logo

Агрокебети

Куди заведуть Агрокебети студента? Реалістичний погляд українського проректора Джерело фото: ТГАТУ

Куди заведуть Агрокебети студента? Реалістичний погляд українського проректора

Агрокебети 03 квітня 2019. 07:00 1224

Аграрний бізнес останні роки тільки те й робив, що говорив про неспроможність аграрної освіти готувати спеціалістів, адаптованих до сучасних ринкових умов. Проте сьогодні 15 провідних аграрних компаній об’єдналися задля того, щоб змінити цю ситуацію і самостійно «виростити» собі майбутніх працівників.

Пілотний проект «Агрокебети» створено на базі факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування України (НУБіП України), проте така ініціатива знайшла позитивні відгуки і в інших аграрних вищих навчальних закладах. Одним із таких став Таврійський державний агротехнологічний університет (ТДАТУ).

Редакція AgroPortal.ua поспілкувалася з проректором з науково-педагогічної роботи ТДАТУ Олександром Ломейком про проблеми сучасної освіти, життя університету та значимість проекту «Агрокебети» для української освіти.

 Джерело фото: ТДАТУ

Олександре Петровичу, які проблеми в аграрній освіті на сьогодні ви бачите?

Олександр Ломейко: В першу чергу — це недостатнє фінансування аграрних навчальних закладів, яке призвело до того, що матеріально-технічна база аграрних вишів стала застарілою. Те, що ми робимо за рахунок спеціального фонду, тобто за рахунок землі та вирощування на ній сільськогосподарської продукції, дозволяє певним чином покращувати матеріальну базу, але водночас ми розуміємо, що ми не зможемо купити собі трактори і комбайни фірм John Deere або Case та іншу техніку світового рівня.

В навчально-науково-виробничому центрі ТДАТУ є 1800 га землі, на якій вирощуються переважно зернові та технічні культури. Крім цього, в університеті є близько 60 га черешневого саду, свій розсадник, також закупили пасіку. Тому прибуток від виробничої діяльності центру частково йде на оновлення матеріальної бази навчального закладу. Так, тільки перед новим роком ми закупили лише комп’ютерів на 500 тис. грн, а в минулому — на 1 млн грн. Свого часу ми придбали та сертифікували агрохімічну лабораторію з визначення якості ґрунтів, води, добрив і сільгосппродукції. Але при цьому ми постійно шукаємо шляхи співпраці із сучасними підприємствами і компаніями, які мають можливість покращити матеріальну базу університету, як приклад — ПАТ «Ельворті», ДТЕК, «Гідросила ГРУП» та інші.

 Джерело фото: ТДАТУ

Що потрібно зробити, аби аграрна освіта стала більш гнучкою і наближеною до реального виробництва?

Олександр Ломейко: Ми давно зрозуміли, що якщо роботодавці будуть говорити про неякісну підготовку студентів ТДАТУ, то вже завтра ми будемо нікому непотрібними. Коли в 2015 році прийняли новий Закон України «Про вищу освіту», який розв’язав нам руки і надав автономію, ми відразу почали працювати з роботодавцями по кожному напряму із 21-ї спеціальності. В якому форматі? Ми збирали круглі столи і на кожний круглий стіл по напряму запрошували провідних у нашому регіоні фахівців, з якими відпрацьовували новий навчальний план, а також визначили, що повинен знати і вміти сучасний фахівець зі своєї спеціальності.

Крім того, ми одні з перших запровадили дуальну систему навчання. Як ви знаєте, на сьогодні вона передбачена тільки Законом України «Про освіту», а Закон України «Про вищу освіту» поки її не передбачає. Але ми не стали чекати, і в рамках автономії в якості експерименту в 2017 році відпрацювали Положення, затвердили форму договорів з підприємствами і студентами та активно почали пошук сучасних підприємств, які готові до співпраці з дуального навчання. З початку 2018-2019 навчального року вже 428 мотивованих студентів були направлені на дуальне навчання на конкретні робочі місця. Якщо подивитися на кількість студентів у розрізі спеціальностей нашого університету, то побачимо, що найбільш активно і ефективно йде впровадження дуальної освіти за спеціальностями «Агрономія», «Агроінженерія», «Галузеве машинобудування» та «Харчові технології».

 Джерело фото: ТДАТУ

Досвід яких країн Україна може перейняти для покращення навчально-виробничого процесу?

Олександр Ломейко: Звичайно, Німеччини, яка власне і є засновником дуальної освіти. Але у них ця система діє трішки по-іншому: роботодавець самостійно знаходить майбутнього студента і пропонує укласти договір на навчання за дуальною формою. Потім це підприємство звертається до дуального навчального закладу, і разом відпрацьовують навчальний план студента. В нашому випадку ми проводимо роз’яснювальну роботу серед студентів, починаючи з другого курсу, і надаємо на вибір підприємства, які згодні навчати за дуальною формою. Таких на сьогодні більше 200, з якими ми уклали договори. Протягом навчального року студент до 50% обсягу кредитів працює на конкретному робочому місці відповідно до спеціальності, отримує достойну заробітну плату і має соціальний пакет (проживання, харчування).

Напевно, ви вже чули про новий освітній проект «Агрокебети», який ініціював український агробізнес. На вашу думку, чи є така модель навчання вирішенням проблеми агроосвіти?

Олександр Ломейко: Я навіть впевнений, що це дієвий шлях для вирішення проблеми недостатньої практичної підготовки студентів. Дуальна форма навчання — це один зі шляхів вирішення проблеми, але не єдиний. На сьогодні ми повинні готувати в переважній більшості не стільки вузькопрофільного фахівця, а й менеджера в своїй спеціальності. Я сам інженер-механік, але так вийшло, що працюю багато років в управлінні. І на сьогодні саме підготовка з менеджменту, маркетингу та економіки має бути більш якісною для будь-якої спеціальності. Тому саме поєднання практичної підготовки за профілем з підготовкою студента як управлінця є на сьогодні одним із головних завдань аграрних вищих навчальних закладів.

 Джерело фото: ТДАТУ

Навчання проходитиме на базі НУБіП України. Чи готові ви «віддати» своїх кращих студентів для іншого вишу, адже зараз для кожного університету студент на вагу золота?

Олександр Ломейко: В нашому університеті є чимало програм з подвійного диплому. Тому хто сказав, що студент буде виключно студентом НУБіП? Я хотів би бачити серед учасників проекту «Агрокебети», перш за все, наших магістрів. Адже під час вступної кампанії вони вже стали кращими серед випускників бакалаврату, і тепер ми їм пропонуємо використати свій шанс у проекті. Вони вже рік провчилися у нас, а до завершення залишилося півроку, і ці півроку студенти можуть продовжувати своє навчання дистанційно у ТДАТУ, а вже в НУБіП будуть на постійній основі. Тобто, ми в переважній більшості готуємо їх як фахівців за спеціальністю, а проект «Агрокебети» — як менеджерів та управлінців у сучасному аграрному бізнесі.

Проект є пілотним, і у разі його успішної реалізації можлива адаптація й на інші регіональні аграрні заклади. Чи готові ви створити всі умови для існування такої програми як «Агрокебети» в ТДАТУ?

Олександр Ломейко: «Агрокебети» — це проект, який обмежений в кількості студентів, тому вважаю, що його потрібно реалізовувати в кожному аграрному навчальному закладі. Адже всіх студентів охопити неможливо, і не всі мають можливість поїхати в Київ на навчання. Тож чому б не реалізовувати проект у себе? Відпрацювати з тими ж стейкхолдерами, з якими вже є угоди, навчальний план та продумати загальну концепцію підготовки. Але однозначно це не буде конкуренція вже існуючому проекту, бо його родзинкою є компанії-партнери — титани аграрної індустрії.

 Джерело фото: ТДАТУ

З якими аграрними компаніями ваш університет співпрацює? Які результати співпраці?

Олександр Ломейко: Ми маємо базу у більше ніж 700 підприємств з різних спеціальностей, з якими уже підписані угоди на проходження виробничої практики. Серед них є і провідні агрохолдинги та компанії, але більшість, звичайно, це сільськогосподарські підприємства південно-східного регіону України. Особливо плідно університет співпрацює останнім часом у галузі підготовки інженерних кадрів з машинобудівними підприємствами Мелітополя. Одним із найбільш потужних машинобудівних підприємств є заводи компанії «Гідросила ГРУП». Саме візит до університету співвласника та голови Наглядових рад «Гідросила ГРУП» та «Ельворті ГРУП» Павла Штутмана та підписання угоди про співпрацю стало першим кроком до запровадження дуальної освіти в університеті.

Перше, що зробив Штутман, це облаштував у ТДАТУ лабораторію «Ельворті» й наповнив її сучасною технікою та інформативними плакатами. І коли студенти відтепер приїжджають на практику на завод, то вони вже повністю теоретично знають техніку «Ельворті». При підготовці енергетиків слід відзначити співпрацю з компанією ДТЕК, яка тільки в цьому році обладнала спеціалізовану лабораторію на 200 тис. грн. По переробці співпрацюємо з МХП та іншими агрохолдингами, але тут трохи важче, бо потужності цих підприємств знаходяться доволі далеко, і не завжди студенти погоджуються туди їхати.

 Джерело фото: ТДАТУ

Який відсоток працевлаштування студентів ТДАТУ після завершення навчання?

Олександр Ломейко: Я не знаю, як у інших вишах, але в нас ще залишилася обов’язкова система працевлаштування по завершенню магістратури. Тобто кожен магістр, який навчався на державному місці, має бути працевлаштованим. Як це відбувається? Роботодавці та центр зайнятості надсилають вакансії у наш відділ зв’язку з виробництвом, і вже безпосередньо в кабінеті ректора проводиться розподіл. Хтось, звичайно, і сам шукає роботу, багато таких, хто відкриває власну справу, але в результаті ми маємо бути впевнені на 100%, що наші студенти після закінчення університету будуть мати перше робоче місце.

Чи налагоджена співпраця з місцевою владою?

Олександр Ломейко: Мер Мелітополя та його заступник — це випускники ТДАТУ. Більшість голів сільських, селищних та районних рад — це також наші випускники. Тому проблем із організацією якихось заходів, участю в подіях, пошуком роботодавців взагалі не існує.

Як проходить агітація студентів до навчання в ТДАТУ?

Олександр Ломейко: Ректор університету Кюрчев Володимир Миколайович завжди каже: «Навчати студентів — це добре, але треба, щоб було кого навчати!» Саме тому ми останнім часом змінили стратегію профорієнтаційної роботи в університеті. Що ми зробили? Кожна кафедра закріплена за школами певного району та області нашого регіону. Тому коли викладачі приїжджають у навчальні заклади — їх вже там всі знають. Крім того, ми запрошували по черзі директорів навчальних закладів з усіх районів Запорізької області та наближених до Мелітополя районів Херсонської і Донецької областей. Адже ми розуміємо, що усі директори мають педагогічну освіту і тому мають повне уявлення про педагогічні університети. Тому ми й хотіли надати їм можливість побачити нашу матеріально-технічну базу, поспілкуватися з нашим професорсько-викладацьким складом, аби директори шкіл мали своє власне враження і думку про наш університет.

 Джерело фото: ТДАТУ

Після таких зустрічей більшість директорів не тільки отримали позитивне враження, а й стали ініціаторами приїзду на ознайомлювальну екскурсію своїх випускників. До того ж у кожного випускника школи при цьому є можливість взяти участь у Всеукраїнській олімпіаді ТДАТУ для абітурієнтів. Ті учні, які наберуть певну кількість балів, матимуть можливість отримати до 20 балів з конкурсного предмета ЗНО, з якого випускник брав участь в олімпіаді. Під час розрахунку конкурсного балу при вступі це значно підвищує його шанси на державне місце.

Навчання в ТДАТУ, на мою думку, має дві основні переваги. Перше — це ставлення до студентів, яких ми люблячи називаємо дітьми, а куратор — це їх «батько» або «мати» на 5,5 років. А друге, і це головне, це якісна практична підготовка. Кожне лабораторне заняття в університеті — це обов’язкове практичне набуття певної компетентності, а не теоретичне вивчення матеріалу. А дуальне навчання, про яке я вже казав, це їхній шанс не тільки підвищити свій рівень, а й працевлаштуватися на сучасному підприємстві.

Чи багато іноземних студентів навчається в ТДАТУ? З яких країн?

Олександр Ломейко: Підготовку іноземних студентів ми розпочали не так давно. Університет отримав ліцензію на підготовку іноземних громадян і створив підготовче відділення для іноземних студентів у 2011 році. І першими були студенти з Республіки Гвінея, Сенегалу, Кот-Д’Івуару. Тут варто наголосити, що наш університет знаходиться не в обласному центрі, і тому їхати на навчання до ТДАТУ іноземним студентам не так привабливо. Але не варто забувати, що Мелітополь — це інтеркультурне місто, де тільки в нашому університеті навчається близько 100 студентів різних національностей.

 Джерело фото: ТДАТУ

За підсумками конкурсу на здобуття Премії ЮНЕСКО серед 10 міст-лауреатів з країн по всьому світу є і українське місто Мелітополь. Місто продемонструвало реальний прогрес у підтримці освіти упродовж життя і стало єдиним містом в Україні — лауреатом Премії ЮНЕСКО «Місто, що навчається». Значний внесок у отримання такої престижної премії міста вніс саме колектив Таврійського державного агротехнологічного університету, в якому, крім надання якісної вищої освіти, значну увагу приділяють освіті для дорослих.

За рейтингом Webometrics-2019, ТДАТУ входить до 50 найкращих університетів України. В чому ваш секрет успіху?

Олександр Ломейко: Дуже приємно, що нам є чим пишатися. Дійсно наш університет за рейтингом Webometrics-2019 зайняв 46 місце серед усіх вищих навчальних закладів України. Крім того, у рейтингу «Топ-200 України» ТДАТУ стабільно займає позиції в районі 70 місця. Особливо хочу відзначити, що у рейтингу з винахідницької діяльності наш університет у 2019 році взагалі зайняв друге місце серед усіх ВНЗ України! Тому показники рейтингів — це не просто місце, це результат активної і плідної роботи всього колективу Таврійського державного агротехнологічного університету.

 Джерело фото: ТДАТУ

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги