Цьогорічні агрополітичні дебати, які відбулися 21 жовтня 2016 р. у стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) за підтримки проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», зібрали тих, хто уміє вести дискусію та аргументовано переконувати аудиторію.

Як стверджують організатори, дебати є ефективною педагогічною технологією, яка сприяє розвитку логічного і критичного мислення, комунікативної культури і навичок публічного виступу. Участь у програмі дає можливість молодим спеціалістам розвивати вміння роботи в команді, здібності концентруватися на певній проблемі і відстоювати свою точку зору відносно важливих агрополітичних питань для України.
Ректор університету Станіслав Ніколаєнко зазначив, що подібні заходи найкраще запам’ятовуються студенту, і саме тут вони зможуть відчути по-справжньому дух конкуренції.
На фінальному етапі зійшлися 6 команд, до складу яких увійшли студенти-магістри 1-го та 2-го років навчання, а також аспіранти всіх факультетів НУБіП України.
Напередодні за результатами жеребкування було визначено, хто із 6 команд представлятиме ту чи іншу тему (а теми були доволі пікантними), і лише перед початком дебатів учасники дізналися, хто буде «ЗА», а хто — «ПРОТИ».

Перша дискусія стосувалася питання зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Друга — введення єдиного податку для агробізнесу, третя — використання ГМО в сільському господарстві.

Найбільш емоційною виявилася друга дискусія. Команда, яка виступала «ПРОТИ» введення єдиного податку, дійшла висновку, що потрібно відмінити податок лише частково, тобто хто більше має — той більше й платить. Вона стверджує, що потрібно допомагати малому та середньому бізнесу, якому важче існувати, і більше оподатковувати великий бізнес, який у цьому плані відчуває себе набагато комфортніше, бо має доступ до міжнародних фінансових структур. Тобто єдиний податок потрібно залишити малому та середньому бізнесу, а великі товаровиробники мають платити загальний податок на прибуток.

Команда «ЗА» вважає, що держава повинна надавати допомогу лише тим, хто на це заслуговує і себе виправдовує, підтримувати тих, хто сприяє виходу України із критичної ситуації, у якій вона опинилася сьогодні. Зараз держава не виділяє достатньо коштів на підтримку агросектору. Для порівняння: у Швейцарії рівень державних субсидій становить 73%, у Норвегії — 70%, у Японії — 63%, а в Україні цей показник ледь сягає 5%.

Команда погодилася з тим, що хто багато заробляє, той багато платить, але є така практика, коли великі підприємства діляться на маленькі і, відповідно, сплачують менші податки, як наслідок — суцільні корупційні схеми.
І завершальним аргументом стало риторичне запитання команди «ЗА»: «А ви на прилавках хочете бачити хліб чи м'ясо? Напевно ж, і те й інше. То, можливо, давайте тоді всіх однаково підтримувати!»

Як бачимо, учасники дебатів, хоч і не спеціалісти в цих галузях, проте продемонстрували хорошу обізнаність та володіння матеріалом у даних аспектах.
За словами керівника проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькера Зассе, «рівень підготовки українських студентів доволі високий, але їм не вистачає інтеграції в міжнародне наукове співтовариство; в них недостатні рівень англійської мови та кількість наукових публікацій за кордоном».

«Взагалі, це колосальний досвід, — розповідають учасники агродебатів. — Ми маємо змогу відчути себе справжніми політиками і зрозуміти, як це насправді — донести оточуючим свою власну думку. Адже тут кожен вважає, що він правий, що саме його думка є вірною».

Завершилося все, звісно, приємним — оголошенням переможців та врученням подарунків.
Отже, чесно заслужене третє місце та по 2 талмуди отримали Богдан Аврамчук із факультету землевпорядкування, Надія Нечай — тваринництва та водних ресурсів і Оксана Молдавчук — захисту рослин, біотехнологій та екології.

Друге місце та 3-місячну практику в УКАБі вибороли студенти економічного факультету Ірина Вовк, Дмитро Мисник та Сергій Хомазюк .

Ну а переможцями, кращими із кращих стали студенти юридичного факультету Роман Граб, Ольга Кухар та Ігор Дмитренко. За свої старання вони отримали тижневу оплачувану поїздку до Німеччини.

Якщо ти втратив свій шанс відчути себе юним аграрним політиком цього року, не засмучуйся, адже в наступному році організатори планують розширити масштаб і залучити до дебатів студентів не лише НУБіП України, а й з інших аграрних ВНЗ. Обіцяють, що буде гаряче!
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua. Фото: НУБіП

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

У період з 20 по 2 березня в НУБіП України відбудеться декада кафедри бджільництва. Вона передбачає серію освітніх, профорієнтаційних, науково-практичних заходів, спрямованих на популяризацію галузі, обмін досвідом і зміцнення зв’язків між освітою, наукою та виробництвом.

Асоціація аграрних закладів освіти виступила за спрощення правил прийому до закладів вищої освіти у 2022 році.

Отримавши диплом, випускники українських закладів освіти стикаються з проблемою працевлаштування. Сьогодні на одне робоче місце претендує одразу 4 студенти.

