Як пояснюється у дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, ця група клітин здатна оцінити стан навколишнього середовища, щоб диктувати, коли насіння проросте.
«Рішення рослини проростати є ключовим процесом, яке воно здійснює протягом свого життя. Якщо це занадто рано, рослина може бути пошкоджена суворими зимовими умовами; якщо занадто пізно, її можуть «перемогти» інші, більш скоростиглі рослини», — пояснюється у публікації.
Вчені показали, що «центр прийняття рішень» у рослини Arabidopsis містить два типи клітин: один пропагує спокій насіння, а інший сприяє проростанню. Ці дві групи клітин взаємодіють один з одним шляхом переміщення гормонів, що, як вказується у дослідженні, є аналогічним механізмом, яким керується мозок людини при прийнятті рішення, рухатися далі, чи ні.
У дослідженні було використане математичне моделювання, щоб показати, що комунікація між розділеними групами клітин контролює чутливість рослини до навколишнього середовища. Вчені використали мутантну рослину, в якій клітини більш хімічно пов'язані між собою, щоб показати, що час проростання залежить від внутрішніх сигналів.
«Модель також передбачила, що насіння краще проростає за умови коливання температур, ніж при постійній температурі», — йдеться у дослідженні.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Syngenta інвестує $130 млн у будівництво нового провідного світового дослідницького центру агробіонауки у Великій Британії.

Компанія Mars дала старт Mars Impact Fund — благодійній організації, покликаній посилити підтримку громад, науки та добробуту тварин.