logo

Думка експерта

Найбільша проблема — залучити талановиту молодь у галузь

Найбільша проблема — залучити талановиту молодь у галузь

Думка експерта Лілія Гриневич 21 вересня 2018. 07:00 876

Минулого року парламент проголосував за реформу в освітній системі, мета якої — вивести навчальні заклади на новий, європейський рівень.

Дітей при цьому будуть вчити навичкам під потреби бізнесу, а також умінням критично мислити, вступати в дискусії і креативити. Пропонуємо кілька основних тез міністра освіти України Лілії Гриневич, з якими вона виступила в Європейській Бізнес Асоціації.

Про систему освіти в цілому

Приблизно 80% навичок для бізнесу відсутні в нашій системі освіти. І трансформацію в освіті ми повинні були зробити ще в 2005 році, коли була політична воля. На жаль, ми не пішли далі ЗНО на трансформацію всієї системи освіти України. Перехід до 12-річної освіти не стосувався зміни контексту самого навчання. Основою освіти є мислення і методи роботи вчителів із дітьми, наявна ж система перестала відповідати потребам сучасних дітей.

Про проблему ментальності

У 2014 році прийняли закон «Про вищу освіту», який дав практично повну автономію навчальним закладам. Ми вважали головним дати свободу, яка вирішить усе. Але поки в українському суспільстві свобода не завжди йде в парі з відповідальністю.

Сьогодні ми намагаємося звести «мости», коли університет вже не живе своїм внутрішнім життям, а повинен орієнтуватися на очікування ринку праці. При цьому якість освіти стала більш різноманітною. Є університети, які цю свободу використовують для розвитку, створюються програми подвійних дипломів, співпрацюють з іншими зарубіжними вишами, затверджують логіку досягнення навчальних результатів. І є ті навчальні заклади, де відсутність контролю призвела до того, що вони почали консервувати свою середу в незалежності від місця розташування в країні.

Про недоробки і слабкі сторони

Сьогодні ми розуміємо, що потрібно робити нову редакцію закону «Про освіту». І найбільш законсервована ситуація виявилася в шкільній освіті. Оновлений закон 2017 року визначив основні рамки освітньої реформи, але вимагає ще численних доробок. Наприклад, які повинні бути кваліфікації вчителя, способи запобігання корупції тощо.

Сьогодні найбільша проблема — залучити талановиту молодь у галузь. Підняття зарплати невідчутне для викладачів, її еквівалент нижче, ніж середні на ринку праці.

Про місцеве самоврядування

Ставлення до освіти і управлінська спроможність громад і адміністрації вкрай різняться. Ми дали 1 млрд грн на обладнання початкової школи 5 місяців тому. Перед цим для копіювальної техніки — ще 7 місяців тому. До 1 вересня використали ці кошти лише на 44%. Всі гроші не реалізували, тому що немає управлінської спроможності. Крім того, ринок не готовий до таких інвестицій — немає виготовлених парт, обладнання, електронних книжок за стандартами.

Наші місцеві бюджети не вміють розпоряджатися ресурсом, точніше — знаходять інші можливості для його використання. У зв'язку з фінансовою децентралізацією великі міста отримують значно більше надходжень, ніж області, тому частина профтехучилищ була передана областям, а частина — облцентрам. Там своя система — училища в кращих кварталах міста штучно знижують кількість учнів, при цьому отримуючи регіональне замовлення, на цьому місці просто поставлять потім ТРЦ. Якщо далі буде така логіка у органів місцевого самоврядування, то ситуація на ринку праці тільки погіршуватиметься.

Про профтехосвіту

Поки що на громадському обговоренні знаходиться закон «Про професійну технічну освіту», де і є найбільша проблема. 20% випускників шкіл обирає профтехосвіту, але цей показник падає. Якщо в 2014 році вступало 315 тис. осіб, то в 2018-му — вже 269 тис.

В ЄС цей показник становить понад 40%, і 70% — в Чехії, Хорватії, Австрії, Фінляндії, Нідерландах. Вважається, що це соціальна подушка, коли є перша професія на руках: зрозумів, потрібно воно тобі чи ні, тоді вже обираєш, куди хочеш йти в університет.

Профтехосвіта має бути на регіональному рівні й відповідати місцевому ринку праці. Тим більше, є професії загальнонаціонального значення, на які невеликий попит, то на них даються субвенції з держбюджету.

Потрібно докорінно змінити обладнання в коледжах (воно зношене на 60-100%). Зараз ми розробляємо спільно з роботодавцями нові стандарти за професіями, щоб учили тому, що потрібно на ринку праці. Тому ініціюємо створення науково-практичних центрів, за рахунок чого отримаємо нормальне обладнання. Ми також ведемо переговори з ЄС щодо інвестицій.

Цей процес повинен супроводжуватися поліпшенням стандартів, інфраструктури ПТУ.

Про дуальну освіту

Взаємодія з бізнесом необхідна. Розумію, що вони хочуть кроків назустріч. Зараз наша робоча група працює над пакетом мотивації для бізнесу. І податкові пільги тут не працюють, особливо в умовах сформованої економічної ситуації — не пройде ні в Мінфіні, ні в парламенті.

Що можна зробити — якщо ви вкладаєте в освіту, то ці фінанси оподатковуються як витрати виробництва. Мінфін вже підтвердив, що законом це можливо зробити. Основний нюанс — впровадити цей механізм на практиці.

Крім того, роботодавець хоче гарантій. Зараз впроваджуємо дуальну освіту, і є вже приклади, коли ліцеї працюють з конкретним бізнесом і вкладають в інфраструктуру на базі практики. Але це, як правило, тримається на дуже конкретних домовленостях. Ми хочемо створити систему — якщо роботодавець входить в дуальну систему навчання, то він отримає гарантії, що ці діти, які придбали певний рівень кваліфікації, відпрацюють у нього на виробництві.

Йдеться про затвердження Кабміном типового тристороннього договору, де учень зобов'язується працювати 3 роки у роботодавця. Це просто проект. Можна обговорювати варіанти, тим більше в будь-який момент розірвати контракт.

Про те, що вже зроблено

Усе найкраще, що ми зробили, було не стільки заслугою співробітників міністерства, ми швидше змусили школи співпрацювати з громадськими організаціями та бізнесом. Це реальна екосистема, але її ще потрібно розвивати.

Ми ввели прозорий звіт про ресурси: школи і органи місцевої адміністрації зобов'язані вивісити повний бюджет школи. Якщо школа бере добровільні внески від батьків, то це також має бути зазначено. Процес просувається там, де батьки цікавляться цими питаннями.

Зараз місцева децентралізація, і на місця прийшло значно більше ресурсів. І якщо бюджетом виділено кошти на щось, то батькам не треба вже на це здавати гроші.

Ми пропустили по підвищенню кваліфікації 48 тис. вчителів — це початкові класи та іноземні мови. Головне для вчителя — це вибудувати міст довіри, але не страху.

Крім того, ми розробили систему для сільських шкіл, за якою класи будуть укрупнювати. Якщо раніше на селі було по кілька шкіл з невеликою кількістю учнів і відсутністю необхідного обладнання, то сьогодні ми об'єднуємо декілька шкіл в одну. Дітей на навчання будуть відвозити спеціальні шкільні автобуси, тож проблем з транспортом бути не повинно.


Наталія Ключнікова, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги