logo

Думка експерта

Агросектор демонструє значну стійкість до COVID-19 Джерело фото: рik.cn.ua

Агросектор демонструє значну стійкість до COVID-19

Думка експерта Ольга Ходаківська 25 вересня 2020. 06:04 916

Коронавірусна пандемія з неймовірними темпами змінює світ. Єдине, що залишається більш-менш стабільним — населення потребує їжі, тому аграрії продовжують сіяти та збирати врожай, а експортери — відправляти «панамакси» з зерном.

Агросектор демонструє чи не найвищу стійкість до COVID-19. Чи ні? AgroPortal.ua запитав у заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,
д.е.н. Ольги Ходаківської.

Як вплинула коронавірусна пандемія на зовнішню торгівлю сільськогосподарською продукцією?

Ольга Ходаківська: За час пандемії відбулись відчутні зміни у зовнішньоторговельних потоках. Загальний експорт товарів за перше півріччя 2020 року скоротився на 7 % порівняно з відповідним періодом 2019 року. Особливо відчутні зміни у бік зменшення відбулися по експорту живих тварини та продуктів тваринного походження (-12,6 %), а також продукції рослинництва (-11,3 %).

Щоправда експорт жирів та олії продовжує зростати (+22,4 %). Позитивна динаміка спостерігається й щодо експорту готових харчових продуктів (+1,8 %).

Імпорт агропродовольчої продукції за цей же період зріс практично за усіма позиціями (13-18 %), окрім жирів та олії (-2,7 %). Тоді як загальний імпорт товарів скоротився на 14,7 %.

Щодо внутрішнього ринку, то тут на початок карантину склалася досить цікава ситуація, яка супроводжувалась зростанням попиту на продовольство, особливо на товари першої необхідності та продукти з тривалим терміном зберігання, зокрема різного роду крупи – рис, гречку, вівсянку тощо. Це, в першу чергу, було зумовлено станом невизначеності та деякою панікою серед населення. Однак з часом дана ситуація стабілізувалась. Нині на внутрішньому ринку не спостерігається суттєвих змін в обсягах споживання, хоча структура споживання дещо змінилася.

Як вплинуло на виробництво сільгосппродукції введення обмежувальних заходів?

Ольга Ходаківська: Введення обмежувальних заходів на початковому етапі пандемії Covid-19 призвело до того, що значна частина працівників були переведені на дистанційну форму роботи, частина змушена йти у відпустки за власний рахунок, підприємства в різних галузях національної економіки були вимушені вдаватися до економії фінансових ресурсів через скорочення обсягів діяльності, що потягнуло за собою зниження рівня доходів.

Суттєво скоротилися й надходження грошових переказів від заробітчан, які через карантин масово повернулись до України. Тому у часі купівельна спроможність може падати.

Частково це підтверджується й ціновою ситуацією, що склалася на внутрішньому ринку агропродовольства. Так, споживчі ціни в серпні 2020 року порівняно з початком року зросли на 1,2 %. Найшвидшими темпами зростали ціни на фрукти (+26,5 %), молоко (+6,5). З продуктів харчування – хліб (+6,3), сир (5,9) та масло (+5,2 %). Натомість за січень−серпень 2020 року порівняно із січнем−серпнем 2019 року різко знизилися ціни на яйця (-8,7 %), овочі (-15,9 %), олію соняшникову (1,6 %).

Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі становив: у січні–липні 2020 року відносно січня–липня 2019 року – 104,2 %; у липні поточного року порівняно із червнем – 112,1 %, проти липня 2019 року – 108,5 %. В цілому це свідчить про підвищення внутрішнього попиту.

Як споживчий попит впливатиме на подальшу функціонування компаній, задіяних у продовольчому ланцюзі? Чи доведеться їм переорієнтовуватися на більш дешеві продукти для задоволення потреб населення в їжі?

Ольга Ходаківська:  Загалом, очікування щодо погіршення споживчих настроїв та купівельної спроможності населення України в результаті поширення пандемії Covid-19 та запровадження обмежувальних заходів на час дії карантину поки не виправдалися.

Однак, що стосується індексу сільськогосподарської продукції, то у січні-липні 2020 року порівняно із січнем−липнем 2019 року він становив 88,8 %. Причому на підприємствах зниження обсягів виробництва відбувалося більш високими темпами: 84,7 % проти 95,8 % в господарствах населення. Проте таке зниження обсягів виробництва пов’язане в основному не зі зниженням обсягів споживання, а з дією несприятливих природно-кліматичних чинників, малосніжною зимою, холодною й бездощовою весною, що уповільнило період вегетації сільськогосподарської рослинної продукції, необхідністю пересівів, й змістила період збирання врожаю на більш пізні періоди; посухою, яка призвела до зниження урожайності й навіть до повної втрати врожаю в окремих регіонах.

Які фактори в умовах коронавірусної пандемії найбільше впливають на український агросектор та обсяги виробництва, на Вашу думку?

Ольга Ходаківська: В силу об’єктивних обставин на український агросектор та обсяги виробництва найбільше впливають такі чинники як стабільність внутрішньої політики, зрозумілі й чіткі правила гри, мінімальна кількість заборон та обмежень. Важливим показником є рівень доходів населення, що є визначальним чинником купівельної спроможності, а також попит на агропродовольство і цінова політика на зовнішніх ринках. Для внутрішнього попиту також важливими є й такі опосередковані фактори як надходження грошових переказів від заробітчан, які також впливають на платоспроможний попит населення.

Яким Ви бачите майбутнє українського АПК у посткоронавірусному світі?

Ольга Ходаківська: Загалом слід очікувати зміни в логістиці, а також зниження попиту на продукти для ресторанів, готелів і галузі громадського харчування.

Скоріше за все, втрат зазнає м’ясна галузь, оскільки попит на дорожчі види м’яса може знизитись. Зокрема, за прогнозними оцінками ФАО виробництво м’яса у світі зменшиться на 1,7 %, що значною мірою зумовлено дезорганізацією ринку та зниженням сукупних доходів. В окремих регіонах дана проблема підсилиться ще й суттєвими посухами. Очікується просідання  ринку морепродуктів, включаючи аквакультуру.

При цьому птахівництво може отримати додатковий зиск, бо населення переключиться на споживання більш дешевого курячого м’яса. Аналогічна ситуація й щодо виробництва яєць. Зокрема, очікується зростання попиту на курячі яйця, що сприятиме нарощуванню обсягів їх виробництва й реалізації.

В умовах карантину відбудуться зміни і в сегменті виробництва органічної продукції. Зокрема, це стосуватиметься обсягів реалізації органічної продукції на внутрішньому ринку (обсяги експорту скоріш за все не зміняться, зважаючи на зростання зовнішнього попиту на органічну продукцію). Спочатку закриття ресторанів та інших закладів громадського харчування, а потім обмеження їхньої діяльності стало причиною втрати ринків збуту даної продукції.

Незважаючи на певну невизначеність, зумовлену пандемією та карантинними обмеженнями у 2020/2021 маркетинговому році на ринку зернових швидше за все збережеться сприятливе співвідношення попиту і пропозиції.

Загалом агропродовольчий сектор вкотре демонструє значну стійкість порівняно з іншими секторами економіки. За правильної державної політики агросектор може перетворити нинішню загрозу на економічну перевагу. Головне, не проґавити свій шанс!


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги