logo

Особистий погляд

#ФішкиАгронома для ефективного ведення агробізнесу в Україні

#ФішкиАгронома для ефективного ведення агробізнесу в Україні

Особистий погляд 18 травня 2020. 06:47 2824

Зміна клімату, нестача вологи, різкі перепади температур — українські реалії для українських сільськогосподарських товаровиробників. Як за таких умов стабільно отримувати високі врожаї та які зміни потрібні в агротехнологічному аспекті, щоб не стати аутсайдерами ринку?

AgroPortal.ua зібрав рекомендації тих, хто із чорноземами на «ти», хто має власне бачення і власні фішки для ведення ефективного сільського господарства у нових українських реаліях.
 
*Відповіді публікуються в алфавітному порядку за прізвищами спікерів.
 
Олександр Гірман, головний агроном ІМК
 
Змінюватись потрібно тим і тоді, коли вас щось не влаштовує чи перестає влаштовувати в плані ефективності роботи та дохідності бізнесу. Як сказав колись один мій колишній керівник: «Якщо тебе все влаштовує, то нічого не потрібно міняти».
 
На початковому етапі змін у нашій компанії нас перестали влаштовувати рівні урожайності та дохідності. І ми почали інтенсифікувати технології живлення, захисту рослин, обробітку ґрунту, насіння. І вийшли на оптимально високі показники урожайності, які можна гарантовано отримувати в наших ґрунтово-кліматичних умовах. У подальшому (над цим ми працюємо і зараз) вирішили не гнатись за надвисокими показниками урожайності, адже при цьому існує ризик вкласти в гектар багато і не отримати ефекту через погодні умови, а працювати над оптимізацією та, за можливості, зменшенням затрат.
 
Для накопичення, збереження та ефективного використання вологи застосовуємо різні прийоми. Зокрема, глибоке розпушування для проникнення та накопичення вологи в осінньо-зимовий період у глибокі шари. Обов’язково навесні закриваємо вологу задля її збереження. А задля ефективного використання вирощуємо посухостійкі сорти та гібриди, з меншим транспіраційним коефіцієнтом, та вносимо стартові добрива локально і глибше насіння, щоб коренева система рухалась у глибші шари ґрунту до вологи.

Євгеній Казєєв, директор з рослинництва HarvEast

Сьогодні без прояву максимальної гнучкості й адаптивності аграріям досить складно досягати високих результатів на полях і отримувати гідний урожай. Я б виділив стратегічний рівень прийняття управлінських рішень та ситуативне реагування бізнесу на ті чи інші зміни. Причому обидва рівні в аграрній галузі повинні охоплювати насамперед агрономічні й технологічні питання.

Наведу приклад на основі досвіду нашого агрохолдингу. Такі стратегічні рішення як введення в сівозміну бобових, розвиток насіннєвого напряму із запуском власного насіннєвого заводу, закладання горіхових садів із відкриттям розплідника саджанців істотно вплинули на загальну бізнес-ефективність HarvEast.

Насамперед, відкриття абсолютно нових для компанії аграрних напрямків дозволило диверсифікувати виробничі ризики: якщо ми з яких-небудь причин не досягали високих результатів в одному проєкті, то це перекривався успіхом в іншому. По-друге, нові напрямки вимагали нових технологічних рішень, впровадження більш інноваційних підходів. Так у нас з'явилося зрошення. Також у компанії було дано великий поштовх розвитку технологій точного землеробства і контролю, діджиталізації багатьох процесів. Сьогодні працюємо з ГІС-порталом, наша техніка оснащена різноманітними датчиками, обліт полів дронами допомагає стежити за станом найвіддаленіших куточків, власні метеостанції дають інформацію про погодні зміни. І цей список застосовуваних технологій дуже великий.

Якщо говорити про важливість ситуативних реакцій на зміни, то вони для аграріїв уже давно норма. Сьогодні кожен сільгоспвиробник, незалежно від оброблюваної ним площі, має культуру для підстраховки на випадок, якщо посіви не зійшли, замерзли тощо.

Володимир Кравцов, операційний директор «Агро-Регіон»

Змінюватись потрібно завжди, а тим більше, коли маємо одночасно стрімке зростання витрат на українське виробництво на фоні рекордно низьких світових цін на зерно та коронавірусної епідемії.
Таку кризу не можна згаяти — треба її використати для того, щоб стати ще більш технологічними, ефективними та конкурентоздатними. Рухатись треба швидко...

В нашій компанії зміни тривають постійно, ми багато чого тестуємо і вивчаємо, щоб досягати ще кращих результатів. Наразі масово впроваджуємо диференційовані технології — змінні норми насіння, добрив, ЗЗР. Переобладнуємо парк техніки на вищу продуктивність. З огляду на клімат та вологу впроваджуємо вологозберігаючі технології, розширюємо кількість гектарів під зрошенням.

Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД 
 
Через несприятливі погодні умови нам довелося дещо змінити схеми роботи з препаратами захисту та підживлення рослин. Наприклад, стандартно ми використовуємо ґрунтові гербіциди при захисті соняшнику, але цього року передбачили ще й страхові гербіциди на 15-20% посівів. Зараз ми бачимо, що це було правильне рішення, тому що робота ґрунтових гербіцидів не буде досить ефективною.  

Сходи ріпаку зараз у пригніченому стані, тому компанія скоригувала схему застосування інсектицидної групи. Ми відмовилися від «тяжких» препаратів та обрали легші, щоб додатково не пригнічувати рослини. Також зменшили норму морфорегуляторів. Для пшениці ми й зовсім від них відмовилися, оскільки цьогорічна весна з перепадами температур надає багато стресових факторів. За таких умов морфорегулятори можуть нанести додаткову шкоду. Замість цього ми додали комплексне підживлення.

Через нестачу вологи ускладнилася робота з ґрунтом. Ще з осені залишилися грудки землі, які за зиму не встигли розм’якнути, верхній шар дуже пересох. Тому ми замінили культиватори зі стрілчастими лапами на дискові, які дають значно кращий результат за таких умов, а також залучали котки, щоб добитися дрібної структури ґрунту.

Зараз ми шукаємо нові підходи та варіанти економії загальновиробничих витрат. В ідеалі впроваджувати зміни необхідно не під час кризи, а коли є запас міцності. 

В умовах посухи для захисту соняшнику я раджу, окрім ґрунтової схеми, обов'язково планувати страхову не менше ніж на 15-20% посівів, адже ґрунтові гербіциди можуть не принести очікуваних результатів.
Стосовно збереження вологи в ґрунті у мене немає однозначної позиції. Існує два шляхи: робити мінімум операцій, щоб не висушувати землю, і другий — навпаки, робити більше операцій. Обидва методи ефективні в залежності від стану ґрунту. Ми вирішили не робити ранньою весною зайвих операцій, не розпочинали раннє боронування, але потім працювали над збереженням вологи та приділили увагу тому, щоб зрівняти ґрунт якомога якісніше, зробивши його максимально придатним для роботи гербіцидів

 

Микола Сучек, керівник відділу R&D компанії Vitagro Partner
 
Історично та ментально так склалося, що сільгоспвиробники підходять до змін дуже виважено, консервативно, кожну новацію сприймають тільки після всебічного вивчення, «як воно в сусіда спрацювало», та випробовування, «щоб своїми руками вирвати рослинку, порахувати колоски, бобики тощо».
 
Проте в технологічному розвитку агросектор на сьогодні — одна з найдинамічніших галузей в Україні.
 
У нашій компанії усі найактуальніші зміни відбуваються в трьох основних напрямках.
 
«Оцифровування» сільськогосподарського виробництва — впровадження і вдосконалення системи точного землеробства. Зокрема це і використання технологій глобальних навігаційних супутникових систем, безпілотні технології, системи віддаленого обліку і контролю матеріально-технічних цінностей, інтелектуальний аналіз даних і сценарне моделювання, використання мобільних додатків для моніторингу стану землекористування у межах конкретного поля тощо.
 
Перегляд традиційних постулатів у системах обробітку ґрунту. В умовах, коли зміни клімату набули стійких негативних тенденцій — це і жорстка ґрунтова і гідрологічна посуха, вітрова ерозія ґрунтів, пилові бурі. Як відповідь на дані виклики — базові зміни в системах обробітку та удобрення ґрунтів.
 
Підбір сортів і гібридів з адаптивними властивостями, універсального типу зі стабільними врожайними показниками в розрізі років. А на перспективу — не тільки сортозаміна і сортооновлення, а й підбір нових нетрадиційних культур для певних ґрунтово-кліматичних зон (наприклад, впровадження сорго рисозернистого зернового напрямку в зоні Центрально-Західного Лісостепу, як надпосухостійкої культури) тощо.

Роман Франчук, директор з аграрного виробництва LNZ Group
 
У сільському господарстві технології не стоять на місці, щороку з’являються нові рішення. Зміна клімату, погодні коливання «підганяють» аграріїв коригувати власні агротехнологічні рішення, які застосовуються на полях.

Декілька років ми стикаємось із засухою, тому змушені змінювати та адаптувати обробіток ґрунту, норми висіву та систему захисту в залежності від запасу вологи та перспективного приходу дощів у певному регіоні.

Минулого року на всіх землях, що входять до Лебединського кластеру LNZ Group, ми змінили ширину міжряддя, тепер вона складає 50 см. Посів кукурудзи, соняшнику та сої відбувався сівалкою HORSCH із рівномірним розміщенням насіння, щоб менше витрачати вологу.

Цього року ми також значно зменшили норму висіву — на 15-20%, оскільки були досить малі запаси вологи, і значних опадів у нашому регіоні не очікується. Якщо раніше висівали 75-80 тис. насінин/га кукурудзи, цього року вже 68-72 тис./га.

Дуже обережно підходимо до внесення ґрунтового гербіциду, оскільки по сухому він не працює. Намагалися максимально заробити ґрунтовий гербіцид в землю. При звичайній технології його вносять після посіву, після опадів. Цього року ми вносили його під культивацію, хоча це технологічно досить складно, але щоб він потрапив у вологий шар ґрунту.

Зменшили норму добрив на 20%, оскільки це також сіль, яку потрібно розчиняти у волозі, якої, повторюсь, бракувало під час весняних посівних робіт.  

Володимир Щербина, агроном ФГ «Жуків-Агро»

У сільському господарстві волога — це те, що насамперед потрібно рослині, й це те, що майже непідвласне агроному. 2020 рік нам приніс зиму без снігу і весну з мінімальними опадами по всій Україні. До цього за один день чи місяць не будеш підготовлений в аспекті агротехніки чи систем обробітку зі збереженням вологи в ґрунті, до цього готуються поступово.

У нашому господарстві використовується безполицевий обробіток ґрунту, який надає з осені добре розпушені ніші для зберігання вологи та поступового її переміщення вглиб орного шару, тож при весняних роботах є запас вологи, яка поступово підходить до поверхні ґрунту. Також такі агротехнічні заходи безполицевого обробітку є дієвими при ранніх посівах ярих культур навесні, оскільки волога в ґрунті рухається на більшу глибину, ніж у сусіда на оранці до орної підошви, що в свою чергу дає мені змогу вже працювати в полі без навантаження як на техніку, так і на мокрий ґрунт.

Не будемо забувати про друзів наших менших: кількість поживної біоти в ґрунті збільшується з кожним роком. Кількість ґрунтових черв'яків на 1м² на глибині 10 см становить від 5 до 15 шт. А це добрий показник саме для ґрунту, його структури, його фізико-хімічних властивостей.

Є, звичайно, і мінуси при таких технологіях, без них ніяк. При використанні безполицевого обробітку ми зустрічаємося з рештками культур, які обробляємо. Звісно, якщо їх велика кількість, то є проблема зароблення в ґрунт. Але це питання часу: при використанні більшої техніки при збиранні можливе краще подрібнення решток і краще їх розкидання на всю ширину жатки комбайна, або можна використовувати прес-підбирачі для відвантаження соломи пшениці. Тож робити краще завжди можна, але поступово: входити в колію і аналізувати всі отримані дані правильно, оскільки кожен рік дивує чимось новим.


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги