо коріандру, то його використання ширше. Ми створили сорт Оксаніт, який вже не один десяток років у виробництві, і його ще ніхто не зміг витіснити в нашій степовій зоні. Крім того, у нас був напрацьований селекційний матеріал, який ми зберегли, і тепер плануємо відновити цей напрям. Проводимо комплексні дослідження з очікуванням, що ця культура займе достойні площі, оскільки на неї є досить великий попит. Коріандр — експортний, до того ж дефіцитний для виробництва. Його використовують у харчовій, медичній, косметичній, парфумерній галузях», — поділився Віталій Іщенко.
І додав, що на 2026-2030 роки запланована наукова робота, відновляться повноцінні комплексні дослідження цієї культури. Йдеться про вивчення біологічних основ, розроблення нових методів і методик для підвищення жаро-, посухостійкості культури, адаптивності до умов вирощування.
«Думаю, що на основі цих комплексних досліджень нам вдасться створити із селекційного матеріалу нові сорти, які будуть цінними для наших аграріїв.
Тобто це — універсальна культура, яка при цьому для зони степу є досить жаро-, посухостійкою. У нас придбали насіннєвий матеріал коріандру і Одещина, і Миколаївщина, і Харківщина, і Київщина», — підсумував він.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

Охоплюючи основні види худоби, зокрема свиней, велику рогату худобу, птицю, коней, овець та кіз, на EuroTier 2026 — провідній виставці для фахівців у галузі тваринництва — буде представлено інновації та перспективні розробки в усьому тваринницькому секторі.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Торік у Миколаївській та Дніпропетровській областях аграрії збільшили площі під озимим горохом через те, що в серпні було сухо, і ріпаку довелося сіяти менше, ніж планували. Але на більшості площ культура була знищена заморозками, оскільки горох більш чутливий до температурного режиму, ніж інші озимі.

У південних областях України останніми роками спостерігаються несприятливі погодні умови, які впливають на сільське господарство. Основною проблемою є екстремальна посуха, яка вже досягла критерію «сильна». Тож аграрії вимушені адаптуватися до нових умов, змінювати технології обробітку ґрунту, підбирати гібриди та загалом переглядати сівозміну, виводячи на поля нові культури.