Про це йдеться у повідомленні hh.ua|grc.
Так, експерти прогнозують ймовірність чергової хвилі міграції українців, зокрема до Німеччини, у зв'язку зі зміною правил роботи для іноземних громадян.
«Німецькі роботодавці найбільше зацікавлені у розробниках та тестувальниках ПЗ, працівниках виробництв, робітничому та медичному персоналі. Й у половині вакансій ідеться про зарплати від 46,9 тис. грн до 90 тис. грн, ще у 30% пропозицій про роботу фігурують заробітки від 91 тис. грн до 135 тис. грн. А головні причини, які підштовхують українських пошукачів замислюватись про переїзд, — можливість більше заробити, бажання змінити країну проживання без прив'язки до роботи, відсутність гідної роботи у регіоні проживання», — йдеться у повідомленні.
Також прогнозуються цього року світовий економічний спад та глобальні рецесії, зокрема — у виробництві.
«Аналіз бази вакансій за 2019 рік показує, що вже у другій половині року в цих профсферах спостерігалась від'ємна динаміка, а кількість пропозицій про роботу зменшувалась. Така тенденція може продовжитись і у нинішньому році», — прогнозують експерти.
У розрізі профсфер тенденції збережуться: у ТОПі найзатребуваніших спеціалістів залишаться IT-спеціалісти, спеціалісти з продажів, маркетологи тощо, вважають у hh.ua|grc.
«Рівень конкуренції, скоріш за все, зростатиме. Що буде наслідком не стільки нестачі робочих місць, скільки невдоволеності пошукачів теперішнім місцем роботи та бажанням знайти кращу пропозицію», — додають аналітики.
Посилюватиметься, на їхню думку, вплив технологій на структуру робочих місць та обов'язки спеціалістів.
«Зокрема — скорочуватиметься потреба в одних спеціалістах, робота яких може буде замінена програмним забезпеченням чи роботизованими рішеннями (наприклад, касири, діловоди, операціоністи). І зростатиме в інших — наприклад, в IT-фахівцях (програмістах, розробниках, адміністраторах мереж і баз, фахівцях з робототехніки, з інформаційної безпеки, web-дизайнерах тощо), аналітиках Big Data, інженерах тощо», — пояснюють в компанії.
В HR-політиці та стратегії роботодавців у найближчому майбутньому прослідковуватимуться такі тенденції, як оновлення підходів до корпоративного навчання та розвитку, а саме здвиг парадигми від пасивної ролі співробітника до активної, коли навчання стає employee-driven: працівники самі створюють контент, а підрозділи навчання стають кураторами та «архітекторами досвіду»; використання digital-технологій, перш за все — у рекрутингу та навчанні; HR-маркетинг і пошук нових цільових аудиторій, робота над підвищенням привабливості галузей та брендів окремих професій; корпоративне волонтерство; запровадження well-being програм, підсумовують експерти.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Державний аграрний реєстр (ДАР) у період з 12 по 18 жовтня тимчасово призупинить подання заявок для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Оновлені вимоги до критично важливих підприємств створюють проблеми для малого та середнього агробізнесу. Особливо там, де регіони встановлюють додаткові критерії.

Рішення Кабінету Міністрів України про спрощений доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки — лише перший етап спрощення процедур у цій сфері.

В Україні станом на вересень поточного року було заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн людей.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста».

Аграрний сектор України технологічно змінюється, тому трансформується попит на фахівців та їхні компетентності.

У першому півріччі 2026 року найактивніше зарплати зростали в агрономічному та інженерному напрямах: для більшості компаній, які переглядали оплату в цих функціях, підвищення становило 10–20%. Загалом 81% агрокомпаній уже підвищили доходи персоналу, ще 13% планують переглянути їх до кінця року.

Нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період, діятимуть в Україні з 18 жовтня 2026 року.