Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко.
За його словами, великі підприємства не можуть працювати без HACCP. Цього вимагають їх партнери, тим більше, якщо продукція експортується.
Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів.
«У відділі кулінарії одного черкаського супермаркету продавали млинці з куркою, якими отруїлися 30 людей. Після позапланової перевірки супермаркет оштрафували на 130 тис. грн. Я думаю, що така сума штрафів змусить підприємства більш ретельно контролювати якість своїх товарів», — говорить фахівець.
Також додає, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів №771 і №590).
«Система НАССР – це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб – 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів – мінімальний 25 тис. грн», — зауважив Веремеєнко.
Відмічає також, що на сьогоднішній день половина підприємств працює «в тіні», позапланова перевірка таких юридичних та фізичних осіб визначається штрафами 75 тис. грн та 30 тис. грн відповідно.
Ірина Кравченко, AgroPortal

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував дві компанії з виробництва м'яса на загальну суму 23,6 млн грн за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до спотворення результатів торгів.

У серпні 2026 року інспектори Укртрансбезпеки винесли 615 постанов за порушення вагових норм вантажівками на загальну суму 8,13 млн грн.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував два фермерські господарства на загальну суму близько 6,6 млн грн.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував дві компанії на загальну суму 4,72 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії під час торгів із закупівлі послуг з розмінування сільськогосподарських земель.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Всеукраїнський з'їзд «Харчовий бізнес – 2026: безпечність, якість, інновації» відбудеться в Києві 28–29 травня. Форум збере тих, хто щодня відповідає за якість і безпечність на українських харчових підприємствах, хто впроваджує стандарти, приймає складні рішення і робить так, щоб українські продукти гідно конкурували на закордонних полицях.

В Україні діють практичні рішення, які дозволяють малим виробникам молока впроваджувати систему HACCP без зайвої складності та витрат. Відповідні методичні настанови були розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій.

