Проєктна група з Університету Іллінойсу в США досліджує, як генетично адаптувати рослини, щоб підвищити врожайність завдяки поліпшенню їхньої здатності до фотосинтезу.
За словами головного дослідника і директора проєкту «Реалізація підвищеної фотосинтетичної ефективності (Ripe)» професора Стіва Лонга, за останні десятиліття було мало поліпшень у фотосинтезі сучасних сортів сільськогосподарських культур, таких як соєві боби і пшениця, пише Oils&Fats International.
«Нам необхідно мати можливість підвищувати продуктивність без подальшого збільшення попиту, особливо щодо води», — зазначив професор Лонг.
Хоча ефективність фотосинтезу в сільськогосподарських рослин була значно нижчою від рівнів, які могли бути досягнуті теоретично, на неї було важко вплинути через складну природу процесу, в якому понад 100 етапів кодувалися ще більшою кількістю генів, що давало мільйони потенційних перестановок.
У доповіді йдеться, що професор Лонг і його команда створили цифрового двійника процесу фотосинтезу, який може налаштовувати цей процес мільйонами способів. З цих мільйонів варіантів програма могла визначити ті, які принесуть найбільші поліпшення.
«Потім ми впровадили їх у сільськогосподарські культури, і якщо це призведе до покращення в теплиці, ми візьмемо їх на нашу експериментальну ферму і перевіримо в реальних умовах», — сказав професор Лонг.
Дослідження вже дало багатообіцяючі результати: зміни в механізмі фотосинтезу рослин сої призвели до підвищення врожайності більш ніж на 20% у контрольованому середовищі, і наразі проводяться польові випробування.
Одним із напрямів роботи була зміна реакції рослин на зміни рівня освітленості. У звіті йдеться, що команда працювала з трьома генами, які кодують білки ксантофілового циклу. Це відбувалося, коли листя переходило від світла до тіні, не дозволяючи рослині поглинати більше світла, ніж вона могла використовувати.
Цей процес міг зайняти кілька хвилин, але зміни в генах Райпа означали, що рослини могли швидше пристосовуватися до змін рівня освітленості.
Дослідницьку роботу також проводили інші команди по всьому світу. Наприклад, компанія Wild Bioscience, дочірня компанія Оксфордського університету, працювала над збільшенням частки кожного листка, здатного до фотосинтезу, завдяки збільшенню експресії гена, виявленого в диких рослинах. У цьому процесі задіяна складна обчислювальна біологія.
«Те, що ми робимо, — це намагаємося перепроєктувати природні поліпшення фотосинтезу, які існують у дикій природі, щоб ми могли скопіювати їх у сільськогосподарських культурах», — зазначив співзасновник Росс Хендрон.
Згідно зі звітом, компанія працює над пшеницею, соєю та кукурудзою і домоглася збільшення біомаси насіння більш ніж на 20%. Польові випробування наразі перебувають на стадії оцінки. За словами Хендрона, якщо все піде за графіком, сільськогосподарські культури можуть стати комерційно доступними приблизно до 2030 або 2031 року.
Однак деякі вчені з обережністю ставляться до того, чого можна досягти з погляду врожаю на полях, ідеться у звіті.
За словами головного наукового співробітника сільськогосподарського науково-дослідного інституту Rothamsted Research Метью Пола, збільшення фотосинтетичної здатності листя може просто призвести до його зменшення, а високі темпи фотосинтезу можуть означати більшу втрату води, а це означає, що рослинам буде потрібно більше зрошення.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

Деяке зниження цін спостерігалось на українському ринку фуражної кукурудзи минулого тижня.

Аномальна спека знизила врожайність картоплі, однак говорити про падіння врожаю на 30% наразі передчасно.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.