Про це розповів економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.
«Такого в листопаді ніколи не було. Середній показник листопада за останні 9 років становив плюс 3,1%, хоча раніше тричі бувало, що показник УМІ незначно знижувався. УМІ впав, не зважаючи на досить значне зростання цін на молоко — на 7,6%», — констатує експерт.
Головна причина падіння, на думку Ярмака, — швидке здорожчання кормових компонентів, особливо кукурудзи та фуражної пшениці. Вони потягнули за собою і шроти, які зросли в ціні приблизно так само, як молоко.
«Відповідно в листопаді 2020 показник УМІ вже був гіршим за листопад 2019 на шокуючі 44,5%. Більше того, це найнижча прибутковість виробництва молока в листопаді за всю історію наших спостережень (тобто за 10 років)», — підкреслив він.
При цьому експерт уточнив, що, оскільки рік починався на позитивній ноті, то в цілому за 11 місяців 2020 року виробники заробили лише на 10% менше, ніж за той самий період попереднього, і рік, все ще, не є таким вже й негативним — якщо брати останні 5 років, то в 2020 р. 11 місяців дали українським молочникам на 5% більше прибутку.
Прогнозуючи ситуацію в галузі експерт зазначив необхідність враховувати вплив глобальної економічної кризи, яка поступово перетікає в фінансову.
«Не зважаючи на повальну ефорію, я вважаю, що молочники все-таки глобально втрачають від пандемії, і ці втрати будуть тривати ще кілька сезонів. А в цих умовах будуть виживати лише найбільш ефективні, як це завжди бувало під час криз », — прогнозує Андрій Ярмак.
Для довідки: УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Десять найуспішніших агрокомпаній України у першому півріччі 2026 року сукупно отримали 159,4 млрд грн виручки.

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Сербія, провідний світовий експортер замороженої малини, готується до складного сезону 2025 року, що пов’язано з очікуваним значним зниженням обсягів виробництва ягоди.

Тенденція стрімкого зниження цін на лохину тривала цього тижня на ринку України.

Україна 2024 року продовжує дуже активно нарощувати експорт овочів глибокого заморожування.