У Канаді розробляють перші генетично редаговані сорти вівса без чужорідної ДНК, але з ключовими покращеннями, важливими як для аграріїв, так і для споживачів.
Дослідники Університету Макґілла (McGill University, Квебек) повідомили про успішне використання технології CRISPR-Cas9 для редагування геному вівса з метою покращення таких ознак, як терміни дозрівання та вміст бета-глюкану, пише The Western Producer.
За словами професора Ясвіндера Сінгха, сучасні методи дозволили зробити точкові зміни у ДНК вівса, на які за допомогою традиційної селекції пішли б роки. Оскільки технологія CRISPR не вимагає інтеграції чужорідного генетичного матеріалу, такі культури потенційно краще сприймаються суспільством, зокрема споживачами, які виступають проти ГМО.
Науковці очікують, що нові сорти вівса зможуть швидше зацвітати та достигати, що критично важливо для фермерів, які вирощують культуру в місцях, де кліматичні умови часто обмежують вегетаційний період. «Розробка вівса, який дозріває раніше або краще переносить холод, — це наш внесок у стабільне виробництво зернових у регіонах із коротким сезоном або непередбачуваною погодою», — прокоментував Мехтаб Сінгх.
Технологія CRISPR відома ще з початку 2010-х, але її офіційне впровадження в агросекторі в багатьох країнах тривало роками. Лише у 2024 році Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) остаточно схвалило використання генетично редагованих культур у виробництві кормів для тварин. Нові правила створюють простір для селекції культур, стійких до посухи, шкідників і хвороб, а також таких, що ефективніше засвоюють ресурси.
На міжнародній арені підтримка технологій геномного редагування теж зростає. У 2024–2025 роках країни на кшталт Японії, США, Аргентини, Австралії та Канади вже фактично відкрили «зелене світло» для продуктів, отриманих із застосуванням CRISPR, а в травні Індія презентувала два нові сорти генетично редагованого рису.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд України посилити дипломатичну роботу з країнами Балтії та інституціями ЄС, щоб не допустити збільшення експорту російської агропродукції через порти Балтійського моря.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Чернігівський кластер Agricom Group розпочав збір урожаю.