Про це в інтерв'ю «Аграрний тиждень. Україна» розповіла кандидат ветеринарних наук ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Олена Сіренко.
За останні п'ять років, зазначає вона, Інститут дослідив близько 2 тис. проб патологічного матеріалу бджіл із використанням різних методів —паразитологічного, бактеріологічного та молекулярно-генетичного. Дані за цей період показують, що майже 60% захворювань комах носять паразитарний характер, 20% — бактеріальний, 17% — вірусний.
«Незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, в різні роки коливається. В 2016-2017 рр. цей показник становив 10% від загальної кількості сімей, які ми досліджували. У 2019-2020 рр. — зріс до 30%», — зазначає експертка.
І додає: якби бджолярі досліджували по 10% комах навесні й восени, може бути, вони більше захистилися від отруєння сімей.
За словами Олени Сіренко, профілактика зробила би бджіл міцнішими, адже не всі протрави призводять до 100% їх загибелі.
Також науковець звертає увагу, що на масову загибель бджіл останнім часом впливає зміна кліматичних умов. Сюди можна віднести підвищення середньої температури за рік, зростання температурної амплітуди, збільшення небезпечних метеорологічних явищ і їхньої кількості.
Зміна клімату призводить до миттєвого і активного розмноження такого паразитарного захворювання як варроатоз, який є причиною подальшого зниження імунітету у комах і провокує вірусні, грибкові та бактеріальні захворювання. «Якщо в цей період бджоли потрапляють на оброблене пестицидами поле, сім'я повністю гине», — акцентує Сіренко.
На сьогодні явище масової загибелі бджіл отримало новий термін — «колапс бджолиних сімей». Це — смертність від багатьох факторів: зміна клімату, що несе за собою ряд наслідків, погіршення кормової бази та умов утримання бджіл. Паралельно йдуть інфекційні та інвазійні захворювання.
«Всі фактори, які я назвала, в комплексі призводять до погіршення якості меду і впливають на його вартість. Це поки як замкнуте коло», — говорить Сіренко.
Вона радить пасічникам дотримуватися ветеринарно-санітарних норм при виробництві свого продукту та не займатися самолікуванням бджіл і наймати для цього кваліфікованих фахівців. Аграріям — використовувати якісні засоби захисту рослин й забути про контрафакт і контрабанду.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

Попри сприятливу зиму для бджіл, холодна весна може залишити Запорізьку область без раннього меду.

Минулий сезон для пасічників Запоріжжя виявився непростим — через погодні умови медозбори були значно слабшими, ніж зазвичай. Відповідно, ціна на мед через його дефіцит була доволі високою.