logo

Аналітика

#Індекс АПК. Чернігівська область

#Індекс АПК. Чернігівська область

Аналітика 15 серпня 2019. 06:45 1076

Аграрний сектор Чернігівщини складає 43% ВВП області. Завдяки своєму унікальному природно-кліматичному розташуванню, на межі двох зон — Полісся та Лісостепу, в порівнянні з іншими областями України має досить добре забезпечення опадами. Земельний фонд включає 3190,3 тис. га, найбільшу частку якого становлять сільськогосподарські угіддя — 64,8%. Цього року в регіоні сподіваються перетнути позначку в 5 млн валового збору зернових культур.

За даними дослідження Інституту аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (IAMO) і асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», Чернігівська область демонструє середній рівень технічної ефективності ведення сільського господарства.

Еволюція рослинництва області

Ще 20 років тому Чернігівщина — це картопляний край та житниця України. Про такі культури як соняшник, ріпак та соя місцеві аграрії навіть і не мріяли. Проте у зв'язку зі зміною клімату, введенням нових технологій та збільшенням попиту на них — все змінилося. Сьогодні кукурудза займає найбільший відсоток у структурі посівів регіону — нею засіяно 0,5 млн га із 1,3 млн га.

«Проблемним питанням для нас є сусідство із Російською Федерацією, адже раніше для місцевих фермерів це був один із основних ринків збуту продукції, особливо молочарської, овочевої та ягідної, який на сьогодні є закритим», — розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Юрій Ткалич.

 Джерело фото: AgroPortal.ua
Юрій Ткалич, директор департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА (праворуч) та Олег Крапивний, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА (ліворуч)

Якщо говорити про типи господарств регіону, то за земельним банком найбільший відсоток займають агрохолдинги. Тут свою діяльність ведуть «Астарта», «Кернел», ІМК, «Агротрейд», «Агрорегіон» тощо. Але за кількістю господарств — 50 на 50.

ФГ «Інтер Агро База» — молоде підприємство, яке за короткий проміжок часу зуміло зайняти своє місце серед провідних підприємств області. І все з легкої руки агронома Олександра Велентія, який за два роки зумів налаштувати ідеальну сівозміну для даної місцевості.

«Ґрунти тут дійсно бідні, тому неправильний вибір культур у сівозміні видно на полях неозброєним оком відразу, — говорить Велентій. — До мене у господарстві не було агронома, і вирощувалися, як і в більшості господарств регіону, кукурудза-соняшник-кукурудза. Я відразу ввів пивоварний ячмінь, ріпак та бобові — все помалу почало налагоджуватись».

 Джерело фото: AgroPortal.ua
Олександр Велентій, агроном ФГ «Інтер Агро База»

Олександром були розраховані так звані сходинки, тобто що за чим буде сіятися та збиратися. «Наприклад, зараз прийде пора збору урожаю, і якби не було ріпаку та ячменю, то чекали б аж на кукурудзу. А так все поступово — і техніці легше, і люди всі при ділі», — говорить він. До того, ж землі господарства розкидані — на місці, де знаходиться офіс, лише 40% усіх земель, решта — у радіусі 100 км. А це відповідно різні опади, різна кислотність ґрунтів.

Перевагою господарства є довірливі стосунки між агрономом та керівником. «Велику роль у процесі роботи відіграє те, що керівник прислухається до моєї думки, а не вирішує все самостійно. Ось, наприклад, навесні зранку виїжджаю автомобілем з дому, а скло замерзле, і думаю, як же в мерзлу землю насінину покласти. І треба було переконати власника, як правильно зробити, в той час коли сусіди сіють на повну, адже і хочеться, і колеться», — говорить Олександр. 

Раніше у підприємстві здавали власну техніку в оренду, але зараз потроху від цього відходять. «У нас сівалка PÖTTINGER, і всі хочуть нею посіяти, але ставлення до чужої техніки самі розумієте яке, тому нами було прийнято рішення, що краще зламати сівалку на своєму полі, ніж на чужому», — констатують у господарстві.

Основною культурою для вирощування був соняшник — майже 1000 га із 2500 га, але на наступний рік, говорять, буде зменшення наполовину. «Після соняшнику по сівозміні йде пивоварний ячмінь, а після нього ріпак. Відповідно ми будемо збільшувати саме ці культури, — аргументує агроном. — Ячмінь ми купуємо у компанії «Малтюроп Юкрейн», і потім їм же його здаємо на солод. Ціна пивоварного ячменю на 20% вища від звичайного. В минулому році ми отримали 32 ц/га».

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Щодо ріпаку, то перший посів був у минулому році на площі 150 га. Взяли на пробу 3 гібриди від різних виробників, один із них — ГИБРІРОК від «КВС-УКРАЇНА», адже на демопоказах він дав найвищий показник — 53 ц/га.

«По ріпаку є тенденція до розширення посівних площ завдяки сприятливим погодним умовам — якщо дана культура зайшла в зиму добре, то очікувати потрібно лише на гарний результат, — говорить торговий представник в Чернігівській, Сумській та Харківській областях компанії «КВС-УКРАЇНА» Руслан Круподеря. — По озимому ріпаку портфоліо в нашій компанії кардинально змінилося — практично всі нові гібриди придатні для культивування в Україні. І вже з 28 липня можна буде відвантажувати в господарства свіжу партію насіння урожаю 2019 року».

«N.B.!» Організація правильної сівозміни на Чернігівщині за допомогою гібридів KWS

Після ріпаку і пшеницю не страшно пробувати, адже завдяки ньому зернові можна сіяти рівно в термін, аби вони оперативно взяли вологу. В цьому році у ФГ «Інтер Агро База» будуть пробувати на 150 га РОНІН, гібрид селекції KWS. Пробували вирощувати горох та сочевицю — вийшов великий мінус, адже урожай був хороший, проте цінова політика не дала реалізувати за високою ціною.

Є в господарстві і кукурудза, проте тут не налаштовані на її масштабні посіви, розраховують під можливості власної сушарки. «Наші потужності дозволяють висушувати кукурудзу з 600-700 га, на такі посіви і орієнтуємося. Користуємося трьома гібридами від різних компаній, в тому числі й ранніми гібридами KWS — КАНЬЙОНС ФАО 230 та КЕРБЕРОС ФАО 310», — розповідає Олександр Велентій.

Головне правило підприємства залишається незмінним: не стояти на місці і не боятися змін. Яскравим прикладом цього є посіви гібридного жита ЕТЕРНО селекції KWS, які на 10% дають більше в економіці. На всю Чернігівську область є лише два таких посіви, і один із них на площі 380 га у ФГ «Інтер Агро База». «ЕТЕРНО в минулому році вперше зайшов в українське товарне виробництво з невеликою партією, і вже показав себе як потужний і більш стійкий до шкідників гібрид», — додає Руслан Круподеря. 

 Джерело фото: AgroPortal.ua
Руслан Круподеря, представник в Чернігівській, Сумській та Харківській областях компанії «КВС-УКРАЇНА»

У господарстві добудовують склад для зберігання жита, адже пік ціни — лютий-травень. «Ціна на жито збільшується на 20-30%, тому що в сезон всі малі господарства, яким немає де зберігати, скидають на ринок все жито, — зазначає Круподеря. — А жито йде не лише для борошномельної галузі, а й на корм для свиней. Воно довше перетравлюється, відповідно тварина більш спокійна, менш рухлива, і тому мінімізуються шанси травмування».

Основною проблемою в цьому сезоні була глибина посіву. «Деякі господарства починають гнатися за вологою і сіють дуже глибоко, або в них по-іншому не виходить через пересушений ґрунт, або фізично застарілу сівалку. Наприклад, жито варто сіяти на 2-3 см, якщо це піски — до 4 см», — акцентує торговий представник в Чернігівській, Сумській та Харківській областях компанії «КВС-УКРАЇНА».

Українська переробка за латвійською рецептурою 

«В Чернігівській області доволі багато успішних переробних підприємств. В минулому році Агропромислова компанія Agricom Group запустила завод з виготовлення пластівців із зернових культур під торговою маркою «Добродія» в смт Михайло-Коцюбинське. Виробнича потужність заводу становить 1 млн кг на місяць. Підприємство спеціалізується на повному циклі виробництва: очищення, лущення, шліфування, гідротермічна обробка, нарізка, прокатка і фасування в різні види упаковки, — розповідає Юрій Ткалич. — Введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі завод з виробництва крохмалю «Вимал» потужністю 1440 тонн. На заводі встановлено сучасне шведське обладнання, яке дозволяє виробляти якісну продукцію, котра відповідає всім стандартам ЄС».

Яскравим прикладом успішного переробного підприємства є хлібозавод «RIGA ХЛІБ», який засновано в Україні у 2017 році. Це підприємство з іноземними інвестиціями, головна мета якого випікати смачний свіжий хліб, який буде на столі у кожної родини. Для приготування хліба підприємство використовує пшеничне та житнє борошно. Пшеничне — закуповують у місцевих фермерських господарствах, а житнє — возять із Латвії, оскільки в Україні немає ще тієї якості, яка потрібна для приготування такого хліба.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Майже всі процеси на хлібозаводі відбуваються вручну. Першим етапом йде просіювання борошна, потім — замішування тіста за допомогою борошна, живої закваски, цукру та солоду. Особливістю рецептури є закваска, яка бродить в діжках із болотної осики. «Кисломолочні бактерії краще живуть саме в осиці, бо в іншому дереві — для них неблагополучне середовище», — говорить маркетолог «RIGA ХЛІБ» Катерина Платонова.

Вручну протягом 2-3 днів кожні 40 хвилин закваску потрібно замішувати. За зміну закваснику доводиться перемішувати 2 500 разів! «Технологію ми їздили вивчати в Латвію, навчалися там більше року, — говорить пекар Андрій Куриленко. — Із спеціальною освітою стараємося не брати людей, бо потім дуже важко переучувати. В нас був гіркий досвід, коли люди все робили чітко за технологією без особливого підходу. Але ми навіть не маємо як такої чіткої рецептури. Можна спробувати на дотик, чи потрібно до тіста додавати ще борошно. Тому на один заміс може піти 27 кг борошна, а на інший — 26,5 кг».

 Джерело фото: AgroPortal.ua
Андрій Куриленко, пекар «RIGA ХЛІБ»

На заводі говорять, що по суті — це рецептура наших бабусь, які абсолютно не користувалися розпушувачами та дріжджами. Такий хліб міг лежати місяцями і не черствіти. Для випікання використовують унікальну піч, яка є лише на підприємствах у Латвії, Росії та Україні. Для її виготовлення знадобилося 12 тонн цегли. Температура випікання становить 370°С, і в залежності від виду хліба час випікання становить від 40 хвилин до 1,5 години.

Проте теплим хліб їсти не можна, але це не стосується дріжджових хлібів. «Ми всі звикли, що якщо хліб теплий, то значить він свіжий, і його можна їсти. Але це не так. У нас, наприклад, є кімната дозрівання хліба, в якій з нього виходить волога і завершуються всі хімічні процеси, хліб дозріває. І якщо брати житні хліби, то вони на сьомий день смачніші, ніж на перший», — розповідає Андрій Куриленко. Додає, що якщо хліб не різаний, то він може пролежати і рік, а найкраще його зберігати на дерев’яній дошці, накритій лляним рушником.

«N.B.!» Як Торговий дім RIGA ХЛІБ розвиває культуру споживання хліба в Україні

Асортимент у «RIGA ХЛІБ» доволі великий: «Святковий», Малюк», «Домашній», «Козацький», «Гетьманський», «Хуторський», «Кумівський», «Духмяний», «Бородинський», «Гречаний», «Злаковий», «Житній з морквою». Хліб в порівнянні із іншими — дорожчий, проте на хлібозаводі про це не дуже турбуються. «Насправді все відносно, каву ж за 30 грн ми купуємо, а 200 г хліба — не можемо, — говорить Андрій Куриленко. — Звичайно, ми можемо здешевити саме виробництво, але тоді втратимо відповідно і якість».

Також на підприємстві виготовляються сухарики та хлібні чіпси із додатково випеченого хліба. В залежності від виду сухариків чи чіпсів використовуються різні види хлібів.

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Хліб нарізується спеціальними хліборізальними машинами, відповідно до виду продукту. Після чого скибки обсмажуються з використанням професійної високоолеїнової кулінарної олії. Висока температура димоутворення цієї олії дає можливість обсмажити сухарики та чіпси найкращим способом, зберігши при цьому поживні властивості продукту і надавши їм гарний зовнішній вид. Головна цінність цієї соняшникової олії — це високий вміст (не менше 75%) мононенасиченої олеїнової кислоти Омега-9, яка не містить трансжирів.

Після смаження із сухарних виробів за допомогою спеціального обладнання здійснюється віджим залишків олії. Наступний етап — це додавання до сухариків сухого часника чи цибулі та морської солі, яка містить безліч макро- і мікроелементів, багато з яких життєво важливі для людини. Виготовлення сухариків та чіпсів здійснюється без додавання харчових ароматизаторів та підсилювачів смаку.

Ягода-малина нас до себе манила

За останні 30 років площі під плодово-ягідні культури в Чернігівській області скоротилася майже у 35 разів. «Лише за останні 5 років площі плодоягідних насаджень помітно зросли, і на кінець 2018 року складали 3,7 тис. га. В загальнодержавному обсязі вирощування питома вага області складає близько 0,7%. Майже 90% валового збору плодів та ягід зосереджено в господарствах населення», — розповідає Юрій Ткалич.

Департамент агропромислового розвитку Чернігівської ОДА активно реалізує бюджетну програму «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». Починаючи з 2017 року, урядом було суттєво збільшено суму державної підтримки садівництва, а також оновлено процедуру розподілу коштів держпідтримки між професійними виробниками, передбачене фінансування галузі за напрямами відшкодування вартості садивного матеріалу та будівництва нових фруктосховищ.

За словами Юрія Ткалича, у 2017 році до Мінагропроду на компенсацію вартості садивного матеріалу подало заявку лише 1 господарство — ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк». У 2018 році вже 2 господарства — ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк» та ФГ «Ніжин Агроінвест». У 2019 році подали заявки та були включені 3 господарства області, які закладають молоді сади, — це ТОВ «Чернігівський горіх», ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк» та ФГ «Ніжин Агроінвест». Загалом за 2017-2018 роки було відшкодовано 5,6 млн грн вартості садивного матеріалу.

 Джерело фото: ФГ «Ніжин Агроінвест»

Цікавим досвідом ведення ягідного бізнесу є ФГ «Ніжин Агроінвест». Свій бізнес Андрій Білий разом із дружиною розпочали 3 роки тому з 1 га землі. На сьогодні в господарстві вирощують обліпиху, полуницю та малину.

«Спочатку ми працювали на весь ринок, але зараз в нас є постійні клієнти з якими ми тісно співпрацюємо. Тому націлені задовольняти уже існуючий попит, а не витрачати енергію на реалізацію, адже в наш час виробити можна все, що завгодно», — розповідає Андрій Білий.

Свою продукцію підприємство реалізує не лише на внутрішньому ринку, а й на зовнішньому. «90% нашої продукції ми експортуємо до країн Європейського Союзу, зараз намагаємося почати співпрацю з Китаєм, якраз узгоджуємо санітарні умови», — додає Білий.

За словами Андрія, обсяги виробництва продукції щороку різні, адже все залежить від погодних умов. Цьогоріч урожай буде меншим, ніж у минулому році.

 Джерело фото: ФГ «Ніжин Агроінвест»

Варто зазначити, що ФГ «Ніжин Агроінвест» є засновниками СОК «Дари Чернігівщини», надають послуги із заморозки фруктів та їх реалізації. Доки ще не працював завод із заморозки, свіжу продукцію доводилося возити на сусідню Черкащину, у Звенигородку. Але там у першу чергу обслуговували місцевий врожай, тому доводилося чекати і втрачати свіжість. Зараз вийшли на потужність у 8 тонн на добу, на меті мають збільшення потенціалу до 20 тонн на добу. Наголошують, що завод «Ніжин Агроінвест» зараз є єдиним переробним підприємством подібного профілю у північному регіоні.

