Про це йдеться у повідомленні Асоціації виробників молока.
Як зазначається, заводи пропонують встановити масову частку жиру та білку на рівні 4 і 3,4% відповідно.
«Проте ми переконані, що зараз галузь не готова до таких змін. Крім того, зазначені показники не є типовими для всіх країн ЄС: для прикладу, у Польщі базисний показник по жиру складає 3,8%, а по білку — 3,4%. Наголошуємо, що господарствам-виробникам молока потрібно впровадити цілу низку норм і вимог нового харчового законодавства, серед яких, в тому числі, перехід до 2022 року на виробництво виключно екстра-ґатунку молока, згідно наказу Мінагропроду №118. Такі зміни вимагають від молочних ферм оперативних і значних інвестицій у реконструкцію, модернізацію, навчання персоналу тощо», — коментує експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас, яка взяла участь у нараді з питань перегляду базисних показників молока-сировини в Мінагропроді.
Вона зазначила, що впродовж останніх трьох років молочно-товарні ферми переживають істотне зростання податкового навантаження і тиск, пов«язаний зі спекуляціями навколо строку й умов старту ринку землі.
«Всі ці фактори вже мають свої негативні наслідки: поголів«я корів у промисловому секторі за І півріччя цього року скоротилося на 9700 голів. Тому всі нововведення і реформи мають бути вкрай виваженими і поступовими», — підкреслила експерт.
Учасники наради домовилися про наступну зустріч у вересні, до якої як виробники, так і переробники молока мають підготувати детальну оцінку можливого економічного впливу ініціативи на учасників галузі.
Крім того, АВМ підтримали пропозицію Мінагропроду створити робочу групу, яка працюватиме над пошуком шляхів покращити рентабельність виробництва молока та його переробки, а також здешевлення молочної продукції, щоб зробити її більш доступною для споживачів і, відповідно конкурентнішою не лише на вітчизняному, але й на експортних ринках.

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

Середньозважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 20 вересня становила 15,40 грн/кг без ПДВ, це на 65 коп. більше рівня попереднього місяця, проте на 1,52 грн. (10%) менше порівняно з вереснем 2025 року.

Продажі рослинного молока знизилися на кількох основних ринках. У Великій Британії обсяги впали на 2,5% за рік, у США — на 5,4%, водночас зростання сповільнилося у Франції, Італії, Нідерландах та Іспанії.

Українські господарства усіх категорій у серпні поточного року виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 20 тис. т менше (-3,5%) відносно липня та на 96,5 тис. т менше (-15,1%) відносно серпня 2025 року.

Група компаній «Молочний альянс» розширила лінійку продукції ТМ «Яготинське» високобілковим ультрапастеризованим молоком із жирністю 0,5%.

Україна за результатами восьми місяців 2026 року стала нетто-імпортером молочних продуктів.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Молдова та Казахстан залишаються двома найбільшими ринками збуту українських сирів: за підсумками січня—липня 2026 року на них припадало відповідно 34,8% та 25,8% українського експорту.

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.