Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко.
За його словами, великі підприємства не можуть працювати без HACCP. Цього вимагають їх партнери, тим більше, якщо продукція експортується.
Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів.
«У відділі кулінарії одного черкаського супермаркету продавали млинці з куркою, якими отруїлися 30 людей. Після позапланової перевірки супермаркет оштрафували на 130 тис. грн. Я думаю, що така сума штрафів змусить підприємства більш ретельно контролювати якість своїх товарів», — говорить фахівець.
Також додає, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів №771 і №590).
«Система НАССР – це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб – 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів – мінімальний 25 тис. грн», — зауважив Веремеєнко.
Відмічає також, що на сьогоднішній день половина підприємств працює «в тіні», позапланова перевірка таких юридичних та фізичних осіб визначається штрафами 75 тис. грн та 30 тис. грн відповідно.
Ірина Кравченко, AgroPortal

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Із 1 липня 2026 року в Нідерландах почне діяти кілометрова плата за проїзд вантажних автомобілів. Нова система поширюватиметься як на нідерландських, так і на іноземних перевізників.

Автоматичні системи моніторингу ваги вантажного транспорту у русі (WIM) за 5 місяців 2026 року зафіксували майже 1,4 тисячі порушень на загальну суму 19,2 млн грн. Це у 1,8 раза менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав штраф на ТОВ «Рост Агро» за неподання інформації.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував власників пакетів акцій ТОВ «Комбінат баранкових виробів» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Всеукраїнський з'їзд «Харчовий бізнес – 2026: безпечність, якість, інновації» відбудеться в Києві 28–29 травня. Форум збере тих, хто щодня відповідає за якість і безпечність на українських харчових підприємствах, хто впроваджує стандарти, приймає складні рішення і робить так, щоб українські продукти гідно конкурували на закордонних полицях.

В Україні діють практичні рішення, які дозволяють малим виробникам молока впроваджувати систему HACCP без зайвої складності та витрат. Відповідні методичні настанови були розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій.