Основними складнощами ведення ягідного бізнесу в господарстві вважають корупцію, логістику та нестабільні ціни.

Свідоме ведення тваринництва

Природно-кліматичні умови Чернігівщини здавна обумовили розвиток скотарства, у якому традиційно домінувала молочно-м'ясна галузь. За січень-серпень 2018 року сільськогосподарськими підприємствами вироблено 169,6 тис. тонн молока, питома вага області в Україні з виробництва молока становить 8,9%.

«Тваринницька галузь — це щоденна праця, незалежна від сезону, на відміну від рослинництва, тому у зв'язку зі зменшенням демографії на селі зменшується і кількість худоби. Хоча по свиням, птиці та яйцям у нас приріст, — розповідає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олег Крапивний. — За 5 місяців збільшено поголів'я птиці на 8,7% (3,8 млн птахів), поголів'я свиней — на 13,3% (191,3 тис. гол.), реалізація та забій худоби та птиці у живій вазі — на 8,5% (21,7 тис. т), виробництво яєць збільшилося на 2,3% (135 млн шт.)».

Неподалік від міста Бахмач знаходиться ПСП «Пісківське», яке було засновано в 2000 році шляхом реорганізації радянського колгоспу. «На сьогоднішній день ми маємо 3 тис. га землі, 3200 загального поголів'я ВРХ, 1100 дійних корів, що виробляють щоденно 30 тонн молока, — розповідає директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша. — Останні 2 роки ми працюємо над переробкою молока у власній сироварні (на сьогодні переробляється лише 1 тонна молока). Проте в наших планах є побудувати таку сироварню, яка буде переробляти все молоко на підприємстві».

 Джерело фото: ПСП «Пісківське»

В господарстві намагаються постійно покращувати умови для худоби. «Наша найвища мета — виробляти високоякісне молоко для отримання відмінного сиру. Ми добре піклуємося про наших корів: вони мають завжди свіжу підстилку, чисту воду, почуваються дуже добре. Головною умовою до вимог якості є те, що молоко використовують для дитячого харчування і для переробки на сир», — говорить заступник директора по тваринництву Наталія Пилипенко.

Нещодавно підприємство почало займатися переробкою власної яловичини. Високоякісні, частково ручної роботи сосиски продаються разом із власноруч виробленим хлібом та іншою випічкою в селі та районі, де знаходиться підприємство.

Власник ПСП «Пісківське» має соціально активну позицію. Саме тому цьогоріч 22 червня відбувся щорічний фестиваль «Відродження українського села, його духовності та культури». Це подія, на яку приїздять сотні поціновувачів культурного розвитку села і спадщини українського народу. Прихильників у фестивалю з кожним роком тільки більшає — чим надзвичайно тішиться його засновник Валерій Колоша, який шість років тому започаткував його лише на власному ентузіазмі та бажанні відродити село, зробити його комфортним для життя, повернути туди молодь.

 Джерело фото: ПСП «Пісківське»

«Я маю мрію зробити наш фестиваль міжнародним, щоб об'єднати якомога більше патріотів своєї землі, для котрих не байдуже її майбутнє та доля українського села», — говорить Валерій Колоша.

Багатий молочний асортимент і Фестиваль молока

Переробку молока та виробництво молочної продукції в Чернігівській області здійснюють 10 підприємств: ТОВ «Ічнянський завод сухого молока і масла», ПрАТ «Куликівське молоко», Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей», ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СИЛ», ПАТ «Чернігівський молокозавод», ТОВ «Сосницький сирзавод», ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат», Філія «Ніжинський міськмолзавод» ДП «Аромат». Всі вищезазначені молокопереробні підприємства галузі сертифіковані за принципами міжнародної системи безпечності НАССР.

Асортимент продукції, що виробляється підприємствами області, досить широкий та налічує більше 500 видів. Це і молоко, сметана, кисломолочна продукція та сир кисломолочний, масло вершкове фасоване та вагове, йогурти з різноманітними наповнювачами, сирки солодкі, морозиво вагове, сири сичужні більше 50 видів, сухе молоко та вершки, молочні консерви. Виробники молочної продукції забезпечують потреби не лише внутрішнього ринку, але і працюють над розширенням географії експорту власної продукції. Так, 7 вищезазначених підприємств із 10-ти здійснюють реалізацію продукції не лише в Україні, а й за її межами.

 Джерело фото: ПСП «Пісківське»

Саме з метою популяризації молочної продукції місцевих виробників та сприяння здоровому харчуванню мешканців області щорічно проводиться обласний захід «Фестиваль молока». Цьогоріч він 5-й ювілейний і відбудеться 25 серпня. Окрім безпосереднього знайомства із продукцією місцевих виробників, передбачається насичена та цікава розважальна програма для дітей та дорослих. Крім «Фестивалю молока», проводять «Фестиваль сала» перед новорічними святами та традиційний «Органік ФЕСТ».

Майбутнє за органічною продукцією

«Органічне виробництво відкриває ряд нових можливостей, серед яких: розширення експорту агропромислової продукції, подолання негативних явищ в екологічному середовищі регіону і посилення природоохоронної складової сільськогосподарського виробництва, збереження здоров’я населення», — розповідають у департаменті агропромислового розвитку Чернігівської ОДА.

Сьогодні на Чернігівщині налічується 18 виробників органічної продукції. В основному це невеликі господарства, які вирощують зернові та технічні культури. П’ять виробників мають амбітні плани вирощувати ягідну продукцію та експортувати її у замороженому вигляді. Загалом в області сертифіковано та знаходиться у перехідному періоді 8 тис. га. За минулий рік вироблено близько 10 тис. тонн зернових і технічних культур, 600 тонн молочної продукції, утримується 800 голів ВРХ.

На думку Юрія Ткалича, потрібно розвивати внутрішній ринок органічних продуктів, бо це наше здоров’я, і найголовніше — здоров’я наших дітей. За останні 3 роки кількість виробників органічної продукції збільшилась у 3 рази. Цьому сприяє обласна Програма фінансової підтримки органічного виробництва на 2016-2021 роки. Вона передбачає компенсацію витрат, понесених у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органіки та отриманням необхідного сертифіката.

Успішними прикладами ведення органічного сільського господарства є ПрАТ «Етнопродукт», ФГ «Золотий пармен» та ФГ «Агро-Люкс».

Підтримка фермерства

На Чернігівщині в минулому році було реалізовано 16 державних програм, за якими було залучено 215 млн грн. «Щодо підтримки фермерських господарств Чернігівська область єдина, яка спрацювала за всіма напрямками. У нас є власні місцеві програми підтримки: з підтримки органічного виробництва — з бюджету частково компенсують затрати на сертифікацію; програма підтримки передачі нетелей багатодітним сім'ям, які проживають у сільській місцевості і мають більше 5 дітей — за кошти обласного бюджету купуються у наших племінних господарств нетелі та передаються безкоштовно для цих сімей. У 2018 році уже 30 сімей отримали нетелей», — розповідає Ткалич.

З кожним сезоном місцеві аграрії все більше використовують можливості аграрних розписок для розвитку власних підприємств. Так, станом на кінець травня 2019 року на Чернігівщині було видано 81 аграрну розписку, завдяки чому фермери залучили понад 550 млн грн (з них — 380 млн у 2019 році).

 Джерело фото: AgroPortal.ua

Найчастіше фермери Чернігівської області видають розписки під заставу майбутнього врожаю кукурудзи: лише від початку 2019 року в заставу за розписками вони передали більше 78 тис. тонн кукурудзи. Також як заставу сільгоспвиробники області використовували інші традиційні зернові та олійні сільгоспкультури — пшеницю, сою, соняшник та ріпак. А новинкою цієї весни стали перші «органічні» розписки, в рамках яких заставою є майбутній врожай сертифікованої органічної картоплі.

Наразі більше 15 кредиторів надавали фінансування за аграрними розписками чернігівським фермерам. Серед цих кредиторів найактивнішими є постачальники матеріально-технічних ресурсів та дистриб’ютори, які надали за розписками майже 200 млн грн фінансування.


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua 


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги